Ухвала суду № 41829544, 10.12.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

У Х В А Л А

Справа № 569/17281/14-к

10 грудня 2014 року

Колегія суддів Рівненського міського суду в складі:

головуючого Герасимчука М.К.,

суддів Панас О.В., Наумова С.В.,

при секретарі Дащук І.І.,

з участю прокурора Таргонія А.В.,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_5,

представників потерпілих - ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_9 у вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України,

ОСОБА_10, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України,-

в с т а н о в и л а :

В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_10, уповноважена громадянами України, співвласниками майнових паїв, які є спільною частковою власністю громадян - колишніх членів реорганізованого сільськогосподарського підприємства "Волинь" Рівненського району Рівненської області, представляти їх інтереси при укладанні договору користування майном від їх імені, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, з метою наживи та матеріального збагачення з корисливих мотивів, за попередньою змовою з директором та власником приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" ОСОБА_9 без згоди усіх співвласників майна колишнього КСП "Волинь" 12 березня 2013 року уклала з ОСОБА_11, який не є співвласником майнових паїв - спільної часткової власності громадян, колишнього КСП "Волинь" договір купівлі - продажу майна - їдальні по АДРЕСА_1, яка є спільною частковою власністю колишніх членів підприємства.

Отримані в період березня 2013 р. по червень 2014 р. від ОСОБА_11 грошові кошти як часткову оплату за продаж приміщення їдальні згідно прибуткових касових ордерів, та банківських виписок по особовому рахунку підприємства ПАТ "Райффайзен банк Аваль", ОСОБА_10 частину коштів в розмірі 105066 грн. виплатила співвласникам майнових паїв, а іншу частину - 407699 грн. залишила для потреб підприємства, які ОСОБА_9 використав в господарській діяльності.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_9 співвласникам майнових паїв, що знаходяться в єдиному цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян, колишніх членів реорганізованого КСП "Волинь", спричинено збитків на загальну суму 407699 грн.

Такі дії ОСОБА_10, та ОСОБА_9, які виразились у розтраті чужого майна, яке було їм ввірене, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах, кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_10, діючи з прямим умислом з корисливих мотивів всупереч інтересів громадян - співвласників майнових паїв, які є спільною частковою власністю колишніх членів реорганізованого КСП "Волинь" за попередньою змовою з директором ПСП ""Волинь" ОСОБА_9 в березні 2013 року, в адміністративному приміщенні підприємства склала та внесла до офіційного документа - протоколу № 2 зборів колективу співвласників майнових паїв підприємства від 12 березня 2013 р. неправдиві відомості про кількість присутніх на зборах співвласників, одноголосне прийняття рішення про продаж приміщення їдальні ОСОБА_11 за 560000 грн., та про одноголосне прийняття рішення щодо розподілу отриманих від продажу грошових коштів, а ОСОБА_9 з метою прикриття своїх протиправних дій особисто підписав згаданий протокол у графі "голова зборів - ОСОБА_9"

Дії обвинувачених кваліфіковані за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України як складання та видача завідомо неправдивого документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_9, будучи службовою особою - єдиним власником та директором ПСП "Волинь", маючи намір на використання при здійсненні господарської діяльності майна, одержаного внаслідок предикатного діяння, діючи умисно за попередньою змовою з уповноваженою особою від громадян України, співвласників майнових паїв, членів реорганізованого КСП "Волинь" ОСОБА_13, перераховані впродовж березня 2013 - червня 2014 року кошти в сумі 507846 грн. ОСОБА_11 як оплату за продаж останньому приміщення їдальні, частково, а саме - 407699 грн., використовуючи своє службове становище, видав за легальний прибуток підприємства шляхом приховування коштів належності співвласникам майнових паїв. Згодом ОСОБА_9, в порушення ст. 4 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації ( відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, грошові кошти в розмірі 407699 грн. протиправно використав в господарській діяльності ПСП "Волинь", оплативши банківські рахунки за дизпаливо, електроенергію, насіння кукурудзи.

Такі умисні дії ОСОБА_9 , які виразились у набутті, володінні та використанні майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, кваліфіковані за ч. 1 ст. 209 КК України.

Згідно обвинувального акту розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, становить 407699 грн.

Обвинувальний акт як такий, що не відповідає вимогам закону, містить положення, що суперечать одне одному, підлягає поверненню прокурору.

За положенням ст. 291 КПК України обвинувальний акт, зокрема, повинен мати такі відомості:

виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Ст. 291 КПК України передбачає відповідність викладу фактичних обставин кримінального правопорушення і формулювання обвинувачення певним статтям Особливої частини.

Недоліки обвинувального акту унеможливлюють призначити судовий розгляд та в подальшому ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення щодо обвинувачених.

Так, у ст. 191 КК України передбачено відповідальність, зокрема, за розтрату майна. Вона характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь на користь іншої особи. Предметом розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні і вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, використання тощо.

Обвинувальний акт в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення щодо визначення правового статусу ОСОБА_10 не містить переконливих даних про те, що вона вчинила розтрату грошових коштів, які були їй ввірені чи перебували в її віданні. Із його змісту вбачається, що обвинувачена згідно договору була наділена лише певними правами представляти інтереси колишніх членів реорганізованого сільськогосподарського підприємства "Волинь". Разом з тим, виклад фактичних обставин та правова кваліфікація правопорушення містить посилання на вчинення ОСОБА_10 протиправних дій, зловживаючи службовим становищем.

При цьому слідчий, не навівши будь - яких даних щодо її службового становища, даючи правову кваліфікацію правопорушення ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 191 КК України, дану кваліфікуючу ознаку залишив позу увагою.

При викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення ОСОБА_9, слідчий наголошує на тому, що обвинувачений був службовою особою, оскільки він, працюючи директором ПСП "Волинь", використовуючи організаційно - розпорядчі або адміністративно - господарчі функції всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем за попередньою змовою з ОСОБА_10, заволодів коштами співвласників майнових паїв. При цьому, обвинувальний акт в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_9, не містить в собі такої ознаки як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Предметом розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене особі чи перебувало в її законному віданні. Але, в обвинувальному акті всупереч диспозиції ст. 191 КК України вказується, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 частину коштів, отриманих від ОСОБА_11, залишили для потреб ПСП "Волинь", а не виплатили співвласникам майнових паїв, чим останнім спричинили збитків на суму 407699 грн. Формулювання обвинувачення в такій редакції не відповідає ст. 191 КК України щодо висновку про розтрату чужого майна яке належало співвласникам майнових паїв.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадження може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано, зокрема, майнової шкоди.

В обвинувальному акті слідчий вказав, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, становить 407699 грн. Також слідчим визначено потерпілими шістьох осіб. Разом з тим, формулюючи обвинувачення, як заволодіння коштами співвласників майнових паїв, слідчий не вказав розтрату коштів в яких сумах та конкретно яких потерпілих вчинили обвинувачені.

Такий недолік обвинувального акту унеможливлює звернення потерпілих з цивільним позовом до винних осіб за захистом своїх порушених майнових прав.

Слідчий констатує про заволодіння коштами співвласників майнових паїв колишніх членів реорганізованого КСП "Волинь". При цьому він не вмотивовано визначає потерпілими ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2.

За ст. 366 КК України відповідальність настає лише у разі складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. Тобто, виконавцем злочину може бути лише посадова особа. Разом з тим в частині правової кваліфікації та формулювання обвинувачення, слідчий без будь - якого обґрунтування, залишив поза увагою таку кваліфікуючу ознаку як вчинення правопорушення службовими особами. Крім того, ст. 366 КК України не передбачає кваліфікуючої ознаки як попередня змова групою осіб.

Таким чином, суттєві недоліки обвинувального акту роблять неможливим виконання кримінального провадження щодо прав, свобод та законних інтересів його учасників, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

Керуючись ст. 314 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_9 у вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України,

ОСОБА_10, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України,- повернути прокурору Рівненського району Рівненської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий -

судді -