Ухвала суду № 41844192, 24.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Київ К/800/14935/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Бевзи Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014

та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2013

у справі № 823/3335/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Логістик»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Логістик» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0000611504 Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ «Богдан-Логістик» щодо правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за період з 01.04 по 31.08.2012, складено акт № 1244/15-4/35755009 від 09.10.2012, в якому зафіксовано порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшується сума податкового кредиту за квітень 2012 року на 2 730 840 грн., збільшується позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2012 року на 2 730 840 грн., зменшується залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2012 року на 2 730 840 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 22.10.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000611504 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 730 840 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Богдан-Логістик» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.04.2008 з ТОВ «Автомобільна група «Богдан», згідно умов якого ціна майна становить 33 600 000 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 5 600 000 грн., оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів протягом 10 календарних днів з дня укладення та нотаріального посвідчення цього договору. В якості оплати покупець може протягом 10 календарних днів видати продавцю простий вексель на суму 33 600 000 грн. зі строком платежу за пред'явленням, який передається за актом прийому-передачі векселя.

11.04.2008 ТОВ «Богдан-Логістик» для ТОВ «Автомобільна група «Богдан» на підставі акта приймання-передачі векселя виданий простий вексель АА 0211294 номінальною вартістю 33 600 000 грн. Місце складання векселя: м. Київ, підлягає сплаті (місце платежу за векселем) в м. Київ ВАТ ВТБ, Банк м. Києва, р/р 26000301004018, МФО 321767; строк платежу - за пред'явленням. Вексель пред'явлений до платежу згідно акту від 06.04.2009.

Згідно платіжних доручень за період 2009-2012 роки та виписки по рахунку № 621 за період з 31.01.2008 по 31.10.2013 ТОВ «Богдан-Логістик» заборгованість за векселем АА 0211294 погашав частинами протягом 2009-2012 років з останнім платежем від 01.11.2012 на суму 5 895 185 грн., що свідчить про визнання позивачем свого зобов'язання за векселем, а отже переривання строків позовної давності та не зарахування часу, що минув, до нового строку у відповідності до положень ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що на час проведення перевірки позивача за період з 01.04 по 31.08.2012 строк позовної давності за векселем АА 0211294, з урахуванням останнього переривання (поточна сплата за векселем від 30.08.2012) згідно положень ст. 264 Цивільного кодексу України не сплинув, тому у податкового органу були відсутні правові підстави для здійснення коригування до зменшення суми податкового кредиту за квітень 2012 року на 2 730 840 грн.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний