Рішення № 41849432, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20124/14

19.11.14

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Полтавський облагропостач"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ"

про

стягнення 24 678,24 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:

не з’явився;

від відповідача:

не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Полтавський облагропостач" (надалі – ПАТ "Полтавський облагропостач") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (надалі – ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ") про стягнення 24 678,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.10.2012 р. та 01.09.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договори оренди №784/1 та №857 на виконання умов яких позивач передав відповідачу в строкове платне користування відкриту асфальтовану площадку загальною площею 100 кв.м., а відповідач натомість взятого на себе грошового зобов’язання з оплати орендних платежів неналежним чином не виконав, у зв’язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 14 117,94 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 324,92 грн. та штрафу у розмірі 4 235,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.10.2014 р.

20.10.2014 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2014 р. через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та заяву про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2014 р. у зв’язку із неявкою представників сторін та невиконанням відповідачем вимог ували суду від 24.09.2014 р., розгляд справи відкладено на 19.11.2014 р.

17.11.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та розрахунок суми основного боргу для приєднання його до матеріалів справи.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.11.2014 р. не з'явився, вимоги ухвал суду виконав, згідно листа №39/14-юр від 12.11.2014 р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.11.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, на яку було надіслано ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Крім того, суд відзначає, що отримання відповідачем поштової кореспонденції за вказаною адресою підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103029876588 (0314811381157).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012 р. між ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" (орендар) та ПАТ "Полтавський облагропостач" (орендодавець) було укладено Договір оренди №784/1 (надалі – "Договір").

Пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець здає в оренду, а орендар орендує відкриту асфальтовану площадку площею: 100 кв.м. по ціні 2,60 грн. за 1 кв.м. в т.ч. ПДВ (надалі за текстом – приміщення), що знаходиться за адресою: с. Абазівка, вул. Білоусько, 12, Поолтавський р/н. Загальна площа приміщення, що передається в оренду становить 100 кв.м. Приміщення передається в оренду з усіма існуючими лініями комунікацій, обладнання та пристроями (п. 1.1 Договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання. Оренда приміщення та нарахування орендної плати та за комунальні послуги плати починається з дня підписання сторонами акту здачі-приймання приміщення та закінчується днем підписання сторонами акту здачі-приймання (повернення) приміщення (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договорів строк дії цього Договору з моменту підписання по 31.08.2013 р. Закінчення строку дії оренди не звільняє сторони від зобов’язань, що лишилися не виконаними.

Факт передачі орендодавцем приміщення орендарю, а також повернення приміщення від орендаря до орендодавця підтверджується актом здачі – приймання (з описом приміщення) (п. 2.3 Договору).

За користування приміщенням на умовах цього договору, встановлюється орендна плата за один квадратний метр площадки 2,60 грн. за один місяць (в т.ч. ПДВ) (п.п. 3.1, 3.1.1 Договору). За всю площу орендованої асфальтової відкритої площадки 260,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за один місяць (п. 3.1.2 Договору).

22.10.2012 р. на виконання умов договору ПАТ "Полтавський облагропостач" на підставі акту прийому-передачі майна передало, а ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" прийняло у строкове платне користування асфальтову відкриту площадку, яка розташована за адресою: с. Абазівка, вул. Білоусько, 12.

31.08.2013 р. між сторонами був підписаний акт передачі – прийому майна ПАТ "Полтавський облагропостач", яке орендувало ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ".

Як вказує позивач в позовній заяві, у зв’язку з закінченням строку дії Договору оренди №784/1 сторонами на тих же самих умовах було укладено новий Договір оренди №857 від 01.09.2013 р. (надалі – Договір), відповідно до якого, орендодавець здає в оренду, а орендар орендує відкриту асфальтовану площадку площею: 100 кв.м. по ціні 2,60 грн. за 1 кв.м. в т.ч. ПДВ (надалі за текстом – приміщення), що знаходиться за адресою: с. Абазівка, вул. Білоусько,12. Загальна площа приміщення, що передається в оренду становить 100 кв.м. Приміщення передається в оренду з усіма існуючими лініями комунікацій, обладнанням та пристроями (п. 1.1 Договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання. Оренда приміщення та нарахування орендної плати та за комунальні послуги плати починається з дня підписання сторонами акту здачі-приймання приміщення та закінчується днем підписання сторонами акту здачі-приймання (повернення) приміщення (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору строк дії цього Договору з моменту підписання по 31.07.2014 р. Закінчення строку дії оренди не звільняє сторони від зобов’язань, що лишилися не виконаними.

Факт передачі орендодавцю приміщення орендарю, а також повернення приміщення від орендаря до орендодавця підтверджується актом здачі – приймання (з описом приміщення) (п. 2.3 Договору).

Пунктами 3.1, 3.1.1 Договору передбачено, що за користування приміщенням на умовах цього Договору, встановлюється орендна плата за один квадратний метр асфальтованої відкритої площадки: 260,00 грн. в т.ч. ПДВ 43,33 грн. за один місяць.

Ціну цього Договору становить загальна сума орендних платежів, які орендар сплатить орендодавцеві протягом строку дії Договору.

Згідно п. 3.3 Договору орендна плата сплачується орендарем орендодавцю щомісячно в строк до 10 числа поточного (оплачуваного) місяця.

Орендна плата повинна сплачуватися орендодавцю шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний в кінці тексту договору. Будь-які суми, сплачені орендарем помилково, будуть йому повернені. Розрахунки за цим договором можуть здійснюватися шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п. 3.6 Договору за комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, газопостачання, телефонні розмови) отримані орендарем в приміщенні орендар компенсує орендодавцеві вартість комунальних послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунку, але не пізніше 10-ти календарних днів, після отримання відповідних комунальних послуг.

Розмір компенсації вартості комунальних послуг визначається та вказується орендодавцем у відповідних рахунках на підставі тарифів, встановлених спеціалізованими підприємствами – безпосередніми постачальниками комунальних послуг та показників лічильниками, з урахуванням площі приміщення.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати згідно п. 3.3 Договору орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в цей період від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

У випадку несплати орендарем орендних платежів більше 45 календарних днів орендар сплачує штраф в розмірі 30% від суми боргу (п. 5.5 Договору).

01.09.2013 р. на виконання умов Договору між сторонами був підписаний акт прийому-передачі майна ПАТ "Полтавський облагропостач", яке орендує ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з серпня 2013 р. по липень 2014 р. було надано відповідачу послуги на загальну суму 42 176,34 грн., що підтверджується актами здачі – прийняття робіт (послуг) послуг: №ОУ-0001056 від 31.08.2013 р. на суму 185,40 грн., №ОУ-0000997 від 30.09.2013 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0001179 від 30.09.2013 р. на суму 185,40 грн., №ОУ-0001102 від 31.10.2013 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0001315 від 31.10.2013 р. на суму 3286,52 грн., №ОУ-0001256 від 30.11.2013 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0001450 від 30.11.2013 р. на суму 5726,40 грн., №ОУ-0001370 від 31.12.2013 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0001507 від 31.12.2013 р. на суму 14974,14 грн., №ОУ-0000011 від 31.01.2014 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0001630 від 31.01.2014 р. на суму 7317,12 грн., №ОУ-0001560 від 28.02.2014 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0001757 від 28.03.2014 р. на суму 5067,60 грн., №ОУ-0001702 від 31.03.2014 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0001807 від 30.04.2014 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0002022 від 30.04.2014 р. на суму 1334,88 грн., №ОУ-0001955 від 31.05.2014 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0002146 від 31.05.2014 р. на суму 1238,88 грн., №ОУ-0002077 від 30.06.2014 р. на суму 260,00 грн., №ОУ-0002315 від 31.07.2014 р. на суму 260,00грн.

За період з 31.08.2013 р. по 01.07.2014 р. позивачем було виставлено відповідачу відповіді рахунки-фактури, а саме №СФ-0006093 від 31.08.2014 р., №СФ-0006019 від 01.09.2013 р., №СФ-0006270 від 30.09.2013 р., №СФ-0006175 від 01.10.2013 р., №СФ-0006484 від 31.10.2013 р., №СФ-0006401 від 01.11.2013 р., №СФ-0006666 від 30.11.2013 р., №СФ-0006569 від 01.12.2013 р., №СФ-0006789 від 31.12.2013 р., №СФ-0000011 від 01.01.2014 р., №СФ-0006952 від 31.01.2014 р., №СФ-0006868 від 01.02.2014 р., №СФ-0007134 від 28.02.2014 р., №СФ-0007059 від 01.03.2014 р., №СФ-0007220 від 01.04.2014 р., №СФ-0007522 від 30.04.2014 р., №СФ-0007425 від 01.05.2014 р., №СФ-0007697 від 31.05.2014 р., №СФ-0007602 від 01.06.2014 р., №СФ-0007954 від 01.07.2014 р.

Відповідачем було здійснено часткову оплату отриманих послуг у розмірі 28 058,40 грн., що підтверджується банківськими виписками від 09.12.2014 р. та від 28.01.2014 р. та видатковою накладною №РН-00000012 від 20.06.2014 р. (проведення взаємозаліку).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати та вартості комунальних послуг з серпня 2013 р. по липень 2014 р. у розмірі 14 117,94 грн.

Договори №784/1 від 10.10.2012 р. та №857 від 01.09.2013 р. є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актами прийому-передачі майна від 22.10.2012 р. та 01.09.2013 р.) підтверджується факт передачі відповідачу в орендне користування асфальтованої площадки площею 100,0 кв. м., яка розміщена за адресою: с. Абазівка, вул. Білоусько, 12.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п.п. 3.3, 3.6 Договору строк виконання грошового зобов’язання відповідача по сплаті орендних платежів та комунальних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 14 117,94 грн. на підставі Договорів №784/1 від 10.10.2012 р. та №857 від 01.09.2013 р. за період з серпня 2013 р. по липень 2014 р. та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин позовна вимога ПАТ "Полтавський облагропостач" про стягнення з ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" заборгованості у розмірі 14 117,94 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 324,92 грн. та штраф у розмірі 4235,38 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати згідно п. 3.3 Договору орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в цей період від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Суд здійснює перерахунок пені на предмет правильності її нарахування.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання складає 1 730,54 грн. В іншій частині – 4 594,38 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 235,38 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 5.5 Договору, у випадку несплати орендарем орендних платежів більше 45 календарних днів орендар сплачує штраф в розмірі 30% від суми боргу.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати штрафних санкцій.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічне застосування наведених норм міститься в постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 р. у справі №20/246-08, що згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим при розгляді інших справ.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем умов Договору то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 235,38 грн. правомірним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" на користь ПАТ "Полтавський облагропостач" заборгованості у розмірі 14 117,94 грн., пені у розмірі 1 730,54 грн. та штрафу у розмірі 4 235,38 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 4 594,38 грн. необхідно відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Публічного акціонерного товариства "Полтавський облагропостач" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22; ідентифікаційний код 03449901) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський облагропостач" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 66; ідентифікаційний код 00913686) заборгованість у розмірі 14 117 (чотирнадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 94 коп., пеню у розмірі 1 730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 54 коп., штраф у розмірі 4 235 (чотири тисячі двісті тридцять п’ять) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 1 486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 86 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 24.11.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко