Постанова № 41846950, 13.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 травня 2014 року Справа № 814/999/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "ДДП", пр. Миру, 17-б, кв. 54, м. Миколаїв, 54056

доДержавної податкової інспекції у Ленінському р-ні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2014р. № 0003891501,

За участю представників сторін:

від позивача: Чабанюка В.С.,

від відповідача: Жайворонок А.О.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003891501 від 31.03.2014 року щодо нарахування штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПІ під час проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати сум ПДВ за 3 квартал 2013 року не вірно визначив граничний термін сплати податкового зобов'язання, а саме не врахував дві доби вихідних днів, а як наслідок дійшли хибних висновків, що позивачем порушений термін сплати податкового зобов'язання на один день, та застосували штрафні санкції. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно та належить скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду письмові заперечення, де зазначив, що питання обрахування граничного терміну сплати податкових зобов'язань є Роз'яснення Міністерства доходів з зборів, де зазначено, що перенесення строку подачі декларації не впливає на відлік часу сплати податкового зобов'язання, яке повинно бути сплачене протягом 10 календарних днів. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 160 КАС України, 13.05.2014 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини справи та дослідив докази, що містяться у справі, судом встановлено, що позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ з 3 квартал 2013 року декларацією № 9070224602 від 04.11.2013 року.

Декларацію подано до контролюючого органу 11.11.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні та перевіряючи під час проведення камеральної перевірки не заперечували, що позивачем дотримані вимоги ст. 203.1 ст. 203, та п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, тобто оскільки останній календарний день звітного періоду для подачі декларації у даному випадку припадає на 09.11.2013 року (що є суботою), він переноситься на понеділок 11.11.2013 року.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм податкового законодавства відлік строку сплати податкового зобов'язання починається від граничного строку подачі декларації, у даному випадку 11.11.2013 року (понеділок).

Таким чином, граничний термін сплати податкового зобов'язання у даному випадку настає 21.11.2013 року.

Позивачем сплачено частину податкового зобов'язання з ПДВ платіжним дорученням від 20.11.2013 року, тобто у межах 10 денного строку визначеного податковим законодавством.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на Роз'яснення Міністерства доходів і зборів, оскільки воно протирічить чітко прописаним нормам податкового законодавства та не є нормативно-правовим актом, а є лише окремою думкою працівника Міністерства доходів і зборів.

Відповідно до ст. 7 КАС України, одним із принципів адміністративного судочинства є законність та верховенство права.

Статтею 19 конституції України передбачено, що органи влади повинні діяти виключно в межах та у спосіб, визначений законом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного підприємства "ДДП" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 31.03.2014 року № 0003891501.

Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ДДП" судовий збір у сумі 182,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 19.05.2014 року