Справа № 1017/5638/12 Головуючий у І інстанції Пархоменко В.М.Провадження № 11/780/380/14 Доповідач у 2 інстанції ЧеркасовКатегорія 21 09.12.2014
УХВАЛА
Іменем України
09 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого, судді: -Черкасова В.М.
суддів: -Колокольнікової Н.М., Шевченка О.В.,
з участю прокурора: - Гончарової О.О.
засуджених: -ОСОБА_5, ОСОБА_6
захисника: -ОСОБА_7
:
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора та захисника - ОСОБА_7 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 24 грудня 2013 року, яким,-
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Неркін Гешатан, Мартунінського району республіки Вірменія, вірмена, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, депутата Миронівської районної ради Київської області 6-го скликання, раніше не судимого,-
засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Неркін Гешатан, Мартунінського району республіки Вірменія, вірмена, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України на 3 роки позбавлення волі.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Миронівка Київської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2, раніше не судимого,-
засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
В с т а н о в и л а:
Згідно оскаржуваного вироку з червня 2011 року потерпілий ОСОБА_9, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області, розпочав надавати оплатні послуги фізичним особам по користуванню комп'ютерами та всесвітньою мережою інтернет в орендованих ним приміщеннях по вулиці Леніна, 141, та по вулиці 40-річчя Перемоги, в м. Миронівка Київської області.
ОСОБА_5, будучи депутатом Миронівської районної ради Київської області та беручи участь у перевірці діяльності вказаних закладів у липні 2011 року, дізнався про прибуткову діяльність потерпілого, після чого у нього виник злочинний умисел на незаконне систематичне заволодіння частиною отриманого потерпілим прибутку шляхом вимагання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом вимагання, переконавши потерпілого ОСОБА_9 її реальності своїх погроз та настання для нього негативних наслідків у разі невиконання викладених вимог, ОСОБА_5, висунув потерпілому незаконну вимогу про щомісячну передачу грошей у сумі 3000 грн. з кожного орендованого приміщення за надання йому можливості безперешкодно здійснювати підприємницьку діяльність, погрожуючи у разі несплати перешкоджанням здійснення підприємницької діяльності шляхом її закриття.
У разі щомісячної сплати потерпілим ОСОБА_9 коштів у сумі, визначеній ОСОБА_5, останній пропонував забезпечити вирішення конфліктних питань із незадоволеними клієнтами та в разі здійснення перевірок цих закладів.
На виконання вказаного злочинного умислу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з корисливих спонукань з метою особистого протиправного збагачення протягом серпня 2011 року -27.02.2012 року вимагали у потерпілого ОСОБА_9 щомісячної сплати грошових коштів у сумі 6000грн. за надання можливості безперешкодного здійснення підприємницької діяльності з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого .
Демонструючи реальність своїх погроз та настання для потерпілого ОСОБА_9 негативних наслідків, після несплати останнім чергового щомісячного платежу, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення за рахунок чужого майна, з метою примушування потерпілого ОСОБА_9 сплатити незаконно встановлену щомісячну плату за надання можливості безперешкодно здійснювати підприємницьку діяльність, 05 лютого 2012 року у вечірній час, перебуваючи у приміщенні комп'ютерного клубу по вул. Леніна, 141, в м. Миронівка Київської області, від'єднали від електричної мережі та відкрито заволоділи належною потерпілому ОСОБА_9 комп'ютерною технікою. Після цього завантажили її до належного ОСОБА_6 автомобіля марки "Мерседес S 500" д.н.з. НОМЕР_1 та вивезли в невідоме місце, таким чином змусивши потерпілого сплачувати щомісячні платежі для надання останньому можливості здійснювати підприємницьку діяльність.
Після отримання від потерпілого ОСОБА_9 коштів, ОСОБА_5, повернув належну йому комп'ютерну техніку.
Усвідомлюючи реальність погроз, потерпілий ОСОБА_9 у період з серпня 2011 по 27.02.2012 р. систематично сплачував на їх вимогу грошові кошти.
Так, потерпілий ОСОБА_9 через адміністратора клубу ОСОБА_10, в середині серпня 2011 року, точна дата слідством не встановлена, біля приміщення комп'ютерного клубу, розташованого по вулиці Леніна, 141, м. Миронівка на вимогу ОСОБА_5 щодо сплати йому грошових коштів, передав йому гроші в сумі 1500 грн.
Наступного дня, в серпні 2011 року, ОСОБА_5, перебуваючи неподалік комп'ютерного клубу, що по вул. Леніна 141, м. Миронівка Київської області, на виконання своєї вимоги щодо щомісячної сплати потерпілим грошей, через адміністратора клубу ОСОБА_10 отримав від потерпілого гроші в сумі 1500 грн.
15.11.2011 року, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на виконання своїх злочинних дій щодо вимагання грошей у потерпілого ОСОБА_9, усвідомлюючи небезпечність своїх дій та бажаючи їх настання, на автомобілі марки "Мерседес S 500" д.н.з. НОМЕР_1 приїхали до кафе, розташованого на окружній автодорозі м. Миронівка Київської області та перебуваючи у вказаному автомобілі, на свою вимогу отримали від потерпілого ОСОБА_9 гроші в сумі 2000 грн.
21.11.2011 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_8 приїхали на невстановленому слідством автомобілі до кафе, що розташоване на окружній автодорозі м. Миронівка Київської області, перебуваючи у вказаному автомобілі на свою вимогу щодо щомісячної сплати їм грошових коштів отримали від потерпілого ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 4000 грн.
23.12. 2011 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_8, перебуваючи біля орендованого потерпілим приміщення по вулиці Леніна, 141, в м. Миронівка Київської області, отримали від нього гроші у сумі 4000 грн., а потім через декілька годин на свою вимогу щодо щомісячної сплати їх грошових коштів отримали від потерпілого решту грошей у сумі 2000 грн.
10.01.2012 року підсудний ОСОБА_8 в орендованому потерпілим приміщенні, що розташоване по вул. Леніна 141 в м. Миронівка Київської області на вимогу ОСОБА_5 отримав від потерпілого гроші у розмірі 2000 грн.
01.02. 2012 року підсудний ОСОБА_5 в орендованому потерпілим приміщенні, що розташоване по вул. Леніна 141 в м. Миронівка Київської області на свою вимогу отримав від нього гроші у розмірі 500 грн.
08.02. 2012 року підсудний ОСОБА_5 приїхав на автомобілі марки «Мерседес S 500» д.н.з. НОМЕР_1 до кафе, розташованого на окружній автодорозі м. Миронівка Київської області та перебуваючи у вказаному автомобілі, на свою вимогу отримав від потерпілого ОСОБА_9 гроші в сумі 3500 грн.
21.02. 2012 року підсудний ОСОБА_5 через працівника комп'ютерного клубу ОСОБА_11, у приміщені, яке розташоване по вул. Леніна, 141, м. Миронівка Київської області на свою вимогу отримав від потерпілого ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 2000 грн.
22.02. 2012 року ОСОБА_6 перебуваючи біля кафе, що на окружній автодорозі м. Миронівка Київської області, на вимогу ОСОБА_5 отримав від потерпілого ОСОБА_9 гроші в сумі 1000 грн.
27.02 2012 року ОСОБА_5, приїхав на автомобілі марки "Мерседес S 500" д.н.з. НОМЕР_1 до кафе, що розташоване на окружній автодорозі м. Миронівка Київської області та перебуваючи у вказаному автомобілі на свою вимогу отримав від потерпілого ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 3000 грн.
Таким чином, з серпня 2011 року по 27 лютого 2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, систематично, шляхом погроз потерпілому ОСОБА_9 щодо припинення його підприємницької діяльності вимагали та отримали від нього гроші у розмірі 27 000 грн.
На вказаний вирок суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить вирок скасувати, а кримінальну справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених. В обґрунтування своїх вимог, прокурор вказав на те, що суд, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність організованого злочинного угрупування в діях ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, а тому і складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а отже суд першої інстанції неправильно перекваліфікував їх дії на ч. 2 ст. 189 КК України, відтак неправильно застосував кримінальний закон.
Адвокат ОСОБА_7 подала апеляцію, в якій просить змінити вирок суду першої інстанції, призначивши засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, покарання не пов'язане з позбавленням волі, тобто застосувати до покарання ст. 75 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги, адвокат ОСОБА_7 вважає, вирок суду незаконним, оскільки на її думку судове слідство проведено однобічно та неповно, а покарання призначене засудженим є занадто суворим. Також висновки суду невідповідають фактичним обставинам справи, недоведеність попередньої змови засуджених на сумісне вчинення злочину, відсутність достовірних доказів вини співучасників злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Крім того суд першої інстанції, прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13, оскільки вони в той день, як вказує апелянт, вживали міцні спирті напої та могли нічого не пам'ятати, а також суд прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_10 щодо погроз з боку підсудних.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12.05.2014 року скасовано, а матеріали справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 направлено на новий апеляційний розгляд .
Заслухавши доповідача, думку прокурора, в підтримку поданої апеляції та заперечила проти задоволення апеляції захисника, захисника та засуджених, які підтримали апеляцію подану захисником, та частково підтримали апеляцію прокурора, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженим, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. В мотивувальній частині обвинувального вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду про винуватість підсудного. При цьому, суд повинен дати аналіз усіх зібраних у справі доказів (фактичних даних), що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Висновки суду щодо оцінки доказів необхідно викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів суд повинен мотивувати.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальну справу та постановляючи вирок, не дотримався даних вимог кримінально-процесуального закону.
Крім того, вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Відтак, судом першої інстанції виконано вимоги ухвали Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року щодо необґрунтованого застосування до призначеного ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ст.ст. 69, та 75 КК України.
Однак, судом першої інстанції при винесені вироку не було доведено факту попередньої змови трьох засуджених, також судом у вироці взагалі не зазначено роль кожного із засуджених, які саме діяння вчинялися ними, що унеможливило прийняти законне та вмотивоване судове рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенні, а вирок суду підлягає скасуванню.
В ході нового судового розгляду суду необхідно суворо дотримуватися вимог КПК України, ретельно перевірити зібрані у справі докази, доводи апеляційних скарг та усунути недоліки викладені в ухвалі та дати належну оцінку всім доказам та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване судове рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України ( в ред. 1960 р.), п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора та захисника засуджених - ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 24 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Запобіжний захід у виді взяття під варту щодо обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 змінити на попередній - підписку про невиїзд.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 41853087, Апеляційний суд Київської області було прийнято 09.12.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1017/5638/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: