Постанова № 41848416, 09.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 876/9938/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, в якому просить скасувати рішення відповідача від 14.07.2014 р. та від 25.07.2014 р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що адвокат ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 6 частини 1 статті 21 та статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», неналежно виконав свої професійні обов'язки, вимагаючи у начальника Обласного військового комісаріату документи та інформацію яку він не може надати, так як не є їх розпорядником, не додав до адвокатського запиту передбачених законом документів, а саме - ордеру, тобто вчинив дисциплінарний проступок

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у ході провадження дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 повністю дотримані норми статей 37-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що він як адвокат мав право звернутися до військового комісара із запитом, в якому просив надати інформацію та відповідні документи, якщо такі є у наявності.

Крім того, апелянт стверджує, що не надання ордеру до адвокатського запиту не є обов'язком адвоката, а право адвоката звертатися з адвокатським запитом. Не надання ордеру не є дисциплінарним проступком і не може стати підставою для дисциплінарного провадження і притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката.

Апелянт вважає, що це право адвоката, оскільки в обов'язок надати ордер до адвокатського запиту не входить в прямий професійний обов'язок адвоката.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 07.06.2014 року за вихідним №01/14-13 адвокат ОСОБА_1 звернувся із запитом до військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо надання наступних документів: належно завіреної копії вироку, який вступив у законну силу 08.02.1997 року про засудження військовим судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, документа про ліквідацію військової частини 83210, а також інформації про те, хто та на підставі яких документів набув правонаступництва цієї військової частини. До адвокатського запиту додав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за НОМЕР_1, виданого на його ім'я.

Листом від 17.06.2014 року за вихідним №1/2572 військовий комісар Івано-Франківського обласного військового комісаріату проінформував дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про порушення адвокатом ОСОБА_1 норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: не надання ним до запиту копії ордера адвоката та вимога надати інформацію і документи, розпорядником яких обласний військовий комісаріат не є. У листі обласний військовий комісар просив вжити заходів до адвоката ОСОБА_1 щодо роз'яснення йому вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та недопущення безпідставних звернень адвоката в умовах особливого періоду, коли Збройні Сили України виконують бойові завдання.

Вирішення звернення Івано-Франківського обласного військового комісара було доручено члену дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (надалі - КДКА Івано-Франківської області) ОСОБА_4, яким у довідці від 11.07.2014 року викладено вказані вище фактичні обставини та у зв'язку з порушенням адвокатом ОСОБА_1 вимог статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, ненадання ордера до адвокатського запиту, зазначено про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 14.07.2014 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено її до розгляду на 10:00 год. 25.07.2014 року.

25.07.2014 року на засіданні дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області одноголосно прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Дане рішення мотивоване тим, що адвокат порушив вимоги п.6 ч.1 ст.21 та ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», неналежно виконав свої професійні обов'язки, вимагаючи документи та інформацію яку скаржник не може надати, так як не є їх розпорядником, не додав до адвокатського запиту передбачених законом документів, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону від 17.12.2013 р. № 268.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до п.п. 1, 2, п. 1 статті 1 Закону № 5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність(ч. 2 ст. 2). А частиною 3 зазначеної статті встановлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Професійні права адвоката закріпленні статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за приписами якої, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

В силу п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

У відповідності до вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Встановлено, що адвокат ОСОБА_1 04.01.2013 року (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 20.08.1999 року) уклав договір-угоду №1 про правовий захист, представництво та надання правової допомоги клієнту ОСОБА_2 (проживає АДРЕСА_1) з якого згідно виконавчого листа від 08.02.1997 р. здійснюють стягнення грошових коштів в солідарному порядку в сумі 41431 грн. 31 коп. на користь військової частини 83210.

Із наявної в матеріалах справи копії виконавчого листа вбачається, що ОСОБА_2 був засуджений військовим судом Івано-Франківського гарнізону по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Адвокат ОСОБА_1, під час здійснення ним відповідних заходів для отримання вироку військового суду від 08.02.1997 р., враховуючи, що військові суди ліквідовано декілька років тому та повідомлення Івано-Франківським КЕЧ району про те, що такі документи можуть знаходитися в особовій справі військовозобов'язаного у обласному військовому комісаріаті, 07.06.2014 року за вихідним №01/14-13 звернувся із запитом до військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо надання наступних документів: належно завіреної копії вироку, який вступив у законну силу 08.02.1997 року про засудження військовим судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, документа про ліквідацію військової частини 83210, а також інформації про те, хто та на підставі яких документів набув правонаступництва цієї військової частини. До адвокатського запиту додав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за НОМЕР_1, виданого на його ім'я.

Згідно Постанови №389 від 03.06.2013 р. «Про затвердження Положення про військові комісаріати» військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військової служби.

Військові комісаріати здійснюють облікову роботу, організовують діяльність комісаріатів на відповідній території, взаємодіють з військовими частинами, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних, облік людських і транспортних ресурсів, призначених для забезпечення потреб оборони держави, утримання матеріально-технічних ресурсів, щодо забезпечення в особливий період потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, забезпечують згідно із законодавством соціальний і правовий захист військовослужбовців, військовозобов'язаних, і резервістів, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції військових комісаріатів, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційний інстанції дійшов до висновку, що ОСОБА_1 як адвокат мав право звернутися до військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріат із запитом до щодо надання наступних документів: належно завіреної копії вироку про засудження військовим судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, документа про ліквідацію військової частини 83210, а також інформації про те, хто та на підставі яких документів набув правонаступництва цієї військової частини.

Як слідує із матеріалів справи до адвокатського запиту від 07.06.2014 року ОСОБА_1 додав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за НОМЕР_1, виданого на його ім'я.

Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Частино 2 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до ч.1, п.5 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків.

З аналізу вказаних норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надання ордеру до адвокатського запиту не є прямим професійним обов'язком адвоката. Таким чином, ненадання до адвокатського запиту ордеру не є дисциплінарним проступком і не може стати підставою для дисциплінарного провадження і притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що діяння можна вважати дисциплінарним проступком тільки тоді, коли наявні всі обов'язкові ознаки складу такого проступку, вчиненого обставиною, яке потрібно довести при здійсненні дисциплінарного проступку, є вина працівника в невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків. Вина адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку може бути виражена у формі прямого або непрямого наміру. Тобто має бути доведено, що адвокат бажав або свідомо допускав настання несприятливих для клієнта або військового комісара. Однак, в матеріалах справи відсутні дані факти та обставини, та не встановлені судом першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому позовні вимоги про скасування рішень дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є підставними та підлягають задоволенню.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі №809/2722/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про скасування рішень задовольнити.

Скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 14.07.2014 р. та від 25.07.2014 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.12.2014 року.