Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2014 р. справа №820/17321/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Севєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності на суму 875,19 грн.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з квітня 2014 року по червень 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснило нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №2 від 23.12.1986 року.
Посилаючись на ст.ст. 21, 28 Закону №1105, які передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, позивач звертає увагу суду на те, що враховуючи періоди, за які ОСОБА_1 було виплачено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності на загальну суму 875,19 грн.
Позивачем зазначено, що в обґрунтування відмови у відшкодуванні сум витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності, виплаченої ОСОБА_1 відповідач посилається на те, що потерпіла проживає в іншій державі, яка відсутня в переліку міжнародних договорів з питань соціального забезпечення. Однак, на думку позивача, це твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно відповіді управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 24.12.2012 року №12/2-4870 ОСОБА_1 на постійне проживання до іншої держави не виїжджала.
Відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на адміністративний позов, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову та серед іншого зазначив, що Акт №2 від 23.12.1986 року складений з порушенням Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою ПВЦРПС від 13.08.1982 року №11-6, що підтверджується висновком завідувача сектору профілактики травматизму та продовження інформаційних технологій - спеціаліста з охорони праці від 12.12.2013 року, а тому заповнений з порушенням законодавства акт ф.Н-1 не є підставою для здійснення виплат відділенням Фонду, оскільки вищезазначений акт не є законним. Окрім того, відповідач посилається на виїзд ОСОБА_1 на постійне проживання за межі України, у зв'язку з чим вважає, що у Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відсутній обов'язок відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності на суму 875,19 грн.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, позивач та відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, сторонами заявлено клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.
Позивачем у період квітень-червень 2014 року здійснено виплату пенсії (в тому числі витрати на її доставку) по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 875,19 грн. ОСОБА_1
Нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 23.12.1986 року, про що складений акт №2 від 24.12.1986 року (а.с.6-7).
Згідно довідки МСЕК №062779 від 26.11.1991 року ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності безстроково (а.с. 8).
Відповідно до заяви ОСОБА_1від 27.08.1987 року та протоколу від 03.09.1987 №2/269 потерпілій ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (а.с. 87-88).
Згідно розпорядження УПФУ від 04.04.2012 року виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 було припинено, яку відновлено на підставі її заяви від 27.06.2013 року та розпорядження УПФУ №123550 від 02.07.2013 року (а.с. 89-91).
Позивач направив на адресу відповідача акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за квітень-червень 2014 року, які підписано уповноваженими представниками сторін (а.с.10,13,16).
Суму коштів відносно ОСОБА_1, зазначену в акті щомісячної звірки, відповідач відмовився прийняти до відшкодування з посиланням на те, що потерпіла проживає в іншій державі, яка відсутня в переліку міжнародних договорів з питань соціального забезпечення (а.с.12, 15,18, Протоколи від 06.05.2014 року, 05.06.2014 року, 04.07.2014 року).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з п.3 та п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України №1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до п.5 ст.24 вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з п.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування країни. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Вказані правила застосовуються для державного соціального страхування громадян України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до листа від 24.12.2012 року управлінням державної міграційної служби України в Луганській області (а.с. 19) повідомлено позивача про те, що за даними УДМС України у Луганській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із клопотанням щодо виїзду на постійне проживання за межі України до УДМС України у Луганській області не зверталася.
Відповідно до наданих позивачем копій сторінок паспорту ОСОБА_1 (а.с. 92-93) вона прописана за адресою: АДРЕСА_1.
Суд зазначає, що відповідач безпідставно посилається в Протоколах
засідання двохсторонньої комісії по звірці списків потерпілих, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на причину відмови у відшкодування сум - «потерпіла проживає в іншій державі, яка відсутня в переліку міжнародних договорів з питань соціального забезпечення» та не надає жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності, суд не дає оцінку правильності складання та заповнення акту про нещасний випадок на виробництві, оскільки це питання повинно вирішуватись в судовому порядку за зверненням уповноваженого органу у справі щодо встановлення чи оспорювання факту нещасного випадку на виробництві, які розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до списків №2 від 06.05.2014 року, 05.06.2014 року, 04.07.2014 року, що є додатками до актів щомісячної звірки витрат, сума витрат по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_1 за період квітень-червень 2014 року складає 875,19 грн. (а.с. 11, 14, 17).
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що пенсія по інвалідності, яка виплачується позивачем ОСОБА_1, підлягає відшкодуванню відповідачем, оскільки наданими позивачем доказами підтверджено, що причиною настання інвалідності вказаної особи є страховий випадок на виробництві, що підтверджено актом про нещасний випадок на виробництві №2 від 23.12.1896 року та відповідними довідками МСЕК.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 41, 71, 94, 128, 159, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Севєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34, код ) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34, код 21792459) витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності на суму 875,19 грн. (вісімсот сімдесят п'ять гривень дев'ятнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Котеньов О.Г.
Судове рішення № 41848141, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/17321/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: