Вирок № 41830018, 05.12.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28725/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2014 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М.,

при секретарях Майоренко Я.М., Федотовій Т.О.,

за участю прокурора Каращука Ю.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

та обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаійний номер НОМЕР_1, уродженки м. Камянець-Подільськ, Хмельницької області, українки, громадянки України, працюючої заступником генерального директора в ДП «Національний палац мистецтв «Україна», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3, 17 березня 2014 року, приблизно о 09 годині 17 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, розпочала рух по території ДП «Національний палац мистецтв «Україна», що по вул. Червоноармійській, 103 в м. Києві.

В цей час по території ДП «Національний палац мистецтв «Україна», що по вул. Червоноармійській, 103 в м. Києві, зправа наліво відносно руху автомобіля йшла пішохід ОСОБА_4

Під час руху ОСОБА_3 допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 10.1 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі;

- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_3 виявились в тім, що вона, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, та заїхавши на територію ДП «Національний палац мистецтв «Україна» зупинилася, а потім розпочавши рух, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконалася, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_4

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 647/е від 14.05.2014 року, ОСОБА_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого вивиху голівки правого плечового суглобу, рани на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній треті до 1x0.5 см з рівними краями, перелому середньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків - відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 242/ат від 22.05.2014 року в діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Крім того, в діях водія ОСОБА_3 встановлено порушення вимог п.п. 1.5 та 2.3 підпункт «б» Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п.п. п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, підтвердила викладені обставини справи.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачена показала, що 17 березня 2014 року вона їхала на роботу та заїзжала через службову частину на стоянку, на своє місце, де завжди паркувалася і бачила, що під стінкою йшла потерпіла. Вона зупинилась і побачила, що на її місці стоїть чорна машина, тому почала дивитися де можна припаркуватись, а коли рушила, то сталося зіткнення з потерпілою.

Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини, сукупність доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, дозволяє суду вважати доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй діяння.

Вина ОСОБА_3 доведена в судовому засіданні наступними доказами та доводиться фактичними даними, які містяться в матеріалах провадження, а саме:

- у показах потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні показала, що 17.03.2014 року вона йшла на території ДП «Національний палац мистецтв «Україна» та бачила, що обвинувачена хотіла припаркувати авто. Обвинувачена їхала з невеликою швидкість і вона подумала, що стоїть на її місці, тому почала рухатися, автомобіль теж почав рухатися і сталося ДТП;

- у протоколі огляду місця ДТП від 17.03.2014 року, згідно з яким встановлено: вид покриття - тротуарна плитка; стан покриття - сухе чисте; дорожнє покриття в двох напрямках; до проїзної частини примикають: праворуч - бордюрний камінь; ліворуч - приміщення палацу Україна; спосіб регулювання на цій ділянці - не регулюється; ділянка дороги в момент огляду освітлена - світлий час доби; загальний стан видимості дороги - 100 м., оглядовість з кабіни водія із смуги руху транспортного засобу: зліва - 5-10 метрів, справа - 5-10 метрів, сліди шин -відсутні; сліди гальмування - відсутні .

- у висновку судово-медичної експертизи № 647/е від 14.05.2014 року, яким встановлено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого вивиху голівки правого плечового суглобу, рани на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній треті до 1x0.5 см з рівними краями, перелому середньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків - відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони могли утворитись внаслідок дії тупих предметів, що могло бути при транспортній травмі ( травма при зіткненні автомобіля, який рухався, з пішоходом), за давністю може відповідати вказаному терміну, тобто 17.03.2014 року.

За ступенем тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого вивиху гомілки правого плечового суглобу відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.

За ступенем тяжкості тілесне ушкодження у вигляді рани на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній третині до 1x0.5 см з рівними краями, перелому середньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні доведена повністю суд кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, є його щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданого збитку.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченій суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при цьому, суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченої до вчиненого;

- особу обвинуваченої ОСОБА_3, яка має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима.

Також суд враховуєпозицію потерпілої ОСОБА_1, яка пробачила обвинувачену та просила не карати її суворо.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому міри покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк без позбавленням права керувати транспортними засобами, та звільнення її від відбування призначеного основного покарання на підставі ст.75 КК України.

Що стосується вирішення цивільного позову в частині матеріальної шкоди, яка складається з витрат пов'язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 2652,93 грн., що заявлено на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 - суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 86 КК України, ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Цивільний позов по справі, заявлений прокуратурою м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської клінічної лікарні № 17 до ОСОБА_3 в розмірі 2652 грн. 93 коп. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі: Київської міської клінічної лікарні № 17 (р/р № 35424301049965 в ГУДСКУ м. Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 03319759) витрати на лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 2652 грн. 93 коп.

Речові докази - автомобіль НОМЕР_3, переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити останній, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи №242/ат від 22.05.2014 р. у розмірі 614 грн. 90 коп.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання застосований до ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику та і потерпілій.

Суддя В. Карабань