Вирок № 41832880, 04.12.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

638/13511/14-к

1-кп/638/558/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Цвіра Д.М.,

при секретарі - Надьон Т.Р.,

за участю прокурора - Іщенко К.Ю.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Харківської області, Харківського району, с. Рогань, громадянки України, українки, не працюючої, розведеної, маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 27.02.2014 звернулася до Центрального відділення Харківської обласної дирекції А Г «Райффазен Банк Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, зареєстроване Національним банком України 27.03.1992 за типом: банк, реєстраційний номер № 94), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 2 з метою отримання кредиту у розмірі 15 000 гривень. При оформлені даного кредиту ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, надала менеджеру Центрального відділення Харківської обласної дирекції АТ «Райффазен Банк Аваль» ОСОБА_5 підроблену, невстановленими в ході досудового розслідування особами, довідку про доходи вих. № 05 від 17.02.2014, складену від імені директора ТОВ «Харківський завод будівельних сумішей» (код ЄДРПОУ 30509305) ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_7, відповідно до якої ОСОБА_1 з 08 листопада 2010 року по 17 лютого 2014 року, працюючи на посаді юрисконсульта у ТОВ «Харківський завод будівельних сумішей» мала дохід за останні шість місяців у розмірі 39 092 гривень 83 копійки, достовірно знаючи при цьому, що офіційного доходу за вказаний період не отримувала.

Згідно, відповіді на запит з Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, інформація про дохід ОСОБА_1 з 08 листопада 2010 року по 17 лютого 2014 року, на посаді юрисконсульта у ТОВ «Харківський завод будівельних сумішей», у системі персоніфікованого обліку про трудові відносини: а нарахування заробітної плати відсутня.

В подальшому, Центральним відділенням Харківської обласної дирекції АТ «Райффазен Банк Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, зареєстроване Національним банком України 27.03.1992 за типом: банк, реєстраційний номер № 94) кредитний договір за наданими ОСОБА_1 документами укладено не було, грошові кошти також не було передано, оскільки банком було перевірено достовірність наданих клієнтом даних та встановлено, що остання надала недостовірну інформацію про своє місце роботи.

Крім того, ОСОБА_1, 27.02.2014, знаходячись у приміщенні Центрального відділення Харківської обласної дирекції АТ «Райффазен Банк Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, зареєстроване Національним банком України 27.03.1992 за типом: банк, реєстраційний номер № 94), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 2, діючи умисно, з метою укладення кредитного договору за програмою кредитування «Кредитна картка» та незаконного одержання кредиту, надала менеджеру Центрального відділення Харківської обласної дирекції АТ «Райффазен Банк Аваль» ОСОБА_5 заяву - анкету (для отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка»), в якій вказала завідомо неправдиву інформацію щодо її перебування з листопада 2010 року у трудових відносинах з ТОВ «Харківський завод будівельних сумішей» (код ЄДРПОУ 30509305), а саме зайняття посади юрисконсульта, та нарахування їй щомісячного окладу у розмірі 6 366 гривень, при цьому надавши співробітнику вказаного банку завідомо підроблену довідку про доходи, видану від імені вказаного підприємства за вих. № 05 від 17.02.2014.

В подальшому, Центральним відділенням Харківської обласної дирекції АТ «Райффазен Банк Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, зареєстроване Національним банком України 27.03.1992 за тином: банк, реєстраційний номер № 94) кредитний договір за наданими ОСОБА_1 документами укладено не було, грошові кошти також не було передано, оскільки банком було перевірено достовірність наданих клієнтом даних та встановлено, що остання надала недостовірну інформацію про своє місце роботи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе визнала в повному обсязі та детально виклала про обставини скоєння нею зазначеного правопорушення - злочину.

За обставин, що ОСОБА_1 визнала свою провину в повному обсязі, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень, передбачених ч.3 ст.349 КПК України.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правильно розуміє обставини скоєних нею правопорушень - злочинів. У суду відсутні сумніви у добровільності її позиції.

Суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_1 повністю доведеною.

Її дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, тобто:

ч. 4 ст. 358 - використання завідомо підробленого документа;

ч. 1 ст. 222 - надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, за відсутності ознак злочину проти власності (шахрайство з фінансовими ресурсами).

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченої і при цьому встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судима, відповідно до довідок КЗОЗ «Обласний психоневрологічний диспансер» та КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» на обліку у лікаря нарколога і лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітнього сина.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_1, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєних правопорушень, дані, що характеризують її особу, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставиною, відповідно ст.66 КК України, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_1 злочинів, особу обвинуваченої, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що перевиховання і виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нею новий злочинів - у виді штрафу.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 року", з огляду на те, що на утриманні обвинуваченої знаходиться неповнолітній син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Обвинувачена не заперечували проти застосування Закону України "Про застосування амністії в Україні".

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч.2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" - установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, віднесений до категорії умисних злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, тобто згідно ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 року" на неї поширюється вказаний закон.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про амністію у 2014 році" виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Обвинувачена ОСОБА_1 не заперечувала проти заявленого клопотання прокурора в судовому засіданні про застосування до неї амністії.

У силу п. в) ст.1 вказаного Закону звільняються від відбування покарання особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_2, запис в графі мати вказано: ОСОБА_1.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 положень Закону України "Про амністію у 2014".

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_1 під час досудового слідства не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, і призначити їй покарання:

за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 510 гривен 00 копійок;

за ч. 1 ст. 222 КК України - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 25500 гривен 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворім покаранням та призначити штраф в розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 25500 гривен 00 копійок.

На підставі ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. а) ст.1 Закон України "Про амністію у 2014" - звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 під час досудового слідства не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.

Суддя: Д.М.Цвіра