Ухвала суду № 41825836, 02.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 638/5677/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2014р. по справі № 638/5677/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області ( далі - відповідач) визнання дій відповідача незаконними та неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення необгрунтовано несплаченої пенсії.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківська області про визнання дій відповідача незаконними та неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення необгрунтовано несплаченої пенсії - відмовити повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок, що підстав вважати, що Головне управління МВС в Харківській області порушило права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин при здійсненні владних управлінських функцій не має.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 , службу в органах внутрішніх справ проходив з 21.07.1994 року по 16.12.2010 року.

Наказом УМВС України в Харківській області від 16.12.2010 року № 188 о\с він був звільнений з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «А» (віком), але відповідно до свідоцтва про хворобу від 04.01.2011 року №1 його наказом №15 о\свід 02.02.2011 року звільнено за ст. 64 п.»Б» (через хворобу).

Кадровим підрозділом йому була нарахована вислуга, яка складає у календарному обчисленні 18 років 09 місяців 29 днів, страховий стаж 16 років 04 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні 27 років 00 місяців 07 днів.

З 21.12.2010 року позивачу було призначено пенсію.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач до суду із відповідним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області призначено пенсію на підставі документів, сформованих та наданих Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

При призначенні пенсії, на підставі довідки грошового атестату №306 від 21.12.2010 року наданої управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Харківській області, головним управлінням ПФУ в Харківській області додержані вимоги ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови КМУ №393 від 17.07.1992 р. тобто враховані додаткові види грошового забезпечення в середньому за 24 місяці.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам, які мають право на пенсію за цим законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій

військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року за № 3-1, документи для призначення та перерахунку пенсій (грошовий атестат, довідки про додаткові види грошового забезпечення) подаються до органів Пенсійного фонду уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств, в яких колишні військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ проходили службу.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що визначення видів та розмірів грошового забезпечення належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, які несуть відповідальність за правильність і достовірність їх встановлення. В даному випадку до компетенції ГУМВС України в Харківській області.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повноважень щодо внесення змін в документи, які були надані Головним Управлінням МВС України в Харківській області для призначення позивачу на підставі яких була перерахована пенсія, у органів Пенсійного фонду України не має.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 - необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2014р. по справі № 638/5677/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М.