Ухвала суду № 41847685, 11.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2014 рокусправа № 808/4618/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Кругового О.О. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 р.

по справі № 808/4618/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікіздевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000332214/3393 та № 0000632211 від 09 квітня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки податкового органу в акті перевірки є безпідставними, протиправними і такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Господарські операції, фактично здійснені ТОВ "Полігон-Авто" підтверджуються оформленими належним чином документами, які були надані ревізорам під час проведення перевірки та відображені в акті перевірки. На думку позивача вчинені господарські операції ТОВ "Полігон-Авто" та ПП "Ривал" не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту та свідчать про добросовісність позивача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року даний позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду Державна податкова інспекція у Орджонікіздевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Ривал" за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29 березня 2013 року №57/22-1421/25221781, яким встановлено ряд порушень, а саме: п.14.1.36, п.14.1.181 ст. 14, п.44.1, п.44.3 ст. 44, п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200, ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.6 ст.44, п. 138.2 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту, 09 квітня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000632211, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 37 556грн., за штрафними санкціями - 9 389грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000332214/3393, яким донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 35 768грн., за штрафними санкціями - 8 942грн.

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ПП «Ривал», за результатами яких позивачем правомірно включено до складу валових витрат суми вартості товарно-матеріальних цінностей придбаних у даного контрагента, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправність винесених спірних податкових - повідомлень рішень.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Так, перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Полігон-Авто» мало взаємовідносини з ПП «Ривал».

З акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки позивача був використаний акт перевірки № 2086/22-517/25009114 від 30 листопада 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ривал», що дає підстави вважати податковому органу про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладені обставини, Деражвна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби зробила висновок про те, що операції між ТОВ «Полігон-Авто» та його контрагентом не є господарською діяльністю підприємства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01 березня 2012 року між ПП «Ривал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полігон-Авто» укладено договір поставки №5-010412, згідно якого продавець передає у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

На виконання умов договору ПП «Ривал» виписало позивачу видаткові накладні: №РН-0510/01 від 10.05.2012, №РН-0503/03 від 03.05.2012, №РН-0302/01 від 02.03.2012, №РН-0316/02 від 16.03.2012, №РН-0504/03 від 04.05.2012; податкові накладні: №28 від 10.05.2012 на загальну суму 42 463,20грн., в т.ч. ПДВ 20% 7 077,20грн., №26 від 03.05.2012 на загальну суму 18 659,04грн., в т.ч. 3 109,84грн., №27 від 04.04.2012 на загальну суму 49 986,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 8 331,00грн., №43 від 02.03.2012 на загальну суму 51 750,00грн. в т.ч. ПДВ 20% 8 625,00грн., №44 від 16.03.2012 на загальну суму 51 750,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 8 625,00грн. Вказані податкові накладні зареєстровані в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Перевезення товару відбувалось автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними б/н від 16 березня 2012, від 02 березня 2012, від 04 травня 2012, від 03 травня 2012, від 10 травня 2012 року та подорожніми листами №001150 15-17 березня 2012 року, № 001369 10-12 травня 2012 року, № 001356 03-05 травня 2012, № 001128 01-03 травня 2102 року.

Оплата товару підтверджується банківськими виписками.

Зі змісту досліджених вище документів, вбачається, що вони містять усі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств, тобто складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що перелічені вище первинні бухгалтерські документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій по зазначеному договору, а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 29 березня 2013 року №57/22-1421/25221781 є безпідставними.

Крім того, згідно висновків довідки № 22-1453/25221788 ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, складеної за результатами зустрічної звірки ТОВ "Полігон-Авто" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Ривал" за період березень, травень 2012 року, не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими ТОВ "Полігон-Авто" від ПП "Ривал.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни його контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

А згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає, що судом вмотивовано визнано оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, а тому, підстав, передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служб - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року по справі № 808/4618/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 11 листопада 2014 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.І. Ясенова