Ухвала суду № 41825822, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11379/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (далі - ТОВ "Аскоп-Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо неподання висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1 219 069,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, стягнення з Державного бюджету України таких коштів, та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2014 р. №0000431530 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 100632,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 50316,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Дніпровському районі щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 22.07.2014 р. №0000431530. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Аскоп-Україна" та ДПІ у Дніпровському районі подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, а відповідач - відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ "Аскоп-Україна" 20.05.2014 р. подало до ДПІ у Дніпровському районі в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, якій присвоєний реєстраційний номер №9028727602 від 20.05.2014 р.

В рядку 23.1 даної податкової декларації ТОВ «Аскоп-Україна» заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1219569,00 грн.

Разом з податковою декларацією ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до вимог п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у Дніпровському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника в банку у сумі 1219569,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт від 04.07.2014 р. №3799/26-53-15-01/30579869.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200, п. 201.6, ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме позивачем завищено суму податкового кредиту в розмірі 101132,00 грн. за березень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої до відшкодування на рахунок платника в банку по декларації за квітень 2014 року на 101132,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 р. №0000431530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 101132,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50566,00 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини:

- з ТОВ «Нексус-Україна» на підставі договору купівлі-продажу №24/03/14 від 24.03.2014 р., відповідно до умов якого ТОВ «Нексус-Україна» зобов'язується передати в установлені даним договором строки сою врожаю 2013 року у власність ТОВ «Аскоп-Україна», а ТОВ «Аскоп-Україна» зобов'язується прийняти даний товар та сплати за нього кошти;

- з ТОВ «Берта-Грейн» на підставі договору купівлі-продажу №27/02/14 від 27.02.2014 р., відповідно до умов якого ТОВ «Берта-Грейн» зобов'язується передати в установлені даним договором строки сою врожаю 2013 року у власність ТОВ «Аскоп-Україна», а ТОВ «Аскоп-Україна» зобов'язується прийняти даний товар та сплатити за нього кошти;

- з ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Далі ЛТД» на підставі договору зберігання №13/01-031 від 01.01.2013 р., згідно умов якого ТОВ «ВКП «Далі ЛТД» надає послуги по зберіганню продуктів глибокої заморозки, що потребують спеціальних режимів зберігання, передані йому ТОВ «Аскоп-Україна» та зобов'язується повернути даний товар в цілості;

- з ТОВ «Титан Ексим»(експедитор) на підставі договору № 13/77 від 10.09.2013 р. на транспортно-експедиційне обслуговування.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано належні первинні документами, копії яких містяться в матеріалах справи, зокрема податкові та видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій.

Також, позивачем надано копію договору, укладеного з ПП «Блок Баг Сістемс» від 05.09.2013 р. №696/09/13 про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого ПП «Блок Баг Сістемс» взяло на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванні товарного насіння сої. Надання зазначених послуг здійснюється з використанням перевантажувальних потужностей ПАТ «Херсонський КХП», що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5 для приймання, зберігання і відвантаження на судна зерна в Херсонському морському торгівельному порту.

При прийманні товару ПАТ «Херсонський КХП» здійснювало зважування доставленого товару по кожному транспортному засобу окремо, встановлював у власній лабораторії його кількісні та якісні показники та визначав залікову вагу такого товару, що підтверджується відповідними актами приймання сільгосппродукції.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом при перевірці не зазначено жодних зауважень щодо повноти та змісту первинних документів.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Однак, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.07.2014 р. №0000431530, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Дніпровському районі щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1 219 069,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А також додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій

Згідно п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, з 04.07.2014 р. ДПІ у Дніпровському районі повинна була подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, проте такого висновку відповідачем подано не було, що є протиправною бездіяльністю.

Однак, вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України заборгованість з відшкодування податку на додану вартість не підлягають задоволенню, оскільки згідно Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. №39, стягнення коштів із Державного бюджету України відбувається після виготовлення податковим органом відповідного висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Разом з тим, необхідно зазначити, що прийняте рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого органу в порядку передбаченому законодавством. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційні скарги ТОВ "Аскоп-Україна" та ДПІ у Дніпровському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 09.12.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.