Ухвала суду № 41848412, 09.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 24604/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Мірт» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року позивач - Приватне підприємство «Мірт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002502320 від 27.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 150 334,00 грн., з яких: 120 267,00 грн. - основний платіж, 30 067,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0002502320 від 27.07.2011 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що податковою декларацією із податку на додану вартість і розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до декларації із ПДВ) за листопад 2010 року спростовується позиція ДПІ у Личаківському районі м. Львова щодо порушення позивачем вимог п.п.7.2.8 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Платник податку вів окремий облік із придбання товарів, вів реєстр отриманих та виданих податкових накладних та відобразив зведені дані щодо придбання підсилювачів CODA AUDIO у ТзОВ «Аурум Проспект» (№ 5 Розділу II «Податковий кредит» Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2010 року).

Суд першої інстанції вказує на те, що позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість подано суду первинні документи, які прямо вимагаються Законом України «Про податок на додану вартість» (податкова накладна від 06.11.2010 року № 061120109).

Разом із тим, позивачем надано суду накладну від 06.11.2010 року про отримання ПП «Мірт» підсилювачів, договір № ДГ-0855591 від 20.09.2010 року укладеного між ПП «Мірт» та ТзОВ «Аурум Проспект», декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, з рядка 04 якої вбачається, що позивачем понесено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у звітному періоді.

Судом першої інстанції взято до уваги довідку № 5 від 10.01.2011 року видану ПП «Мірт» про те, що придбані у ТзОВ «Аурум Проспект» товари обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби»,

Крім того, відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що на час перевірки в результаті автоматичного співставлення даних податкового кредиту позивача на рівні ДПА України встановлено розбіжності з контрагентом позивача - ТзОВ «Аурум Проспект» на суму 120266,68 грн., згідно інформації отриманої від ДПІ у Печерському районі м.Києва провести перевірку діяльності ТзОВ «Аурум Проспект» не являється можливим через те, що згідно бази АІС «РПП» 23.03.2011 року останньому встановлено стан « 10» - запит на встановлення місцезнаходження.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомила, що декларація ТзОВ «Аурум Проспект» за листопад 2010 року № 3666621 від 20.01.2011 року прийнята із статусом «до відома», без показників.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство «Мірт» зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №18063984 від 12.02.1998 року, виданим ДПА у Личаківському районі м. Львова.

У період з 13.07.2011 року по 19.07.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Мірт» з питань взаємовідносин з ТзОВ «Аурум проспект» за листопад 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.07.2011 р. № 466/23-2/22396799, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 120266,68 грн. В акті зазначено, що відповідно до наявної в відповідача інформації бази даних АІС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» на рівні ДПА України встановлено розбіжності з контрагентом ПП «Мірт» - ТзОВ «Аурум Проспект» на суму 120266,68 грн. Згідно інформації отриманої від ДПІ у Печерському районі м. Києва провести перевірку діяльності ТзОВ «Аурум Проспект» не являється можливим через те, що згідно бази АІС «РПП» 23.03.2011 року останньому встановлено стан « 10» - запит на встановлення місцезнаходження. Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомила, що декларація ТзОВ «Аурум Проспект» за листопад 2010 року № 3666621 від 20.01.2011 р. прийнята із статусом «до відома» та без показників.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002502320 від 27.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 150 334,00 грн., з яких: 120 267,00 грн. - основний платіж, 30 067,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Встановлено, що між ПП «Мірт» та ТзОВ «Аурум Проспект» укладено договір про надання послуг №ДГ-0855591 від 20.09.2010 року, згідно якого ПП «Мірт» доручав, а ТзОВ «Аурум Проспект» зобов'язувався послуги по забезпеченню світловим, звуковим та сценічним обладнанням за вересень 2010 року.

Наявними в матеріалах справи та дослідженими податковою декларацією із податку на додану вартість і розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до декларації із ПДВ) за листопад 2010 року спростовується позиція ДПІ у Личаківському районі м. Львова щодо порушення позивачем вимог п.п.7.2.8 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як слідує із матеріалів справи, платник податку вів окремий облік із придбання товарів, вів реєстр отриманих та виданих податкових накладних та відобразив зведені дані щодо придбання підсилювачів CODA AUDIO у ТзОВ «Аурум Проспект» (№ 5 Розділу II «Податковий кредит» Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2010 року).

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість подано первинні документи - податкову накладну від 06.11.2010 року № 061120109 про отримання підсилювачів, договір № ДГ-0855591 від 20.09.2010 року укладеного між ПП «Мірт» та ТзОВ «Аурум Проспект», декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, з рядка 04 якої вбачається, що позивачем понесено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у звітному періоді.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на довідку № 5 від 10.01.2011 року, видану ПП «Мірт», згідно якої придбані у ТзОВ «Аурум Проспект» товари обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби».

Виходячи з положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону).

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На думку суду апеляційної інстанції, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми суми податку на додану вартість за листопад 2010 року, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що приписи Закону не дають підстави для висновку про те, що виникнення у платника права на бюджетне відшкодування обумовлюється фактом надмірного надходження відповідної суми податку до бюджету за наслідками виконання своїх податкових зобов'язань усіма його постачальниками по ланцюгу. Позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій з фактичним перебуванням контрагентів за місцем реєстрації, з фактичною сплатою постачальниками ПДВ до бюджету. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач в акті перевірки та під час розгляду справи не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Згідно із ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Мірт» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі №2а-12840/11/1370 за позовом Приватного підприємства «Мірт» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.12.2014 року.