Ухвала суду № 41848384, 01.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2014р. Справа № 9104/153685/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія”, смт.Локачі Локачинського району Волинської області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2012р. у справі №2а/0370/2716/12

за позовом Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України (правонаступник – Володимир-Волинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області), м.Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія”, смт.Локачі Локачинського району Волинської області

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012р. позивач: Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" про стягнення податкового боргу у сумі 463992,35грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не вживає дієвих заходів щодо погашення податкового боргу перед бюджетом, чим порушено вимоги статті 16 ПК України в частині своєчасності сплати податків та зборів до бюджету. З урахуванням переплати сума податкового боргу за період з 24.03.2012р. по 13.08.2012р. становить 463992,35грн.

За наслідками розгляду справи Волинський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що оскільки податковий борг у сумі 463992,35грн. відповідачем у добровільному порядку не погашений, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Агрокорміндустрія" оскаржено її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального та порушено норми матеріального права, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що відповідач не отримував податкової вимоги, а також що податкове зобов’язання не є узгодженим.

Позивачем до апеляційного суду подано письмові заперечення, в яких спростовуються доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених в позовній заяві. Позивач просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що у довідці Володимир-Волинської ОДПІ від 13.08.2012р. №5670/10/19-025 (а.с.8) зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з ПДВ у сумі 299952,31грн. та з податку на прибуток у сумі 164040,04грн., всього 463992,35грн. Згаданий податковий борг був визначений податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 22.10.2010р., якими відповідачу було нараховано 240000,00грн. з податку на додану вартість, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000292301/0/11705, а також з податку на прибуток приватних підприємств було нараховано 300000,00грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням №0000282301/0/11704 (а.с.21-22).

Дані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта №867/23-31602999 від 08.10.2010р. про результати позапланової виїзної перевірки відповідача з дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Легас-Продторг" (а.с.16-20).

Підприємством-відповідачем: ТзОВ “Агрокорміндустрія”, яке не погодилось з актом перевірки та податковими-повідомленнями-рішеннями, оскаржено їх у судовому порядку, однак, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2011р. (а.с.9-11) у задоволенні позову було відмовлено повністю, яку Львівським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 17.01.2012р. залишено без змін (а.с.12-13).

Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р. набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто, 17.01.2012р.. Таким чином, грошові зобов'язання у сумі 463992,35грн., своєчасно не сплачені відповідачем, є податковим боргом останнього.

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу відповідно до статті 59 ПК України: підприємству надіслано податкову вимогу від 15.03.2012р. №2 (а.с.14), яка направлена відповідачу 19.03.2012р., проте, не отримана останнім, у зв'язку із його відсутністю за місцем реєстрації (а.с.15).

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що податкові зобов’язання, заявлені до стягнення позивачем, є неузгодженими, спростовується матеріалами адміністративної справи.

Згідно із вимогами п.56.18 ст.56 ПК України: при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який дав адекватну оцінку таким доводам відповідача в оскаржуваній постанові, зокрема, зазначивши, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р. набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто 17.01.2012р. Отже, податкове зобов'язання є узгодженим в апеляційному порядку, незважаючи на те, що відповідач продовжує оскарження в касаційному порядку.

Доводи апелянта щодо порушення порядку надіслання податкових вимог позивачем також не відповідають нормам матеріального права та правомірно спростовані судом першої інстанції. Зокрема, в ході розгляду справи було встановлено та в оскаржуваній постанові відображено, що відповідачу надіслано податкову вимогу від 15.03.2012р. №2 (а.с.14), яка направлена відповідачу 19.03.2012р., проте не отримана останнім, у зв'язку з його відсутністю за місцем реєстрації (а.с.15).

Відповідно до частини 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, колегія суддів констатує, що оскільки вищенаведені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а інших доводів апеляційна скарга відповідача не містить, то відсутні підстави для її задоволення.

Крім цього, колегією суддів встановлено відповідність рішення суду першої інстанції вимогам ст.95 ПК України, а також наявність у відповідача податкового боргу.

Зокрема, відповідно до абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи суми переплати по податках з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 76007,65грн., сума податкового боргу становить 463992,35грн. У встановлений строк відповідач узгоджений податковий борг не погасив, тому грошові зобов'язання у сумі 463992,35грн., своєчасно не сплачені відповідачем, є податковим боргом останнього.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Володимир-Волинської об'єднаоїа державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" про стягнення податкового боргу у сумі 463992,35грн. підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки податковий борг у сумі 463992,35грн. відповідачем у добровільному порядку не погашений.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія”, смт.Локачі Локачинського району Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2012р. у справі №2а/0370/2716/12 за позовом Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України (правонаступник – Володимир-Волинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області), м.Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія”, смт.Локачі Локачинського району Волинської області про стягнення податкового боргу, - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2012р. у справі №2а/0370/2716/12 за позовом Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України (правонаступник – Володимир-Волинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області), м.Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія”, смт.Локачі Локачинського району Волинської області про стягнення податкового боргу, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга