Ухвала суду № 41848311, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 808/693/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по справі за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У січні 2014 року ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14.01.2014 № 0000032620 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 195502,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 96277,00 грн., № 0000042620 щодо нарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1802,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 450,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 03.12.2013 року по 16.12.2013 року посадовими особами СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з питання реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток господарських відносин з платниками податків ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» за період жовтень, листопад 2012 року та реальності і повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з податку на прибуток ТОВ НВП «Аріана» за 2010 рік, травень, червень, листопад 2011 року, липень 2012 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 23.12.2013 року № 299/26-20/001947, відповідно до якого встановлено, що позивачем порушено:

1) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз.4п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.08.2010 по 30.11.2010 на загальну суму 1802 грн.;

2) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 195502 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2012 року в сумі 151305 грн., грудень 2012 року в сумі 44197 грн.

На підставі даного Акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000032620 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 195502,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 96277,00 грн., № 0000042620 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 1802,00 грн. за основним платежем та 450,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій по будівельним роботам, наданим ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» позивачу, що на думку відповідача призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 195502 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість такого висновку відповідача з огляду на наступне.

Між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (замовник) та ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» (підрядник) укладено договір № 477 від 21.11.2011р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у 2011 році на свій ризик за завданням замовника виконати роботи, а саме: цех № 7. Плавильна дільниця. Капітальний ремонт. Установка дроблення та сортування губки в осях 17-26 рядів "Ж-І" (том 1 а.с. 61-62).

Також між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (замовник) та ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» (підрядник) укладено договір № 140 від 22.02.2012р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у 2012 році на свій ризик за завданням замовника виконати капітальний ремонт складу готової продукції. (том 1 а.с. 63-64).

02 квітня 2012 року між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (замовник) та ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» (підрядник) укладено договір № 224, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у 2012 році на свій ризик за завданням замовника виконати капітальний ремонт складу. Додатковою угодою № 1 від 24.12.2012 року строк дії договору № 224 продовжено до 31.08.2013 року.

Виконання зазначених робіт підтверджується наявними в матеріалах справи, а саме: копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 31.10.2012, акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 31.10.2012, підсумкова відомість ресурсів за жовтень 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в № 7 вентиляція, акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 31.10.2012, підсумкова відомість ресурсів за жовтень 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в № 6 електропостачання, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 28.09.2012, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 28.09.2012, підсумкова відомість ресурсів за вересень 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в № 1 склад готової продукції, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 29.11.2012, акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 29.11.2012, підсумкова відомість ресурсів за листопад 2012 року, розрахунок загальновиробничих затрат до акту Кб-2в № 3 коригування за вересень 2012 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 29.11.2012, підсумкова відомість ресурсів за листопад 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в № 2 склад готової продукції, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, акт № 11 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року .

ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» були оформлені та надані позивачу податкові накладні № 13 від 31.10.2012, № 15 від 31.10.2012, № 15 від 29.11.2012, № 19 від 29.11.2012 та розрахунок коригування № 18 до п/н № 15 від 29.11.2012.

Вартість виконаних підрядних робіт станом на 01.12.2013 року була оплачена позивачем повністю, шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень.

Крім того, виконання робіт передбачених зазначеними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями листів-запитів від підрядника, щодо можливості оформлення перепусток для співробітників компанії, проїзду автомобілів певних марок та з визначеним вантажем, з яких вбачається, які саме особи працювали на об'єктах позивача, що мали провозити автомобілі, та визначено відповідальну особу - прораба компанії ОСОБА_1 із контактним номером.

Також, до суду першої інстанції були надані докази прийняття в експлуатацію відремонтованих об'єктів, а саме акти від березня та квітня 2013 року, якими приймались відремонтовані об'єкти за договорами № 140 від 22.02.2012р., № 477 від 21.11.2011р.

Відповідно до п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Для отримання права на формування податкового кредиту має бути належним чином підтверджено факт реального придбання товарів та наявні відповідні документи, що передбачені чинним законодавством України.

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що господарські операції між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та його контрагентами - ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології», мали реальний характер, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 195501,62 грн. Доказів на спростування таких висновків суду першої інстанції апелянтом надано не було.

Доводи апеляційної скарги про відсутність ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» за місцем реєстрації на час здійснення перевірки у 2013 році, не свідчить про нереальність здійснення господарських операцій у 2012 році, оскільки відповідачем не надано доказів про відсутність підприємства за місцем реєстрації саме на час виконання умов договорів.

Щодо доводів апелянта про правомірність збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1802,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ ВТП «Аріана», апеляційний суд зазначає наступне.

01 лютого 2011 року між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (покупець) та ТОВ ВТП «Аріана» (постачальник) укладено договір № 50, відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку і передати покупцю 15.51.3 Масло вершкове - 50000,00 грн., а також 15.51.5 Продукти молочні інші - 40000,00 грн., а покупець - прийняти товар і оплатити постачальнику його вартість у строки та порядку, передбаченими цим Договором (том 2 а.с. 46-47).

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник гарантує відповідність продукції встановленим вимогам ГОСТ і технічних умов, що підтверджується сертифікатом.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару відбувається на умовах DDP - склад покупця, м. Запоріжжя. Відвантаження товару здійснюється транспортом постачальника (п. 5.5 договору).

Також, 27.01.2011р. між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (покупець) та ТОВ ВТП «Аріана» (постачальник) укладено договір № 29 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцю товар, зазначений у Специфікації № 1, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (том 2 а.с. 48-49).

Згідно Специфікації № 1 постачальник мав передати покупцю молоко 2,5% в кількості 183000л. на загальну суму 823500,00 грн., що відповідає вимогам ДСТУ 2661-94.

Пунктами 2.1-2.2 договору визначено, що постачальник забезпечує якість поставленого покупцю товару згідно до стандартів, технічних умов або іншої технічної документації, вказаній в Специфікації. Постачальник засвідчує якість товару, що постачається, належними товаросупровідними документами (технічним паспортом, сертифікатом, рахунком-фактурою, специфікацією тощо), які надсилаються разом з товаром.

Згідно з п. 5.1-5.2 договору строк (термін) поставки товарів з січня 2011 року по грудень 2011 року. Поставка товару відбувається на умовах DDP (склад покупця: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18) відповідно до Інкотермс-2010, автотранспортом.

На виконання умов договорів від 01.02.2011р. та 27.01.2011р. ТОВ ВТП «Аріана» поставило, а ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» прийняло продукцію харчування, про що складено видаткові та податкові накладні, перелік яких наведений в додатках 2 та 3 до акту перевірки.

Придбаний товар був оприбуткований ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» згідно прибуткових ордерів (копії долучені до справи).

Згідно накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, копії яких надані представником позивача та долучені до справи, придбана продукція замовлялась для використання пунктами харчування підприємства (буфетами та їдальнею). Фактичне переміщення продукції підтверджується витратними накладними (копії у справі).

Використання пунктами харчування переданих продуктів харчування підтверджується копіями звітів про отоварені талони молокороздаточним пунктом (долучені до справи).

Рух придбаного товару по підприємству позивача підтверджується витягами з оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 за 2010 та 2011 роки.

Придбаний товар був повністю оплачений позивачем, шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних документів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на момент виникнення спірних відносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки наявними у матеріалах справи документами підтверджуються понесені позивачем витрати по взаємовідносинах з ТОВ ВТП «Аріана», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність нарахування позивачу, грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1802,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у ТОВ ВТП «Аріана» транспортних засобів та трудових ресурсів, апеляційний суд вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідачем не було надано доказів відсутності транспортних засобів та трудових ресурсів на час виконання умов зазначених договорів.

Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи судом першої інстанції, повно, всебічно та в межах заявлених вимог, з'ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішено питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішено справу, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 8 грудня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов