Ухвала суду № 41849143, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14981/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державного підприємства «Київський бронетанковий завод» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року адміністративну справу за позовом державного підприємства «Київський бронетанковий завод» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів-Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» (надалі за текстом - «ДП «КБЗ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0000613720 від 07 серпня 2014 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 57 210 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000623720 від 07 серпня 2014 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, з податку на додану вартість на 11 333 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2 833 грн. 25 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.07.2014 р. по 18.07.2014 р. посадовцями Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів-Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі за текстом - «Головне управління») проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахуванні ДП «КБЗ» задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних (податкових) періодів за квітень 2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 769/28-10-37-20/14302667 від 18.07.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого завищено податковий кредит та від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 68 544 грн., а також завищено суму бюджетного відшкодування на 11 333 грн.

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Згідно поданої ДП «КБЗ» податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 р. сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів складає 409 822 грн.

Зазначену суму сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, що виник у березні 2014 р. у сумі 409 822 грн.

Зокрема, позивачем віднесено до складу податкового кредиту 57 210 грн. 67 коп. за податковими накладними № 310 від 25.02.2014 р., № 307 від 24.02.2014 р. виданими державним підприємством «Завод імені В.О.Малишева» та 11 333 грн. 33 коп. на підставі податкової накладної № 10 від 05.03.2014 р. виданої державним підприємством «Ізюмський казенний приладобудівний завод».

Разом з тим, в порушення вимог чинного законодавства, продавці товарів/послуг не зареєстрували названі податкові накладні Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0000613720 від 07 серпня 2014 р., яким ДП «КБЗ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2014 р. на 57 210 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000623720 від 07 серпня 2014 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, з податку на додану вартість на 11 333 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2 833 грн. 25 коп.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1 статті 201 ПК України покладає на платника податку обов'язок надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Названим пунктом статті 201 ПК України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання позивача на той факт, що 22 вересня 2014 р. ним була подана до Головного управління заява із скаргами на державне підприємство «Завод імені В.О.Малишева» та державне підприємство «Ізюмський казенний приладобудівний завод» обгртунтовано не взято судом до уваги, оскільки такі скарги позивач подав після проведення перевірки та виявлення порушення контролюючим органом.

Крім того, як правильно зазначив окружний адміністративний суд, за приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України право на подачу скарги зберігається за платником податків протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.

Тобто, у даній правовій ситуації ДП «КБЗ» могло подати відповідну скаргу на державне підприємство «Завод імені В.О.Малишева» до 20 вересня 2014 р.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державного підприємства «Київський бронетанковий завод» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 09 грудня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.