ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 листопада 2014 рокусправа № 804/8287/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - не з'явився
третьої особи: - Анцибор В. В. (дов. від 10.11.2014 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Новомосковської районної ради
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року
у справі № 804/8287/13-а
за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
до Новомосковської районної ради
третя особа комунальне підприємство «Райкомунгосп»
про стягнення коштів за податковим боргом,-
ВСТАНОВИВ:
Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Новомосковської районної ради, третя особа - комунальне підприємство «Райкомунгосп», в якому просила стягнути податковий борг комунального підприємства «Райкомунгосп» Новомосковського району з розрахункових рахунків Новомосковської районної ради у сумі 57667,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за КП «Райкомунгосп» рахується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 57667,67 грн., який не сплачений у добровільному порядку. Оскільки за даними ЄДРПОУ та Статуту підприємства його засновником є Новомосковська районна рада, отже відповідач має прийняти рішення щодо проведення заходів по сплаті податкового боргу. Позивач звернувся до відповідача з проханням прийняти у встановлений законодавством термін одне із рішень щодо проведення заходів по зменшенню податкового боргу, але відповідь від відповідача не надходила, що є підставою для звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто податковий борг з податку на прибуток підприємств (11020202) з Комунального підприємства «Райкомунгосп» Новомосковського району на р/р 33211806700199 з розрахункових рахунків Новомосковської районної ради у сумі 57 667,67 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с.58), в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про помилкове визначення дати декларації 19.08.2011 замість 17.08.2011, а сама декларація підписана ОСОБА_2, яка звільнена з посади директора 18.01.2011, що свідчить про фальсифікацію декларації та її юридичну нечинність. Крім того, в період з 23.06.2011 на підставі рішення Новомосковської районної ради від 23.06.2011 № 1-4/VI «Про припинення діяльності КП «Райкомунгосп» Новомовськовського району» розпочата процедура ліквідації підприємства, створена ліквідаційна комісія і повноваження будь-якого керівника підприємства у зв'язку з цим припинилися.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, зокрема, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Статутом Комунального підприємства «Райкомунгосп» третя особа є комунальним підприємством, засновником якої є Новомосковська районна рада.
17.08.2011 КП «Райкомунгосп» подано податковому органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (вх..№40871), в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 57500,00 грн.
Позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток КП «Райкомунгосп», за результатами якої складено акт від 06.10.2011 №304/1510/33670306. Перевіркою встановлено, що в порушення норм п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України підприємством подано декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року з граничним строком подання 09.08.2011 лише 17.08.2011.
На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004121510 від 06.10.2011, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 170,00 грн.
19.08.2011 за рахунок переплати податковий борг підприємства зменшено на 2,33 грн.
22.08.2011 позивачем сформовано та направлено КП «Райкомунгосп» податкову вимогу №562, відповідно до якої загальна сума податкового боргу станом на 22.08.2011 становить 57497,67 грн.
18.04.2013 на адресу Новомосковської районної ради позивачем направлено подання № 5385/10/19-18, в якому у зв'язку з наявністю у комунального підприємства податкового боргу у розмірі 57667,67 грн. податковий орган просив здійснити заходи щодо повного погашення податкового боргу підприємства або прийняти одне з рішень: виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу третьої особи (рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії районної ради); затвердження плану досудової санації, який передбачає погашення податкового боргу боржника; ліквідацію третьої особи та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією районної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство зазначеного платника податків.
Факт наявності у комунального підприємства податкового боргу з податку на прибуток у визначеному податковим органом розмірі відповідачем та третьою особою не спростовується.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до визначення, наведеного у пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Зважаючи на той факт, що комунальним підприємством (третьою особо) самостійно визначено у поданій податковій декларації податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року в розмірі 57500,00 грн., заборгованість КП «Райкомунгосп» є узгодженою. Вказаний факт матеріалами справи доведений та, як зазначено вище, сторонами не заперечується.
За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За визначенням в пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п.п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України).
Відповідно до абз.2 пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, а саме: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, п.87.3 ст.87 ПК України, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, встановлений в ст.95 ПК України, і вказана норма не містить будь-яких виключень щодо її застосування до комунальних підприємств, які мають податковий борг.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Для вирішення даного спору по суті необхідним є врахування правового статусу боржника - КП «Райкомунгосп», яке є комунальним підприємством, функції власника щодо якого виконує Новомосковська районна рада.
Особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств визначені в статті 96 Податкового кодексу України, яка застосовується лише, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
В цьому випадку орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;
затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
За правилами п.96.3 ст.96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
З наведених норм вбачається, що при умові, якщо сума отриманих податковим органом коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності у комунального підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у позивача виникає право на звернення до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває дане комунальне підприємство, з поданням про прийняття одного із рішень, перелічених у ст.96 ПК України, а у разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, звернутись до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу, в управлінні якої перебуває боржник.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що ним використаний повний перелік дій, встановлений законодавцем щодо погашення податкового боргу комунального підприємства, зокрема, доказів вжиття податковим органом заходів щодо продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, продажу такого майна згідно акту опису майна, а також встановлення у визначеному законом порядку недостатності отриманих коштів для покриття податкового боргу або відсутності у комунального підприємства майна, яке може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Наведені позивачем обставини стосовно відсутності у комунального підприємства коштів на погашення податкового боргу не є допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, які б свідчили про дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку погашення податкового боргу комунального підприємства.
Отже, оскільки дотримання порядку, визначеного ст.96 ПК України, є обов'язком податкового органу і таке дотримання є передумовою для звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу комунального підприємства перед бюджетом за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство, колегія суддів, приймаючи до уваги, що всі заходи погашення податкового боргу КП «Райкомунгосп» податковим органом не приймались, встановлені п.96.3 ст.96 ПК України підстави для звернення стягнення податкового боргу на кошти Новомосковської районної ради відсутні.
Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про наявність підстав для часткове задоволення апеляційної скарги Новомосковської районної ради та скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись п.3 ч.1 ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Новомосковської районної ради задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі № 804/8287/13-а скасувати.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко
Судове рішення № 41825789, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/8287/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: