Ухвала суду № 41849145, 02.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13661/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника ДСА України та ТУ ДСА України в м. Києві - Бурлаченка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинського районного суду м. Києва, Голови Святошинського районного суду м. Києва, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження щодо перегляду вказаних рішень), адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено та вирішено:

- стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві (р/р 35210002000064 в ГУ ДКУ місті Києва, МФО 820019 код ЗКПО 26268059) на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03 серпня 2010 року по 11 лютого 2011 року, а також виплати у зв'язку з перебуванням на лікарняних з 16 серпня 2010 року по 10 вересня 2010 року, з 21 грудня 2010 року по 06 січня 2011 року в розмірі 31 744,93 грн;

- стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві (р/р 35210002000064 в ГУ ДКУ місті Києва, МФО 820019 код ЗКПО 26268059) на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку з 03 серпня 2010 року по 11 лютого 2011 року в розмірі 2882,37 грн;

- стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві (р/р 35210002000064 в ГУ ДКУ місті Києва, МФО 820019 код ЗКПО 26268059) на користь ОСОБА_2 компенсацію за затримку розрахунку при звільнені з 11 лютого 2011 року по день ухвалення постанови (по 11 березня 2014 року).

18 березня 2014 року Державна судова адміністрація України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві подали до Окружного адміністративного суду м. Києва заяви про зміну та встановлення способу і порядку виконання постанови цього суду від 11 березня 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року у задоволенні вказаних заяв заявникам відмовлено.

Не погоджуючись із такою ухвалою, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняте нове рішення, яким його заяву задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції оскаржується лише Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в м. Києві, колегія суддів не переглядає судове рішення в частині відмови в задоволенні заяви Державній судовій адміністрації України.

Як було з'ясовано судом, 18 березня 2014 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві подало заяву про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У прохальній частині Управління просило встановити спосіб та порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2014 року в цій справі шляхом стягнення присуджених ОСОБА_2 коштів з Державної судової адміністрації України.

На обґрунтування заяви Управління посилається на те, що воно є територіальним органом Державної судової адміністрації України та їй підпорядковується. При цьому, заявник зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України», в тому числі на 2014 рік, передбачено бюджетні видатки на виконання рішень судів на користь суддів за кодом програмної класифікації - 0501150, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, яка і здійснює фінансування заходів, пов'язаних з виконанням відповідних судових рішень.

У зв'язку із чим, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві фактично просить суд здійснити заміну боржника, стверджуючи про необхідність стягнення присуджених ОСОБА_2 коштів за постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2014 року шляхом їх безспірного списання органом Казначейства України, згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, за вищезгаданою бюджетною програмою Державної судової адміністрації України.

Обговорюючи такі доводи заявника, судова колегія виходить із наступного.

Конституцією України закріплена обов'язковість виконання судових рішень на всій території України (ч. 5 ст. 124).

Вказана конституційна норма в адміністративному судочинстві виявляється у принципах верховенства права та обов'язковості судових рішень (ст. ст. 8 та 14 КАС України).

Із наведеного випливає, що право на судовий захист передбачає не лише ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, а й реальне виконання цього рішення. Невиконання судового рішення свідчить про загрозу сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року виконана.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Указана норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, на переконання колегії суддів, є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення у випадку неможливості забезпечити таке виконання без їх вжиття.

Судом установлено, що з метою виконання зазначеного судового рішення Київським апеляційним адміністративним судом 02 червня 2014 року видано виконавчий лист №2а-13661/10/2670, який у подальшому пред'являвся до виконання органові Казначейства України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, і цим органом вживаються заходи щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (а.с. 63, 72, 73-74 т. 3).

Указаний Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника регламентовано пунктами 24 - 34 цього Порядку.

Пунктами 24, 25 Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Аналіз приведених норм свідчить про те, що за відсутності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, безспірне списання коштів проводиться з рахунків останнього. Відтак, наявність чи відсутність бюджетної програми щодо виконання судових рішень не являється обставиною, яка унеможливлює виконання судового рішення.

У контексті наведеного, судова колегія зазначає, що в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2014 року, змінити спосіб виконання якої прагне заявник (замінивши боржника), чітко визначено цей спосіб - шляхом стягнення коштів з Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві, і вказано розрахунковий рахунок боржника в ГУ ДКУ місті Києва - 35210002000064.

Отже, визначений судом спосіб захисту виконання судового рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

У той же час, скаржником не наведено жодних інших обґрунтувань неможливості виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2014 року, в тому числі відсутності коштів на рахунках.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в м. Києві.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного перегляду судового рішення.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 05 грудня 2014 року)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.