Ухвала суду № 41850875, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2594/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, за участю прокуратури міста Черкаси про визнання незаконною бездіяльності, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, що у період з 18.04.2008 по 19.04.2013 на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження №114 (об'єднане 18.04.2008), про стягнення заборгованості з кредитної спілки «Берегиня» на користь фізичних осіб, до складу якого входило 34 виконавчих проваджень на загальну суму 984635 грн 50 коп., у тому числі:

- виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-6000, виданого 25.01.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 суми вкладу у розмірі 23000 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн, а всього 23030 грн;

- виконавче провадження з виконання дубліката виконавчого листа №2-2251, виданого 11.02.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 суми вкладу у розмірі 50500 грн, відсотків у розмірі 7070 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн, а всього 57600 грн;

- виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-4717, виданого 09.02.2012 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 заборгованості по договору депозиту №Д 448 в сумі 16246 грн 58 коп.;

- виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-4644, виданого 10.05.2012 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором Д 579 в сумі 34367 грн 12 коп.

У зв'язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, 19.04.2013 зведене виконавче провадження було завершено відповідно до п. 2 частини першої ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вдруге 06.08.2013 на виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від позивача надійшли виконавчі документи.

Разом з тим, на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №38809409, об'єднане 02.09.2013, про стягнення заборгованості з кредитної спілки «Берегиня» на користь фізичних осіб, до складу якого входить 19 виконавчих проваджень на загальну суму 558286 грн,у тому числі на користь ОСОБА_2:

- виконавче провадження №39232714 з виконання виконавчого листа №2-6000, виданого 25.01.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 суми вкладу у розмірі 23000 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн, а всього 23030 грн, відкрите 07.08.2013;

- виконавче провадження №39233015 з виконання дубліката виконавчого листа №2-2251, виданого 11.02.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 суми вкладу у розмірі 50500 грн, відсотків у розмірі 7070 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн, а всього 57600 грн, відкрите 07.08.2013;

- виконавче провадження №39232608 з виконання виконавчого листа №2-4717, виданого 09.02.2012 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 заборгованості по договору депозиту №Д 448 в сумі 16246 грн 58 коп., відкрите 07.08.2013;

- виконавче провадження №39233083 з виконання виконавчого листа №2-4644, виданого 10.05.2012 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором Д 579 в сумі 34367 грн 12 коп., відкрите 07.08.2013;

- виконавче провадження №39233138 з виконання виконавчого листа №2/712/1628/13, виданого 01.08.2013 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 6093 грн 50 коп., відкрите 07.08.2013;

- виконавче провадження №39232666 з виконання виконавчого листа №2-3370, виданого 01.08.2013 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з кредитної спілки «Берегиня» на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1591 грн, відкрите 07.08.2013.

З метою виявлення майна, належного боржнику на праві власності, та коштів на нових рахунках в установах банків, державним виконавцем направлено запити до реєструючих право власності установ та електронний запит до ДПС України; та вживалися інші заходи для виконання судових рішень про стягнення заборгованості в межах зведеного виконавчого провадження.

В результаті вжитих державним виконавцем заходів при примусовому виконанні вищезгаданих виконавчих документів на користь ОСОБА_2 стягнуто 10912 грн 04 коп.

18 листопада 2013 року позивачем було подано заяву на ім'я начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, в якій вона просить надати інформацію про те, чи під час виконання рішень про стягнення коштів з КС «Берегиня» (з 18.04.2008 по 08.03.2011) начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області застосовувались положення частини 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999) та у період з 08.03.2011 по 24.05.2011 положення частини 2 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 04.11.2010).

Однак, не отримавши відповіді на вказану заяву, 10.06.2014 позивач повторно направила заяву аналогічного змісту на ім'я начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області.

Листом управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 08.07.2014 №Г-77/9-33/2 «Про надання інформації» позивача повідомлено про те, що положення частини 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999) та положення частини 2 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 04.11.2010) не застосовувались.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку виконавчого органу та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернулась за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не доведена, судом не встановлена бездіяльність Головного управління юстиції у Черкаській області чи органів державної виконавчої служби, яка спричинила завдання шкоди позивачу, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (Закон №606) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 № 202/98-ВР, органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Частиною другою ст. 5 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі організують виконання законів і здійснюють керівництво управліннями державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними відділами державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, координують і контролюють їх діяльність; організують професійну підготовку та атестацію державних виконавців; розглядають скарги на дії державних виконавців; заохочують за успіхи в роботі і накладають стягнення за порушення трудової дисципліни; здійснюють матеріально-технічне забезпечення державної виконавчої служби; організують виконання рішень відповідно до закону, надають рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом.

Підпункт 9 п. 4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007 № 47/5 (втратив чинність 08.07.2011), передбачав, що управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань: спрямовує діяльність відділів державної виконавчої служби, координує і контролює їх діяльність.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, до 09.03.2011 контроль за законністю виконавчого провадження здійснювався в порядку, передбаченому статтею 8 Закону №606 (в редакції, що діяла до 09.03.2011).

Так, контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.

Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби.

Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду.

Також вірним є встановлення і того факту, що починаючи з 09.03.2011, контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється відповідно до статті 83 Закону №606 (а редакції від 04.11.2010), норми якої відтворюють вищевикладені положення статті 8 Закону.

Беззаперечним залишається і ті обставини, що в порядку статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальником Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, на виконання доручення Ко-10/01-41/09 від 16.03.2011 заступника начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області здійснено перевірку матеріалів зведеного виконавчого провадження №114/2 від 18.04.2008 відносно боржника - кредитної спілки «Берегиня», за наслідками якої винесена відповідна постанова (а.с. 222). За результатами перевірки зведеного виконавчого провадження, визнано дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Соломахи А.О. такими, що в цілому відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та відповідним пунктам Інструкції про проведення виконавчих дій. У вказаній постанові описані всі виконавчі дії, що вчинялися у період з 17.11.2009 по 21.03.2011.

Що ж стосується посилань апелянта про невиконання Центральним відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції положень ст. 49 Закону №606 (в редакції від 21.04.1999) в частині об'єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень про стягнення з КС «Берегиня» заборгованості, відкритих в Придніпровському та Центральному відділі ДВС Черкаського міського управління юстиції, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статтею 49 Закону №606 (в редакції від 21.04.1999, що діяла до 09.03.2011), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Отже, підставою для об'єднання виконавчих проваджень у зведене є наявність кількох виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, саме боржника.

Разом з тим, згідно листа Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 29.09.2014 №41435/08-03-04, на виконанні у даному відділі перебувало виконавче провадження №7272764 з виконання виконавчого листа №2-1353 від 25.03.2008 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з КС «Берегиня» на користь ОСОБА_5 коштів в сумі 31230 грн.

26 червня 2009 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1353 Придніпровського районного суду м. Черкаси завершено на підставі п. 10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Виконавчий документ з постановою державного виконавця направлено для подальшого виконання за належністю до Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що матеріали виконавчих проваджень Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції, в тому числі щодо стягнення коштів з КС «Берегиня», у зв'язку із створенням Центрального відділу ДВС Черкаського міського управляння юстиції та закріпленням меж територій за відділом, було передано з Придніпровського відділу ДВС до Центрального відділу ДВС; через закінчення строків зберігання, завершені виконавчі провадження були знищені у 2013 році.

Окрім того, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції щодо створення виконавчої групи, з огляду на наступне.

Так, частиною третьою ст. 2 Закону №606 (в редакції від 21.04.1999, що діяла до 09.03.2011) встановлено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно із п.п. 4.19.2. п. 4.19 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, при виконанні зведеного виконавчого провадження, у тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох органах державної виконавчої служби, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць тощо, можуть утворюватись виконавчі групи. Такі виконавчі групи створюються відповідно до Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 N 37/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 624/9223.

Відповідно до п. 1.4 Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 № 37/5, що діяв до 17.04.2012, виконавчі групи можуть утворюватися у разі: наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду або іншого органу (посадової особи), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, зокрема якщо за різними виконавчими провадженнями, відкритими в одному або кількох органах ДВС, боржник одночасно є стягувачем, якщо створення виконавчої групи сприятиме забезпеченню своєчасного і повного виконання рішення тощо; виконання зведеного виконавчого провадження, у тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох органах ДВС, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць тощо.

Пункт 2.1 вказаного Порядку передбачає, що утворення виконавчої групи може провадиться за рішенням: директора Департаменту ДВС - на виконання доручення керівництва Міністерства юстиції України, з власної ініціативи, за поданням заступників директора Департаменту ДВС, керівника відділу примусового виконання рішень або керівника регіонального органу ДВС; керівника відділу примусового виконання рішень - на виконання доручення керівника вищого рівня, з власної ініціативи, за поданням заступника начальника або державних виконавців цього відділу; керівника регіонального органу ДВС - на виконання доручення керівника вищого рівня, з власної ініціативи, за поданням заступника керівника регіонального органу ДВС, керівника підрозділу примусового виконання рішень або керівника територіального органу ДВС; керівника підрозділу примусового виконання рішень - на виконання доручення керівника вищого рівня, з власної ініціативи, за поданням заступника начальника або державних виконавців підрозділу примусового виконання рішень; керівника територіального органу ДВС - на виконання доручення керівника вищого рівня, з власної ініціативи, за поданням заступника начальника або підпорядкованих державних виконавців.

Суд звернув увагу, що відповідні положення знайшли своє відображення в Розділі V «Виконавчі групи» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція), де зазначається, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах ДВС за відповідною постановою можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких входять державні виконавці одного або кількох органів ДВС.

Відтак, наведені правові норми дають можливість прийти до висновку, що створення виконавчих груп при органах ДВС у разі виконання зведеного виконавчого провадження, у тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох органах ДВС, є правом керівників органів державної виконавчої служби чи їх структурних підрозділів, визначених в п. 2.1 Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне акцентувати увагу на наступному.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Так, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 р. № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Також, не доведено позивачем і завдання їй шкоди, адже викладені обставин в сукупності, спростовують такі посилання, а тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Отже, з урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідач діяв в межах та у спосіб наданих йому повноважень, а відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог немає.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.