Рішення № 41826253, 01.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/105/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2014 Справа № 908/3807/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносатсервіс” (79031 м. Львів, вул. Стрийська, 202)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж” (юридична адреса: 83001 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69А; фактична адреса: 83023 м. Донецьк, вул. Харитонова, 2)

про стягнення 2 394 204 грн. 74 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносатсервіс” м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк про стягнення 2 276 512 грн. 18 коп. основного боргу, 117 692 грн. 56 коп. три відсотка річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 03.10.2014р., справу № 908/3807/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та ст. ст. 1, 3 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерорестичної операції”, якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р розгляд господарських справ Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 06.10.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3807/14, присвоєно справі номер провадження 27/105/14 та призначено судове засідання на 12.11.2014р.

Ухвалою суду від 12.11.2014р. розгляд справи відкладався на 01.12.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

01.12.2014р. продовжено судовий розгляд справи № 908/3807/14.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними матеріалами справи.

Клопотання позивача прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні 12.11.2014р. позивач надав письмову заяву, в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 276 512 грн. 18 коп. основного боргу, 365 607 грн. 86 коп. втрат від інфляції, 171 019 грн. 08 коп. три відсотка річних.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач по справі вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 276 512 грн. 18 коп. основного боргу, 365 607 грн. 86 коп. втрат від інфляції, 171 019 грн. 08 коп. три відсотка річних.

Відповідач у судові засідання, відкриті 12.11.2014р. та 01.12.2014р. не з’явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На виконання вимог суду, позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, щодо адреси відповідача та знаходження його на теперішній час в державному реєстрі на день розгляду справи. Згідно витягу юридичною адресою відповідача є: 83001 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69А.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 12.11.2014р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 01.12.2014р. надіслано на юридичну адресу відповідача: 83001 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69А, зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи – подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з’явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов – це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально – правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 18.05.2011р. між ТОВ “Техносатсервіс” (підрядник) та ТОВ “Донспецмонтаж” (замовник) укладений договір № 2011/05-09 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон до «ЄВРО-2012» на території у районі вул. Стрийської-Кільцевої дороги-проектованої вул. Вернадського у м. Львові.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується своїми та залученими силами та коштами виконати передбачені цим договором будівельно-монтажні роботи з матеріалів замовника на об'єкті стадіон по вул. Стрийської-Кільцевої дороги-проектованої у м. Львові відповідно до погодженої Проектної документації та передати виконані роботи замовнику відповідно до цього договору, додатків до нього. Перелік робіт, що виконуються за цим договором визначається у додатку до даного договору.

18.05.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон до «ЄВРО-2012» на території у районі вул. Стрийської-Кільцевої дороги-проектованої вул. Вернадського у м. Львові, відповідно до якої сторони дійшли згоди та визначили договірну ціну на роботи та матеріали, згідно кошторису у розмірі 470 217 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 78 369 грн. 60 коп.

Відповідно до Додатку 2 до договору від 18.05.2014р. підрядник зобов’язується своїми та залученими силами та коштами виконати передбачені цим договором будівельно-монтажні роботи, а саме виконання робіт по улаштуванню фасадів рівнів « 0» та « 1» в осях: А/1-В на осі N07: О3-F/2 на осі N05/4; N05/4N02 на осі F/2; N01-S01 (ніша) N02-S06 на осі F/1; S01 (ніша) на осі F1; N 01 (ніша) на осі F/1, з матеріалів замовника на об’єкті стадіон по вул. Стрийської-Кільцевої дороги проектованої у м. Львові відповідно до погодженої Проектної документації та передати виконані

Згідно пунктів 1.2, 1.3 договору замовник зобов'язується надати підряднику, наявну проектну документацію, та наявну робочу документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти виконані роботи і сплатити вартість виконаних робіт у порядку та у розмірах, передбачених даним договором і додатками до нього.

Замовник також зобов'язується передати підряднику будівельний майданчик згідно Акту передачі будівельного майданчика в стані, що дозволяє виконання робіт підрядником і відповідає вимогам Нормативно-технічної документації. Замовник зобов'язується забезпечити належний стан і можливість підключення до комунікацій (електропостачання, водопостачання) на будівельному майданчику, які необхідні для розміщення будівельної інфраструктури відповідно до наданого підрядником Проекту виконання робіт.

На виконання взятих на себе зобов’язань позивач виконав будівельно-монтажні роботи на вищезазначеному об’єкті, а відповідач прийняв роботи згідно Актів приймання виконаних робіт, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств, а саме:

30 листопада 2011р. позивачем та відповідачем підписано Акт № 25 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2011 р. (форма КБ-2в) на суму 1 897 305 грн. 60 коп., підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. № 125 (форма № КБ-3);

20 квітня 2012р. позивачем та відповідачем підписано Акт № 0-1-2 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 р. (форма КБ-2в) на суму 1 350 150 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 р. № 0-1-2 (форма № КБ-3);

31 травня 2012 р. позивачем та відповідачем підписано Акт № 3 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012 р. (форма КБ-2в) на суму 2 529 056 грн. 58 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. № 3(форма № КБ-3).

Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані обома сторонами без зауважень та заперечень.

Всього виконано будівельно-монтажних робіт на суму 5 776 512 грн. 18 коп.

Відповідно до п. 4.4 договору замовник щомісяця здійснює оплату виконаних робіт на підставі пред'явлених підрядником актів виконаних робіт з форми КБ-2В і КБ-3 протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно з п. 14.6 договору, даний договір набирає чинності після підписання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами усіх передбачених договором зобов'язань.

На виконання взятих на себе згідно умов договору зобов'язань, відповідачем було здійснено оплату коштів позивачу, в розмірі 3 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:

платіжним дорученням № 5008 від 05.07.201 р. - 400 000 грн. 00 коп.

платіжним дорученням № 1644 від 02.11.2011р. - 500 000 грн. коп.

платіжним дорученням № 1645 від 02.11.2011р. - 500 000 грн. коп.

платіжним дорученням № 1646 від 02.11.2011р. - 500 000 грн. коп.

платіжним дорученням № 244 від 05.12.2011р. - 485 000 грн. коп.

платіжним дорученням № 1969 від 05.12.2011р. - 315 000 грн. коп.

платіжним дорученням № 2588 від 19.03.2012р. - 800 000 грн. коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт проводиться після прийняття змовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК Ураїни, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставою оплати виконаних підрядником робіт є підписані обома сторонами підрядником і замовником 31.05.2012 р. Акт № 3 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012р. на суму 2 529 056 грн. 58 коп. (по формі КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012р. № 3 (форма № КБ-3).

Відповідно до умов договору, на підставі підписаних обома сторонами Акту виконаних робіт № 3 за травень 2012р. та довідки № 3 (форма № КБ-3), у відповідача виникло зобов’язання здійснити оплату виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт на суму 2 529 056 грн. 58 коп.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті Акту № 3 за травень 2012 р. належним чином не виконав, здійснивши оплату за виконані роботи лише частково у розмірі 252 544 грн. 40 коп., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 276 512 грн. 18 коп.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання в частині оплати, що призвело до утворення заборгованості в сумі 2 276 512 грн. 18 коп.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 28 від 31.07.2013р. про суми основного боргу у розмірі 2 276 512 грн. 18 коп.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, ні на момент подання даного позову.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Факт виконання зобов’язань за договором підряду відповідач належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк про стягнення 2 276 512 грн. 18 коп. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 365 607 грн. 86 коп. втрат від інфляції за період з 01.07.2012р. по 30.09.2014р. та 171 019 грн. 08 коп. 3 % річних за період з 10.07.2012р. по 31.10.2014р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 365 607 грн. 86 коп. втрат від інфляції за період з 01.07.2012р. по 30.09.2014р. та 171 019 грн. 08 коп. 3 % річних за період з 10.07.2012р. по 31.10.2014р. заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 6 від 23.03.12р. «Про судове рішення», якщо про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж” 2 276 512 грн. 18 коп. основного боргу, 365 607 грн. 86 коп. втрат від інфляції, 171 019 грн. 08 коп. 3 % річних (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог) заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України – 01.12.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.10.2014р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносатсервіс” про звільнення від сплати судового збору у справі 908/3807/14.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносатсервіс”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж” (юридична адреса: 83001 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69А; фактична адреса: 83023 м. Донецьк, вул. Харитонова, 2, код ЄДРПОУ 30871714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносатсервіс” (79031 м. Львів, вул. Стрийська, 202, код ЄДРПОУ 22377337) 2 276 512 (два мільйони двісті сімдесят шість тисяч п’ятсот дванадцять) грн. 18 коп. основного боргу, 365 607 (триста шістдесят п’ять тисяч шістсот сім) грн. 86 коп. втрат від інфляції, 171 019 (сто сімдесят одна тисяча дев’ятнадцять) грн. 08 коп. 3 % річних. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж” (юридична адреса: 83001 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69А; фактична адреса: 83023 м. Донецьк, вул. Харитонова, 2, код ЄДРПОУ 30871714) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 05.12.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.