Рішення № 41846017, 04.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/135/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 Справа № 908/4920/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (адреса - 71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, 65/97)

до відповідача Комунального підприємства «Міський Палац спорту» Бердянської міської ради (адреса - 71100 м. Бердянськ Запорізької області, Мелітопольське шосе, 27)

про стягнення заборгованості

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Дігтяренко В.С., довіреність №4 від 10.01.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

14 листопада 2014 року Позивач - Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» (далі за текстом ПАТ «Бердянське ПТМ») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - Комунального підприємства «Міський Палац спорту» Бердянської міської ради (далі за текстом КП «Міський Палац спорту») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2014р. порушено провадження у справі №908/4920/14, судове засідання призначено на 04.12.2014р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 04.12.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення №57 від 24.11.2009р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, останньому в період березень 2010 року -вересень 2011 року поставлено теплову енергію на загальну суму 113 364,79 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати отриманої теплової енергії виконав не в повному обсязі. Відповідачем порушено строк внесення оплати, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з КП «Міський Палац спорту» БМР на користь ПАТ «Бердянське ПТМ» 113 364,79 грн. основного боргу, 11 238,96 грн. пені, 14 309,68 грн. 3% річних, 24 886,63 грн. інфляційних збитків та 3 276,00 грн. судового збору.

Відповідач в судове засідання 04.12.2014р. за викликом суду не з'явися, про причини неявки суд не повідомив.

03.12.2014р. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено що позовні вимоги ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» Відповідач визнає частково в частині стягнення грошової заборгованості за поставлену теплову енергії розмірі 113 364 грн. 79 коп.

З вимогами Позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату за поставлену теплову енергію, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання інфляційних витрат не погоджується повністю з наступних підстав.

КП «Міський Палац спорту» Бердянської міської ради є комунальним закладом, і фінансується з міського бюджету. Фінансування на оплату відпущеної теплової енергії Відповідачем не отримано, платіжні доручення, що передані Відповідачем до Бердянського управління державної казначейської служби України Запорізької області для проведення платежів не виконані. Враховуючи вищезазначене, вини КП «Міський Палац спорту» Бердянської міські ради у несвоєчасному розрахунку за отриману теплову енергію не має, а тому стягнення з Відповідача пені, інфляції та 3% річних є безпідставним.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

24.11.2009р. між ЗАТ «Бердянське ПТМ» (правонаступником якого є ПАТ «Бердянське ПТМ») - Постачальник та КП «Міський Палац спорту» БМР - Споживач укладено Договір №57 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів Споживача, а Споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено обов'язок Постачальника забезпечити безперебійну відпуску теплової енергії Споживачеві з дотриманням нормативних температур усередині приміщення, що відповідає діючим будівельним нормам і правилам ДБН 2.08.01-89 «Житлові будинки» і нормам РТМ 204 України 244-94 за умови дотримання Споживачем виконання п.п. 3.1.4., 3.1.8., 3.1.10. даного Договору.

Згідно п. 2.2.5. Договору, показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії є відсутність актів-претензій Споживача до Постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 29.09.2009р. № 494 «Про погодження двоставкових тарифів на послуги ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» з 01.11.2009р.: плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 383,63 грн., плата за приєднане теплове навантаження (абонплата) становить 50,65 грн. за 1000 ккал/ годину на місяць. Плата за приєднане теплове навантаження провадиться щомісяця протягом року. Плата за фактично спожиту теплову енергію провадиться в опалювальний період.

Споживач має право вносити авансовий платіж:

- за приєднане теплове навантаження (абонплата) за місяць.

- за постачання теплової енергії згідно розрахунку по місяцям (п. 4.8. Договору).

Відповідно до п. 4.9. Договору рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Оплата проводиться Споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем п. 4.10 Договору).

Згідно п. 8.1. Договору, даний Договір укладений строком з 01.11.2009р. по 31.10.2010р. і вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу в період з березня 2010 року по вересень 2011 року теплову енергію на загальну суму 113 364,79 грн., що підтверджується підписаними сторонами Рахунками-актами виконаних робіт за спірний період, які долучено до матеріалів справи (а.с.23-32).

Проте, Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений Договором строк не здійснив, чим порушив умови Договору.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, заборгованість КП «Міський Палац спорту» БМР» перед ПАТ «Бердянське ПТМ» за фактично спожиту теплову енергію за Договором в період березень 2010 року - вересень 2011 року склала 113 364,79 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин вимога ПАТ «Бердянське ПТМ» про стягнення з КП «Міський Палац спорту» БМР боргу за спожиту теплову енергію в сумі 113 364,79 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 11 238,96 грн. пені, 14 309,68 грн. 3% річних, 24 886,63 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 5.3.4. Договору, за несвоєчасну оплату отриманих послуг Споживач сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж 100% суми заборгованості. Пеня нараховується за шість останніх місяців, що передують даті подання позову до суду.

Додатковою угодою від 06.11.2012р. Сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплаті заборгованості та пені), що виникла на підставі Договору №57 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на постреби опалення від 24.11.2009р. до 7 років.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що стягненню з КП «Міський Палац спорту» БМР на користь ПАТ «Бердянське ПТМ» підлягає 3% річних у розмірі 14 298,10 грн., інфляційні збитки у розмірі 24 886,63 грн.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 11 238,96 грн., суд вважає за можливе зменшити розмір пені 50% виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено в п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, судом встановлено, що стягненню підлягає сума пені в розмірі 11 233,25 грн.

Однак враховуючи, що неможливість належного виконання зобов'язань КП «Міський Палац спорту» БМР перед Позивачем за надані послуги з теплопостачання викликано об'єктивними причинами - несвоєчасність оплати рахунків Відповідача Бердянським управлінням державної казначейської служби України в Запорізькій області, суд вважає за можливе застосувати приписи ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені на 50%, тобто до 5619,48 грн. відповідно.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Сторонами надано всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Позовні вимоги ПАТ «Бердянське ПТМ» про стягнення з КП «Міський Палац спорту» БМР 113 364,79 грн. основного боргу, 11 238,96 грн. пені, 14 309,68 грн. 3% річних, 24 886,63 грн. інфляційних збитків задовольняються частково.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Комунального підприємства «Міський Палац спорту» Бердянської міської ради про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський Палац спорту» Бердянської міської ради (71100 м. Бердянськ Запорізької області, Мелітопольське шосе, 27, код ЄДРПОУ 24907804) на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120) 113 364 (сто тринадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 79 коп. основної заборгованості, 5 619 (п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 48 коп. пені, 14 298 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 10 коп. 3% річних, 24 886 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 3 275 (три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 09.12.2014р.