Постанова № 41864109, 05.12.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/328/14 Справа № 712/12444/14-п Головуючий по 1 інстанції Чечот А.А. Категорія:ст. 124 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2014 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4; потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2014 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює в ПрАТ «Біофарма»,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2014 року ОСОБА_3 визнана винною за ст. 124 КУпАП, а саме у тому, що вона 05 вересня 2014 року о 14 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3, в м. Черкаси по вул. Б. Вишневецького на перехресті з вул. Хрещатик, виїхала на заборонений сигнал світлофора та скоїла зіткнення з автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2, що рухався по вул. Хрещатик на дозволений сигнал світлофора під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погодившись з указаною постановою судді першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 № 77, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.

Указує, що в день скоєння ДТП, 5 вересня 2014 року, старший інспектор з оформлення ДТП капітан міліції ОСОБА_7 навіть не збирався оформлювати протокол на місці, обмежившись лише відібранням пояснень у водіїв, а свідкам сказав з'явитись для відібрання пояснень на наступний день.

ОСОБА_3 взяла контактні телефони водіїв, які в момент ДТП були на перехресті та очікували на сигнал світлофора, який дозволяє рух по вул. Хрещатик, а саме: водія автомобіля «Мерседес 123 універсал» ОСОБА_8, водія автомобіля «Додж» ОСОБА_14 і пасажира цього автомобіля ОСОБА_15.

6 вересня 2014 о 08:00 ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з'явились в ДАІ для надання пояснень, де вже перебували інший учасник ДТП ОСОБА_5 з деякими свідками, які давали покази на його користь. Свідкам, з якими прийшла ОСОБА_3, були надані бланки пояснень, які вони заповнювали особисто, хоча оформлено так, що ніби відбирав пояснення капітан міліції ОСОБА_7 сам, але це не так.

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 № 77, якщо на місці ДТП працівник Державтоінспекції МВС не може об'єктивно визначити особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, або відсутні прямі докази її вини, оформлені матеріли ДТП протягом доби передаються для подальшого розгляду інспектору з дізнання підрозділу Державтоінспекції МВС, на території обслуговування якого сталася пригода, або особі, яка виконує його обов'язки.

Старший інспектор з оформлення ДТП капітан міліції ОСОБА_7 не став виконувати інструкцію і в цій частині, бо замість того, щоб передати оформлені матеріли ДТП протягом доби для подальшого розгляду інспектору з дізнання, вирішив дізнання провести особисто та скласти протокол про адміністративне правопорушення таким чином, щоб у суду навіть тіні сумніву не виникло щодо вини особи, стосовно якої він був складений.

Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно неї, жодного свідка не зазначено.

Крім того, апелянт указує, що у протоколі жодним чином не відображено те, що автомобілі «Мерседес 123 універсал» та «Додж», які стояли по вулиці Хрещатик, очікуючи на сигнал світлофору для транспорту, на момент ДТП ще не встигли почати рух, що також свідчить про те, що, ймовірно, сигнал світлофору, який дозволяє рух, для транспорту по вулиці Хрещатик увімкнувся одночасно з моментом зіткнення двох автомобілів, адже в іншому випадку учасників ДТП було більше.

Також указує, що суд першої інстанції відмовився приймати до уваги пояснення свідків, відібрання яких старшим інспектором з оформлення ДТП капітаном міліції ОСОБА_7 в поясненнях датоване 06 вересням 2014 року, а також пояснення водія та пасажира автомобіля «Додж», наданих суду першої інстанції в письмовому вигляді через канцелярію 01 жовтня 2014 року, про що зроблено відповідну відмітку канцелярії Соснівськго районного суду міста Черкаси.

Крім того, суд першої інстанції відмовився приймати до уваги покази свідка ОСОБА_9, вважаючи шоковий стан вагітної жінки, на очах якої відбулась ДТП, не достатньою підставою залишити місце ДТП та не приймати участь в його оформлені на місці. Більше того, її свідчення, надані в судовому засіданні, навіть не були відображені в постанові суду від 29 жовтня 2014 року.

ОСОБА_3 вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не був складений на місці ДТП без поважної причини; оформлені матеріали ДТП не були передані інспектором з оформлення ДТП для подальшого розгляду інспектору з дізнання; протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 591861 від 06.09.2014 року складений з процесуальними порушеннями; постанова суду відображає позицію учасників ДТП та свідчення лише деяких свідків, але не містить мотивів, з яких вона була ухвалена; в показаннях свідків, прийнятих до уваги, є протиріччя та неточності; жодного пояснення, яке б свідчило на користь ОСОБА_3, судом першої інстанції до уваги не прийнято та не надано їм відповідної оцінки як доказу.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник підтримали апеляційну скаргу, з мотивів, які в ній наведені.

ОСОБА_5 та його представник заперечили проти апеляційної скарги. Вважають, що ОСОБА_3 законно притягнута до відповідальності. ОСОБА_5 підтвердив, що він рухався на перехресті на зелений сигнал світлофора, тоді як ОСОБА_3 - на червоний сигнал, й саме це стало причиною ДТП.

Перевіривши матеріали справи і доводи, викладені у скарзі, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги були дотримані судом першої інстанції.

Механізм ДТП сторонами не оспорюється, однак оспорюється його причина, оскільки кожен з учасників ДТП стверджує, що саме він рухався на перехресті на сигнал світлофора, який дозволяє рух, тоді як інший водій рухався на сигнал, який рух забороняє.

За таких обставин, оцінюючи сукупність доказів у справі, суд першої інстанції обгрунтовано поклався на покази свідків, які були прямими очевидцями ДТП, дали пояснення в день ДТП та підтвердили їх у судовому засіданні. Саме ці докази з усієї наявної сукупності є належними і допустими та вбачаються більш достовірними поріняно з іншими, зокрема з показами свідків, які були зафіксовані на наступний день після ДТП.

Суд першої інстанції обгрунтовано взяв до уваги покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які вони давали ще у поясненнях в день ДТП (а.с. 4, 5) про те, що автомобіль «Шевроле» рухався на сигнал світлофора, який забороняє рух, а автомобіль «Мерседес» - на сигнал, який дозволяє рух. Покази цих свідків логічно співвідносяться з показами потерпілого ОСОБА_5, даними протоколу про адміністративне правопорушення та даними схеми ДТП щодо її механізму.

Порівняно з цими показами суд обгрунтовано поставив під сумнів і критично оцінив покази інших свідків, які були зафіксовані на наступний день після ДТП, зокрема покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.

Тому суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив той факт, що потерпілий ОСОБА_5 рухався на сигнал світлофора, який дозволяє рух, а тому мав право обгрунтовано розраховувати, що інші водії, які рухаються перпендикулярно його напрямку, виконуюючи правила дорожнього руху, зупиняться на сигнал світлофора, який забороняє рух.

Стосовно доводів апеляції щодо порушень під час оформлення ДТП, суд апеляційної інстанції відзначає, що дійсно протокол про адміністративне правопорушення був складений інспектором з оформлення ДТП ОСОБА_7 06 вересня 2014 року о 08 год. 30 хв., про що вказано у самому протоколі, тобто на наступний день після ДТП без його передання іншому інспектору з дізнання.

Однак, в даному разі існує протиріччя між положеннями зазначеної в апеляції інструкції як відомчого акту та положень закону щодо суб'єкта, який має повноваження складати протокол за ст 124 КУпАП.

Вказане протиріччя виникло з часу вступу в дію КПК України 2012 року, в якому було суттєво переглянуте розуміння такої функції як дізнання. Якщо у КПК України 1960 року функція дізнання полягала у з'ясуванні обставин події на предмет доцільності порушення кримінальної справи, то у КПК України 2012 року дізнання являє собою спеціальну форму досудового розслідування стосовно кримінальних проступків. При цьому інститут кримінального проступку на даний час все ще залишається невизначеним.

У чинному КУпАП функція дізнання також залишається невизначеною.

Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року № 77, зазнавала останніх змін в середині 2012 року, тобто до вступу в законну силу нового КПК України, й не враховує внесені ним в чинне законодавство зміни.

Таким чином, з 20 листопада 2012 року, тобто з моменту вступу в дію КПК України 2012 року, функція дізнання в колишньому її розумінні зникла, й будь-яка потреба у наявності в органах МВС посади інспектора з дізнання відпала. Тому на даний час «дізнання» у справах про ДТП за ст. 124 КУпАП проводитися не може, а проводиться з'ясування обставин ДТП для належного складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Тому суд вбачає, що інспектор, який оформлював ДТП, мав право скласти протокол й в інший від дня ДТП строк протягом встановленого терміну, й не міг передати матеріали інспектору з дізнання, у зв'язку зі зникненням функції дізнання в колишньому її розумінні.

Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 289 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко