Ухвала суду № 41848395, 04.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 876/7644/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Клюби В.В., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

представника позивача: Березної Т.О.

представника позивача: Хомяк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,-

в с т а н о в и в :

В липні 2014 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила зупинити видаткові операції на рахунках Державного підприємства (далі - ДП) «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» в загальній сумі боргу 10 122 619,52 грн., зобов'язати підприємство визнати законні вимоги податкового керуючого щодо його допуску до опису майна у податкову заставу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2014р. позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, її оскаржило ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2". Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано вимоги п.1 ч.1 ст.183-3 КАСУ, оскільки податковий орган заявив вимогу яка не передбачена вказаною статтею, а саме - вимогу про зобов'язання ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" виконати законні вимоги податкового керуючого щодо допуску податкового керуючого до опису майна у податкову заставу. Крім того, не враховано судом інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 149/11/13-11 від 02.02.2011 р., в якому вказується, що суд повинен відмовити у подані, якщо платником податків оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тобто наявного спору про право. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову.

У письмових запереченнях Луцька ОДПІ вказує, що в даній справі має місце звернення з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках, а не стягнення коштів за податковим боргом. Крім того, така позиція скаржника прямо суперечить позиції Вищого адміністративного суду України по даній ситуації, яка викладена у зазначеному вище інформаційному листі. Зокрема, що від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням. Підставами для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на його рахунках є недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у пп.20.1.11 ст.20 Податковому кодексі України (далі - ПК України); у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Хомяк Л.М., яка просила задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача Березну Т.О., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що станом на 11.07.2014 р. згідно розрахунку сум податкового боргу ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» рахується податковий борг в сумі 10 122 619,52 грн., а саме: з податку на додану вартість в сумі 3 090 763,51 грн., з податку на прибуток в сумі 6 236 005,65 грн., зі сплати штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 795 840,09 грн. та збору за користування радіочастотами в сумі 10,25 грн.

З метою погашення боргу Луцькою ОДПІ було прийнято рішення №3 про опис майна ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» в податкову заставу, а податковим керуючим було здійснено виїзд на адресу ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»: 45650, Волинська обл., Луцький р-н., с. Рованці, вул. Промислова, 4, з метою виконання вище згадуваного рішення, однак, виконуючий обов`язки директора підприємства відмовився допускати податкового керуючого до опису майна в податкову заставу, мотивуючи це тим, що у нього немає таких повноважень і необхідно дозвіл від Міністерства аграрної політики України, про що було складено акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу №280/25/005 від 08.07.2014 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового керуючого які полягали у спробі здійснити опис майна ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" у податкову заставу та складання відповідного акту про його не допуск є обґрунтованими та законними, у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу та прийняттям відповідного рішення про опис майна у податкову заставу. Крім того, зважаючи на те, що підприємство має податковий борг, враховуючи відмову платника податків надати документи для здійснення опису майна в податкову заставу та створення перешкод податковому керуючому у виконанні повноважень, існують усі законодавчі підстави для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків строком на два місяці.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, з огляду на наступне.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава є способом забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

У разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.4. статті 89 ПК України у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В силу вимог пункту 91.4. статті 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно пункту 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Наявний в матеріалах справи акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №280/25/009530 від 08.07.2014 р. підтверджує факт не допуску податкового керуючого до здійснення опису майна ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» у податкову заставу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідача станом на 08.07.2014 р. наявний податковий борг у сумі 10 122 619,52 грн., однак всупереч положень ст. 89 ПК України відмовився допускати податкового керуючого до опису майна в податкову заставу, про що останнім складено акт №280/25/009530 від 08.07.2014 р.. Таким чином, податковий орган обґрунтовано протягом 24 годин з моменту складення вказаного акта звернувся до суду з поданням.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що якщо платником податків оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, то наявний спір про право, оскільки дане твердження є абсолютно незрозумілим з огляду на те, що у даному випадку мало місце звернення з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках, а не стягнення коштів за податковим боргом.

Крім того, така позиція скаржника прямо суперечить позиції Вищого адміністративного суду України по даній ситуації, яка викладена в Інформаційному листі Головам апеляційних адміністративних судів № 149/11/13-11 від 02.02.2011 р. Зокрема, даним листом роз'яснюється, що від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням. Зокрема, підставами для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків є недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 статті 20 ПК України (пункт 20.1.15.2 підпункту 20.1.15 статті 20 ПК України); у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України (підпункт 20.1.16 ПК України, частина друга пункту 89.4 ПК України, частина друга пункту 91.4 ПК України).

Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта в своїх поясненнях, наданих в суду апеляційної інстанції на те, що суд мав відмовити у прийнятті подання, оскільки Луцькою ОДПІ заявлено вимогу щодо зобов'язання ДПІ «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» виконати вимоги податкового керуючого, яка не передбачена ст .183-3 КАС України, оскільки вищезазначеним Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України роз'яснюється, що в разі надходження такого подання суд, за наявності інших вимог, ніж передбачені статтею 183-3 КАС України, своєю ухвалою відмовляє у прийнятті подання в частині неналежних вимог, а в решті вимог вирішує питання про відкриття провадження.

Усе вище наведене спростовує доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року по справі №803/1388/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.В. Клюба

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09.12.2014 р.