Постанова № 41851465, 11.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4592/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2014 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3 205,48 грн та з єдиного податку в сумі 170 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась відповідачу на адресу згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Поштове направлення повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином, а також те, що останнім, а ні заперечень, а ні заяви про визнання позову до суду не було подано, суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець 16.05.2006 та перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ з 16.05.2006.

Згідно із даними Миргородської ОДПІ, за відповідачем рахується податковий борг з ПДВ в сумі 3 205,48 грн., який виник у зв'язку з наступним.

Позивачем було донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 1 190,00 грн. (штрафні санкції), визначених податковим повідомленням-рішенням №0003791701 від 22.05.2014 року згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, прийнятим на підставі акту камеральної перевірки з питання неподання та своєчасності подання податкової декларації по ПДВ за квітень, травень, червень, липень, грудень 2013р., січень, лютий 2014 року та декларації платника єдиного податку №476/16-20-17-02-14/НОМЕР_1 від 08.04.2014р. за порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України.

Вказане повідомлення-рішення направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку. Податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувалось, відтак воно є чинним.

Позивачем було донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 2 040,00 грн. (штрафні санкції), визначених податковим повідомленням-рішенням №0005781701 від 09.07.2014 року згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, прийнятим на підставі акту камеральної перевірки з питання неподання та своєчасності подання податкової декларації по ПДВ за березень, квітень 2014р. та декларації платника єдиного податку №677/16-20-17-02-14/НОМЕР_1 від 22.05.2014 за порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України.

Вказане повідомлення-рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку. Податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувалось, відтак воно є чинним.

Крім того, згідно даних Миргородської ОДПІ за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку в сумі 170 грн. (штрафні санкції), який виник з наступних підстав.

Позивачем було донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 170,00 грн. (штрафні санкції), визначених податковим повідомленням-рішенням №0003811701 від 22.05.2014 року згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, прийнятим на підставі акту камеральної перевірки з питання неподання та своєчасності подання податкової декларації по ПДВ за квітень, травень, червень, липень, грудень 2013р., січень, лютий 2014 рік та декларації платника єдиного податку №476/16-20-17-02-14/НОМЕР_1 від 08.04.2014 . за порушення відповідачем вимог п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України.

Вказане повідомлення-рішення направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку. Податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувалось, відтак є чинним.

Надаючи оцінку правомірності позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У матеріалах справи відсутні будь - які докази оскарження податкових повідомлень - рішень, якими відповідачу визначено вищевказані грошові зобов'язання . Таким чином вони є чинними, а визначені ними суми - узгодженими.

Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконав, суму узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк не сплатив.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, визначене позивачем грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу та підлягає оплаті відповідачем до бюджету .

Суму податкового боргу з ПДВ було зменшено за рахунок наявної переплати в сумі 24,52 грн.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган доходів і зборів надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Миргородською ОДПІ винесено податкову вимогу від 11.07.2014 №1934-25 на суму 1 335,48 грн.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, сума грошового зобов'язання платником податків у повному обсязі не сплачена, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин та з інших підстав.

Стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В терміни передбачені законодавством заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в сумі 1 335,48 суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму податкового боргу:

- по податку на додану вартість в сумі 3 205,48 грн. (три тисячі двісті п'ять гривень сорок вісім копійок) на бюджетний рахунок №31118029700012, код бюджетної класифікації: 14010100, одержувач: УК Миргородський р-н/м. Миргород/14010100, МФО 831019, код 37845125;

- по єдиному податку в сумі 170 грн. (сто сімдесят гривень) на бюджетний рахунок: №31513970700012, код бюджетної класифікації: 18050400, одержувач: УК Миргородський р-н/м. Миргород/18050400, МФО 831019, код 37845125

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Бойко