Рішення № 41844800, 25.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20959/14 25.11.14

За позовом Приватного підприємства "ЮЛАНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво-світ"

про стягнення 7 555, 84 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Денисенко І.О. (дов. б/н від 25.06.2014)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "ЮЛАНА" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво-світ" про стягнення заборгованості за договором поставки № ЮК 320 від 10.10.2012 основного боргу у розмірі 5 664,78 грн., пені у розмірі 393,37 грн., штрафу у розмірі 566,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 702, 41 грн., 3 % річних у розмірі 228, 81 грн., а також покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/20959/14, розгляд справи призначено на 28.10.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2014 розгляд справи №910/20959/14 відповідно до ст. 77 ГПК України було відкладено на 25.11.2014.

В судове засідання 25.11.2014 представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належний, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судове засідання з'явився та надав суду усні пояснення щодо заявлених вимог та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у судовому засіданні подав витребуванні документи оформленні клопотанням.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № ЮК 320 від 10.10.2012, в частині оплати поставленого товару.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012 між позивачем, як постачальником за умовами договору, та відповідачем, як покупцем за умовами договору, був укладений договір поставки № ЮК320 (далі за текстом договір), відповідно до якого постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник повинен постачати товари протягом 2 робочих днів з моменту погодження Заявки, за адресою, яка вказана у Замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з Замовленням.

Згідно п. 2.3. договору постачальник поставляє разом з усією відповідною документацією, яка вимагається відповідно до законодавства України для реалізації товару - видатковою накладною, товарно-транспортною накладною за формою 1-ТН (алкогольні напої), сертифікатами якості/відповідності на товар, податковою накладною.

За пунктом 2.4. договору товари приймаються уповноваженими покупця за кількістю та якістю.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює вчасний розрахунок за кожну партію товару. Оплата виконується протягом 14 календарних з моменту отримання товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у розділі 8 договору, або шляхом внесення готівкових коштів до каси постачальника.

Згідно п. 3.5. договору у разі прострочення оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення суми за кожен день прострочення. Якщо покупець прострочив сплату за отриману партію товару більш ніж на 10 календарних днів, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10 % від суми прострочення оплати та призупинити постачання наступних партій товару до повного погашення заборгованості з урахуванням пені та збитків та в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору.

Відповідно до п. 7.1. договору - договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013.

На виконання умов договору позивач поставив та передав у власність, а відповідач прийняв поставлений товар на загальну суму у розмірі 5 664,78 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ЮК000001145 від 03.04.2013 на суму 452,50 грн., №ЮК000001146 від 03.04.2013 на суму 1651,14 грн., №ЮК000001147 від 03.04.2013 на суму 1395,60 грн., №ЮК000001252 від 12.04.2013 на суму 228,48 грн., №ЮК000001329 від 18.04.2013 на суму 546,48 грн., №ЮК000001439 від 26.04.2013 на суму 489,36 грн., №ЮК000001440 від 26.04.2013 на суму 901,20 грн., які містять підписи уповноважених представників сторін та відтиски печаток представника позивача та відповідача.

За твердженням позивача відповідач не розрахувався за поставлений товар в період з 03.04.2013 по 26.04.2013, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 5664,78 грн.

Відповідачем доказів оплати за поставлений товар в матеріали справи не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки №ЮК 320 від 10.10.2012 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач поставив та передав у власність, а відповідач прийняв поставлений товар на загальну суму у розмірі 5664,78 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Поставлений за договором товар відповідачем оплачений не був, доказів іншого матеріали справи не містять.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 5664,78 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 5664,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно п. 3.5. договору сторонами було погоджено, що у разі прострочення оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення суми за кожен день прострочення.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 393, 37 грн. за загальний період прострочення з 18.04.2013 по 29.08.2014, у відповідності до п. 3.5. договору ґрунтуються на законі і договорі, і відповідно підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 3.5. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Пунктом 3.5. договору, зокрема, встановлено, якщо покупець прострочив сплату за отриману партію товару більш ніж на 10 календарних днів, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10 % від суми прострочення оплати та призупинити постачання наступних партій товару до повного погашення заборгованості з урахуванням пені та збитків та в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 566, 47 грн. за прострочення оплати більше ніж на 10 календарних днів, у відповідності до п. 3.5. договору ґрунтуються на законі і договорі, і відповідно підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача. Позовна заява містить розрахунок суми штрафу згідно п. 3.5. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 228,81 грн. - 3 % відсотків річних та 702,41 грн. - індексу інфляції нарахованого на суму боргу за період прострочення з 18.04.2013 по 29.08.2014.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з огляду на задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво-Світ» (04210, м. Київ, вул. М. Малиновського, 24/10, літ. А; ідентифікаційний код 25283737; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Приватного підприємство «ЮЛАНА» (03151, м. Київ, вул. пр-т Повітрофлотський, 94 - А, корпус № 3, літера "В", приміщення № 2; ідентифікаційний код 31470096) основний борг у розмірі 5 664 (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 78 коп., 393 (триста дев'яносто три) грн. 37 коп. - пені, 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 47 коп. - штрафу, 702 (сімсот дві) грн. 41 коп. - інфляційних втрат, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 81 коп. - 3 % річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко