Ухвала суду № 41829170, 09.12.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/1971/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3697/14

Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С.

Доповідач Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю: представника заявника Борути Е.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу

за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі-ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»)

на ухвалу судді Карлівського районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2014 року

у справі за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2014 року заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання визнано неподаною та повернуто заявнику.

Зобов'язано фінансовий орган в Карлівському районі Полтавської області повернути Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» сплачений судовий збір за платіжним дорученням № 27008 від 02.10.2014 р. у розмірі 121,80 грн.

В апеляційній скарзі представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів скарги вказують на те, що копію ухвали суду від 24.10.2014р., якою було залишено без руху подану ними заяву про видачу судового наказу, отримано заявником 27.10.2014 р., а 28.10.2014 р., у визначений ухвалою строк, на її виконання заявником на адресу суду було надіслано засобами поштового зв'язку пояснення, яке суд отримав 30.10.2014 року

Зазначають, що, згідно договору про надання послуг теплопостачання від 17.12.2007р., укладеного між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2, теплопостачальна організація зобов»язалася надавати ОСОБА_2 та членам її сім»ї, а також іншим особам, які фактично мешкають у квартирі, послуги з теплопостачання, а тому ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 є споживачами послуг, які надаються позивачем та одночасно учасниками у сфері житлово-комунальних послуг. Оскільки відповідачі неналежним чином виконують обов»язок відповідно до умов договору та вимог Закону вони мають нести солідарну відповідальність, а виключення їх з числа осіб, які є споживачами послуг, буде суперечити нормам чинного законодавства, не сприятиме справедливому вирішенню справи та позбавить стягувача в подальшому вимагати недоодержане від решти солідарних боржників, будуть порушені також права боржника на зворотню вимогу.

Вважають, що заява про видачу судового наказу щодо стягнення в солідарному порядку заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для її повернення у суду не було.

У судовому засіданні представник заявника доводи апеляційної скарги підтримала та прохала її задовольнити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, вислухавши пояснення представника заявника вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вправі скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Як убачається з матеріалів справи, 23.10.2014 р. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання.

До заяви додано договір про надання послуг теплопостачання, укладений 17.12.2007 року з ОСОБА_2 (а.с.8).

Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 24.10.2014 року вказану заяву залишено без руху, із наданням заявнику строку для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали (а.с.12).

При цьому суддя виходив із того, що заява не відповідає вимогам ст.98 ЦПК України, оскільки у ній зазначено боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При цьому, договір заявником укладено саме з ОСОБА_2, а отже боржником при поданні даної заяви необхідно вказати лише її.

Як зазначено вище, ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 30.10.2014 року заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с.19).

При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий суд виходив із того, що заявник не виправив недоліки заяви відповідно до ухвали від 24.10.2014 р.

Однак з таким висновком не можна погодитися, оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Процесуальні вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу визначені частиною другою статті 98 ЦПК України, відповідно до якої та згідно з роз'ясненнями, що викладені у п.5 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011р. N14, у заяві повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження. До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Перелік вимог до форми і змісту заяви про видачу судового наказу є вичерпним.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119,120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119,120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У відповідності до частини другої статті 100 ЦПК України, суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу.

Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо зокрема, із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму ВССУ N14 від 23.12.2011р., якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що повнолітні члени сім»ї власника зобов»язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири). До членів сім»ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

За нормою частини другої статті 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору (ст.64 ЖК України).

Згідно ст.ст.526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Заява ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання в повній мірі відповідає вимогам до форми і змісту заяви сформульованим у ч.2 ст.98 ЦПК України.

Місцевий суд при постановленні 24.10.2014 року ухвали про усунення недоліків з підстав невідповідності заяви про видачу судового наказу вимогам ст.98 ЦПК України, не звернув увагу на те, що у заяві зазначені найменування суду, в який подається заява; найменування заявника та боржників, їхнє місце проживання; викладено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви, яка підписана заступником генерального директора Семирот В.Г., доданий перелік документів, зокрема, договір про надання послуг теплопостачання, укладений 17.12.2007 року з ОСОБА_2, довідка про склад сім»ї та прописку, з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_2 (власник) та її син ОСОБА_3; Розрахунок заборгованості за послуги теплопостачання, докази сплати судового збору, довіреність представника заявника (а.с.3-8).

Відповідно до п.1.1 та 1.3 договору про надання послуг теплопостачання від 17.12.2007 року теплопостачальна організація зобов»язалася надати споживачеві (наймачу, власнику квартири) та членам його сім»ї, а також іншим особам, які фактично проживають у квартирі, послуги теплопостачання, а споживач зобов»язався своєчасно здійснювати оплату за спожиті послуги на умовах договору. Суб»єктами користування послугами є 3 мешканці.

Як зазначено вище, з наявної у матеріалах справи довідки про склад сім»ї та прописку вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, разом із власником ОСОБА_2 зареєстрований та проживає її син ОСОБА_3

Оскільки пунктом 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач-фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, ОСОБА_2 та член її сім»ї -її син ОСОБА_3 є споживачами послуг, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та водночас учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, відтак, мають нести солідарну відповідальність за зобов»язаннями, що випливають із договору про надання послуг теплопостачання, укладеного між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2

З огляду на наведені вище норми права доводи апеляційної скарги стосовно того, що не укладення окремих договорів із членами сім»ї ОСОБА_2 не є підставою для їх виключення з числа боржників та звільнення їх від відповідальності є такими, що заслуговують на увагу.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що, згідно рекомендованого повідомлення про вручення, копія ухвали судді про усунення недоліків отримана ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 27.10.2014р. (а.с.14).

На виконання вимог ухвали судді Карлівського районного суду Полтавської області від 24.10.2014 року ПОКВПТГ «Полтаватеплонерего» 29.10.2014 р. засобами поштового зв'язку надіслало на адресу суду заяву, яку місцевий суд отримав 30.10.2014 р. (а.с.15-18).

Відповідно до ст. 69 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ч.6 ст.70 ЦПК України).

Отже, строк позивачем фактично не пропущений, оскільки лист на виконання ухвали суду направлений у встановлений законом строк 5 днів, без врахування часу поштового перебігу.

Наведені вище обставини та вимоги цивільного процесуального закону суддя місцевого суду не врахував, та за відсутності законних підстав ухвалив рішення про залишення без руху заяви, яка фактично відповідає вимогам ст.98, 99 ЦПК України, та у подальшому - визнав заяву неподаною та повернув її заявнику.

Разом із тим прохання в апеляційній скарзі про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду не може бути задоволено, оскільки районним судом не вирішувалося питання про відкриття наказного провадження в порядку, визначеному статтею 102 ЦПК України.

Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про її скасування та направлення матеріалів позову до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.303,307, п.3 ч.1 ст.312, ст.ст.313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», - задовольнити частково.

Ухвалу судді Карлівського районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2014 року, - скасувати.

Матеріали заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_2, ОСОБА_3, - повернути до Карлівського районного суду Полтавської області для вирішення питання про відкриття наказного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ : /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ : /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун