Постанова № 41845983, 06.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3036/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Шулик Н.І.,

за участю відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Великобагачанського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2013 року позивач Великобагачанський районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про повернення коштів, мотивуючи свою позицію тим, що 01.02.2011 відповідачеві було надано статус безробітного та призначено матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю. Однак, при проведенні перевірки з'ясовано, що відповідач у 4 кварталі 2011 року перебував у трудових відносинах із ПАТ КБ "ПриватБанк" та отримував оплату за виконану роботу. У зв'язку із цим, відповідач у 4 кварталі 2011 року не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати матеріальне забезпечення. Таким чином, на дату зняття з обліку в службі зайнятості відповідач незаконно отримав 1845,50 грн, які позивач просить стягнуть з нього в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому зокрема просив перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю його прибути на судове засідання. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин щодо неможливості представника позивача прибути у судове засідання до клопотання додано не було.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відтак, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представника позивача у судове засідання, а його дії розцінює як безпідставне затягування строків розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у жодних трудових відносинах із ПАТ КБ "ПриватБанк" він не перебував.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Судом встановлено, що 01.02.2011 відповідач звернувся до Великобагачанського РЦЗ із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Як свідчать матеріали справи, наказом Великобагачанського РЦЗ від 01.02.2011 №НТ110201 відповідачу поновлено статус безробітного та призначено відповідну допомогу по безробіттю згідно пунктів 1, 3, 4 статті 22 та пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Судом встановлено, що наказом Великобагачанського РЦЗ від 18.11.2011 №НТ111118 ОСОБА_1 знято з обліку на підставі абзацу 9 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у зв'язку із відмовою останнього від послуг служби зайнятості.

За результатами проведеної звірки з органами державної податкової служби позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 06.03.2013 №6, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 у 4 кварталі 2011 року, будучи зареєстрованим в службі зайнятості як безробітний, перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ "Приватбанк", в результаті чого отримував доходи.

Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно підпункту 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Разом з тим, при з'ясуванні факту наявності обставин, що впливають на умови виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, суду не було надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 у 4 кварталі 2011 року, тобто у момент перебування на обліку в службі зайнятості, перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ "Приватбанк" чи з будь-якими іншими установами, підприємствами чи організаціями.

Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на наявний у матеріалах справи лист ПАТ КБ "Приватбанк" від 08.08.2012 №30.1.0.0/41-20120807/1589, зі змісту якого слідує, що між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 лише укладено договір про банківське обслуговування, в межах виконання умов якого банком публічно запропоновано усім клієнтам грошову винагороду за залучення нових клієнтів, при цьому, ПАТ КБ "Приватбанк" повністю заперечується факт наявності будь-яких трудових відносин між даним банком та ОСОБА_1

Посилання Великобагачанського РЦЗ у позовній заяві на те, що при електронному обміні між центром зайнятості та органами ДПА в даних ОСОБА_1 відображено ознаку доходу "102" - виплати відповідно до умов цивільно-правового договору, що суперечить листу-відповіді ПАТ КБ "Приватбанк" і вказує на те, що в період перебування на обліку в службі зайнятості у статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 отримував заробітну плату від роботодавця ПАТ КБ "Приватбанк", судом відхиляються, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем не було надано належних документальних доказів. При цьому, слід відмітити, що безпосередньо судом також здійснювалися заходи по витребуванню у органу державної податкової служи інформації про ознаку доходу по ОСОБА_1, яку ПАТ КБ "ПриватБанк" включив у форму 1-ДФ за 4 квартал 2011 року, а також інформації щодо того, чи подавало ПАТ КБ "ПриватБанк" коригуючий звіт по відповідачу та чи вносилися зміни в електронну систему обміну інформацією між ДПА та центрами зайнятості, однак такі заходи не дали жодного результаті, а ухвали суду про витребування вказаної інформації залишилися не виконаними органом державної податкової служби.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Ухвалою суду про витребовування додаткових доказів по справі було зобов'язано позивача надати суду документи, які підтверджують факт трудових відносин відповідача ОСОБА_1 з ПАТ КБ "Приватбанк". Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження своєї правової позиції.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що до відповідача не може бути застосована частина 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до якої сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1845,50 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Великобагачанського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягненя коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова