Ухвала суду № 41849147, 02.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7187/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представників позивача: Лещенко Л.С., Собка О.В.,

представника відповідача - Потапенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 року №0001312200.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий виходив із того, що операції з внутрішньогосподарського переміщення природного газу між відокремленими структурними підрозділами юридичної особи не являються об'єктом оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за підсумками якої складено акт від 03.12.2013 №437/20-01-22-47/00153146 та виявлено, зокрема, порушення ст. ст. 314, 315, 317 Податкового кодексу України, яке виразилось у безпідставному заниженні збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 5729245,80 грн у зв'язку із невірним визначенням об'єкта оподаткування.

З огляду на наведене, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 року №0001312200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 6877366,66 грн, з них 5729245,80 грн - за основним платежем, 1148120,86 грн - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із указаним рішенням податкового органу та результатами його адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Харківській області та Міністерства доходів і зборів України, позивач звернувся у суд.

Обговорюючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на таке.

Колегією суддів установлено, що в перевіряємий період філія Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» згідно балансу фактичного надходження та розподілу природного газу здійснювала передачу природного газу власного видобутку філіям ПАТ «Укргазвидобування»: УБМР «Укргазспецбудмонтаж», БУ «Укрбудгаз», Управлінню з переробки газу та газового конденсату, УОК «Червона Рута», «УкрНДІгаз», ГУ «Укргазпромгеофізика» для власних потреб як кінцевим споживачам.

Відповідно до наказів №626 від 31.10.2010 та №582 від 27.12.2011 та згідно актів на внутрішньогосподарське переміщення товарно-матеріальних цінностей філією Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» за перевіряємий період передано 91094,353 тис. куб. м природного газу власного видобутку.

Як убачається із матеріалів справи, підставою для нарахування податкового зобов'язання вищевказаним податковим повідомленням-рішенням став висновок податкового органу про те, що вищенаведені операції підлягали оподаткуванню збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, судова колегія виходить із наступного.

Положеннями ст. ст. 314 п. 314.1, 315 п. 315.1, 317 п. 317.1 Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Об'єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Споживачами є такі категорії: населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

Враховуючи приведені норми, обов'язковий збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ сплачується постачальниками природного газу споживачам такого на договірній основі.

Колегією суддів установлено, що філія Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», яке діє на підставі положення про філію, затвердженого в.о. голови правління ПАТ «Укргазвидобування» 28.12.2012, є газовидобувним підприємством.

Податковим кодексом не визначається поняття постачальника природного газу та газовидобуваного підприємства, відтак, в силу пункту 5.3 цього Кодексу, згідно з яким інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами, слід звернутись до спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють відносини в цій сфері.

Відповідно до глосарію Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» газовидобувне підприємство - це суб'єкт господарювання, що відповідно до спеціального дозволу на користування надрами видобуває природний газ на території України і в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, а газопостачальне підприємство - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

Цим Законом визначено також, що постачання природного газу - це господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Поняття постачальника природного газу за регульованим тарифом наводиться також у Законі України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», згідно з яким це суб'єкт господарської діяльності, який згідно з умовами відповідної ліцензії постачає природний газ безпосередньо споживачам на визначеній території за тарифами, які підлягають державному регулюванню (п. 1.13 ст. 1).

Відповідно до пункту 9 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729, постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу.

Таким чином, газовидобувне підприємство та постачальник природного газу здійснюють різні види діяльності, які потребують отримання різних дозволів (ліцензій).

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим та регульованим тарифами затверджені відповідно постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 № 10 та № 11, у яких також надається визначення газопостачального підприємства як суб'єкта господарювання, що здійснює постачання газу на підставі одержаної ліцензії безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

Аналіз приведених норми дає підстави стверджувати, що постачальником природного газу є суб'єкт господарювання (юридична особа), який одержав відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим чи нерегульованим тарифом та здійснює постачання природного газу на підставі одержаної ліцензії безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірні операції з передачі природного газу відбувались між відокремленими підрозділами ПАТ «Укргазвидобування». У зв'язку із чим, колегія суддів зазначає, що згідно пп. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поняття відокремленого підрозділу визначається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» як філія ПАТ «Укргазвидобування» не є юридичною особою та не може самостійно бути стороною договору. Філії укладають договори лише від імені та в інтересах юридичної особи на підставі довіреності, виданої юридичною особою.

Як було з'ясовано судом, передача природного газу здійснювалася між структурними підрозділами ПАТ «Укргазвидобування» без укладання договорів постачання природного газу, а відповідно до внутрішнього порядку взаємодії структурних підрозділів ПАТ «Укргазвидобування».

У той же час, визначення об'єкта оподаткування та платника збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності здійснюється з урахуванням договору, укладеного між суб'єктами господарювання - юридичними особами або їх уповноваженими представниками. Постачання природного газу передбачає передачу його однією особою іншій з переходом права власності на такий природний газ.

Враховуючи викладене, внутрішньогосподарське переміщення не є поставкою природного газу, оскільки не опосередковує перехід права власності на нього і не породжує, не змінює і не припиняє будь-яких прав та обов'язків, а філії та структурні підрозділи не є особами та не можуть укладати договори та, відповідно, виступати як постачальник і споживач.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке ґрунтується на висновках податкового органу, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що, у свою чергу, є підставою для скасування цього рішення.

Отже, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 05 грудня 2014 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.