Постанова № 41851532, 08.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3511/14

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

08 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Полонського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Полонського районного центру зайнято сті - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги ,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2014 року Полонський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, наголошуючи, зокрема, на порушені судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 14.01.2014 року ОСОБА_2 звернулась до Полонського районного центру зайнятості для отримання допомоги у працевлаштуванні.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» 21.01.2013 року відповідачу було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Наказом №НТ131018 від 18.10.2013 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітної, в зв'язку з письмовою заявою ОСОБА_2 про відмову від послуг.

Відповідно до обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та згідно з ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивачем була проведена звірка даних центру зайнятості з даними Державної податкової адміністрації України та виявлено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості, ОСОБА_3 отримано дохід за виконання робіт, відповідно до укладеного 26.07.2013 року договору цивільно-правового характеру з ТОВ «Тієнс Україна».

Враховуючи вказані обставини, 02.07.2014 року Полонським районним центром зайнятості було прийнято наказ №НТ140702 про повернення відповідачем незаконно отриманої допомоги за період з 26.07.2013 року по 17.10.2013 року в сумі 1491,62 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням, що зазначений борг відповідачем не погашено, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з останньої зазначеної суми допомоги по безробіттю.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні вимог Полонського районного центру зайнятості про стягнення з відповідача суми коштів в сумі 1491,62 грн. незаконно отриманих, як допомога по безробіттю, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не встановив умисного невиконання відповідачем обов'язків особи, яка мала статус безробітного з 21.01.2013 року по 18.10.2013 року, адже факт укладення 26.07.2013 року ОСОБА_2 договору з ТОВ "Тієнс Україна", який відповідач почала виконувати тільки у грудні 2013 року за що отримала винагороду в січні 2014 року не може вважатися порушенням і бути підставою для висновку про незаконність отримання допомоги по безробіттю і відповідно її стягнення. Тобто, суб'єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону, прийнявши рішення про стягнення допомоги по безробіттю з ОСОБА_2, яка у період з 21.01.2013 року по 18.10.2014 року мала статус безробітної і у цей період не порушувала закон, так як на думку суду, сам факт укладення правочину не свідчить про порушення закону, що підтверджено доказами.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебувала на обліку в Полонському районному центрі зайнятості, як особа, що потребує допомоги у працевлаштуванні з 14.01.2013 року з виплатою допомоги по безробіттю.

Згідно до вимог ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Положеннями абз.1 ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В результаті проведеної позивачем перевірки було виявлено, що відповідач у період перебування на обліку як безробітної, здійснювала трудову діяльність за цивільно-правовим договором у ТОВ «Тієнс Україна», що підтверджується актом № 110 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.07.2014 року, складеного Полонським районним центром зайнятості (а.с. 13), листом ТОВ «Тієнс Україна» від 05.06.2014 року № 176 та цивільно-правовим договором від 26.07.2013 року, укладеним між відповідачем та зазначеним роботодавцем (а.с.15-24).

Відповідач не повідомила Полонський районний центр зайнятості про те, що у період перебування на обліку, як безробітної вона працювала, тобто, відповідачем порушено вимоги ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки саме відповідач, яка стала на облік служби зайнятості, зобов'язана була своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а в разі умисного невиконання зазначеного обов'язку здійснюється стягнення з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи наведене, оскільки після набуття статусу безробітного відповідач не вчинила дій щодо своєчасного подання до центру зайнятості відомостей про обставини, що впливали на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, про що свідчить, зокрема, лист ТОВ «Тієнс Україна» від 05.06.2014 року № 176 та цивільно-правовий договір від 26.07.2013 року, укладений між відповідачем та зазначеним роботодавцем, колегія суддів приходить до висновку, що допомога по безробіттю, яка виплачена відповідачу за період з 26.07.2013 року по 17.10.2013 року в сумі 1491,62 грн. підлягає поверненню, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до пп.1 п.5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Також, ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно та які мають доходи від такої зайнятості належать до зайнятого населення.

З наведеного вбачається, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, а зайво сплачені кошти підлягають поверненню, у разі укладення особою, якій надано статус безробітного цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг та/або здійснення нею іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Таким чином, ОСОБА_2 не мала права перебувати на обліку в центрі зайнятості з 26.07.2013 року та отримувати соціальні послуги і виплату матеріального забезпечення, адже з цієї дати вона була зайнятою особою незалежно від того, коли їй перерахували винагороду за вищевказаним договором надання послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Полонського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Полонського районного центру зайнято сті - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Полонського районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полонського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 1491,62 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю (р/р 37179300901362, УДКСУ у Полонському районі, МФО 815013, код ЄДРПОУ 22986898).

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар