Ухвала суду № 41848265, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 року

справа № 808/6361/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Кругового О.О. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі № 808/6361/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів треті особи: Запорізька міська рада, Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, за участю Прокуратури Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000200802/0 та №0000200802/1-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати не чинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжя від 14.01.2010 року №0000200802/0 та №0000200802/1 від 25.03.2010р.,

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі від 14 січня 2010 року №0000200802/0 та від 25 березня 2010 року №0000200802/1.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин у справі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено планову виїзну перевірку ВАТ “Мотор Січ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., за наслідками якої 25 грудня 2009 року складено акт за № 363/08-02/14307794 (далі - Акт перевірки ).

Перевіркою встановлено порушення статей 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 року N 56-93, підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1, пунктів 2.2 а), 2.3, 2.5, 2.7 розділу 2, п. 3.1 розділу 3 Положення про збір на право використання місцевої символіки, затвердженого Рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 129 – ВАТ “Мотор Січ” протягом перевіреного періоду використовувало місцеву символіку – слово “Січ” у назві підприємства.

При цьому, дозвіл на використання місцевої символіки не було отримано, збір за використання місцевої символіки у розмірі 0,1 % вартості виробленої продукції не нараховувався та не сплачувався за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 14 січня 2010 року прийнято, податкове повідомлення - рішення № 0000200802/0 про сплату збору за право на використання місцевої символіки в сумі 5 175 038 грн.79 коп., в тому числі 3 473 271 грн.82 коп. основного платежу та 1 701 766 грн.97 коп. штрафних санкцій на підставі зазначеного рішення та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов’язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III, 25 березня 2010 року було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000200802/1.

Не погодившись з висновками Акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом даного адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.06.2010р. в адміністративній справі № 2а-811/2010, яке набрало законної сили, обставини справи були вирішені, а отже в силу вимог ст.72 КАС України не потребує доказування.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з приписами Закону України № 1805-ІІІ від 08.06.2000 року “Про охорону культурної спадщини”, пам'ятка - це об'єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Державний реєстр нерухомих пам'яток України (пам'ятки місцевого значення станом на 01.06.2009 року) не містить буквосполучення “СІЧ”, отже вказаний термін “СІЧ” в юридичному значенні не є пам'яткою, а тому не може вважатися й місцевою символікою (символікою територіальної громади) в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” та Закону України “Про охорону культурної спадщини”.

Крім того, фактично слово “СІЧ” в назві підприємства лише вказує на певне місце розташування підприємства, адже поняття “СІЧ” є історичним визначенням адміністративно-територіального устрою держави, що існувала в різних регіонах не лише сучасної України, а й інших країн (Росії, Туреччини).

Зазначена обставина була встановлена рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.06.2010р. в адміністративній справі № 2а-811/2010, яке набрало законної сили – 13 жовтня 2011 року.

Отже, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 24.06.2010 p., ухваленим на користь ПАТ “Мотор Січ”, визнав незаконним та скасував рішення Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 129 “Про затвердження положення про збір на право використання місцевої символіки” зі змінами, в частині визнання слова “СІЧ” місцевою символікою, за використання якої повинен сплачуватися збір, з дати набрання чинності рішення від 05.06.2002р.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній справі не можуть оспорюватися в іншій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, оскільки рішення Запорізької міської ради №129 від 05.06.2002 року «Про затвердження Положення про збір на право використання місцевої символіки» зі змінами, затвердженими рішеннями Запорізької міської ради від 24.09.2008 року №21 та від 23.12.2009 року №46 в частині включення слова «Січ» до переліку місцевої символіки, за використання якої повинен сплачуватися збір, з дати набрання чинності рішенням Запорізької міської ради №129 від 05.06.2002 року скасовано, то висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до п.2 рішення Запорізької міської ради від 23.12.2009 року №46 внесено доповнення до рішення Запорізької міської ради від 05.06.2002 року №129 "Про затвердження Положення про збір на право використання місцевої символіки» зі змінами, затвердженими рішеннями Запорізької міської ради від 24.09.2008 року №21, а саме суб'єктів господарювання, які з комерційною метою на законних підставах використовували місцеву символіку у власній назві (згідно з переліком (додаток 2) до набрання чинності рішення міської ради від 27.04.1995 року №17 "Про збір за право використання місцевої символіки" виключити з платника даного збору.

Оскільки Наказом № 526 від 15.11.1991 року ЗПО "Моторобудівник" було перейменовано у підприємство "Мотор Січ", то позивач підпадає під категорію суб'єктів господарювання, які з комерційною метою на законних підставах використовували місцеву символіку у власній назві до набрання чинності рішення міської ради від 27.04.1995 року №17 "Про збір за право використання місцевої символіки", а тому він не є платником даного збору.

Окрім того, працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі помилково зроблено висновок про порушення позивачем статей 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 року N 56-93, підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1, пунктів 2.2 а), 2.3, 2.5, 2.7 розділу 2, п. 3.1 розділу 3 Положення про збір на право використання місцевої символіки, затвердженого Рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 129, щодо використання місцевої символіки – слово “Січ” у назві підприємства з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., оскільки перевіряємий період був раніше ніж внесено зміни до рішення Запорізької міської ради від 05.06.2002 року №129 "Про затвердження Положення про збір на право використання місцевої символіки» рішенням Запорізької міської ради від 23.12.2009 року №46 в частині включення слова «Січ».

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Д.В. Чепурнов