Ухвала суду № 41847681, 11.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2014 рокусправа № 811/950/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Кругового О.О. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року

по справі № 811/950/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Профі"

до Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно - виробнича фірма "Профі" звернулось до суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить суд, з урахуванням ухвали від 25 квітня 2013 року про закриття провадження по справі у частині позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.11.2012 року № 0003232300, у частині, якою збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 114 804,40 грн. - за основним платежем та 28 701,20 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про нікчемність правочинів поставки бентонітової продукції між позивачем та ТОВ ДК "Дашуківські бентоніти" та поставки харчових барвників між позивачем та ТОВ "Компанія "Аджанта-Україна". Позивач зазначає, що висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях та не мають жодних законних підстав, оскільки вказані правочини підтверджені належними первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду Світловодська об`єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,що у період з 15.10.2012 року по 02.11.2012 року службовими особами Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 370/2200/30620954 від 09.11.2012 року. Актом перевірки було встановлено встановлено ряд порушень, а саме п.п. 14.1.27., пп. 14.1.191, п.п. 14.1.203, п.14.1, ст. 14 та п. 198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за грудень 2010 року в сумі 1 063,60 грн., за вересень 2011 року в сумі 97 675,29 грн., та за жовтень 2011 року в сумі ПДВ 17 128,96 грн. Загальна сума завищення податкового кредиту становить 115 867,85 грн.

Ні підставі акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.11.2012 року № 0003232300 про сплату грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 115 868,00 грн. і штрафної санкції у розмірі 28 967,00 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Так, перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ ТВФ «Профі» мало взаємовідносини з ТОВ ДК "Дашуківські бентоніти".

З акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки позивача був використаний акт перевірки №254/15-010/30146245 від 07 вересня 2012 року, відповідач вважає, що господарські операції, укладені позивачем з ТОВ ТК "Дашуківські бентоніти" є нікчемними, у зв'язку з наявністю в діяльності даного підприємства ознак фіктивності та відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладені обставини, Світловодська об`єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби зробила висновок про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по господарським операціям з ТОВ ТК "Дашуківські бентоніти".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 10 листопада 2010 року між ТОВ ТВФ «Профі» та ТОВ ДК "Дашуківські бентоніти" укладено договір поставки №К-ТК-05-1110/9, предметом якого є поставка бентонітової продукції залізничним транспортом або самовивізом.

На виконання умов договору ТОВ ДК "Дашуківські бентоніти" виписало позивачу видаткові та податкові накладні (т.1 а.с. 116,117,120, 121,124,127,128,131, 132,138,139,143,144, 148,149,153,154). Вказані податкові та видаткові накладні віднесені до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень, жовтень 2011 року, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період.

Перевезення товару відбувалось автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості на глину, протоколами статичного зважування вагонів.

Оплата товару підтверджується банківськими виписками.

Зі змісту досліджених вище документів, вбачається, що вони містять усі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств, тобто складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що перелічені вище первинні бухгалтерські документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій по зазначеному договору, а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 09 листопада 2012 року №370/2200/30620954 є безпідставними.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни його контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає, що судом вмотивовано визнано оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, а тому, підстав, передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року по справі № 811/950/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали вигтовлено 11.11.2014 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.І. Ясенова