Ухвала суду № 41825561, 28.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2014 рокусправа № 804/10479/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Додатко С. В. (дов. від 11.12.2013 р.)

- Познянський В. А. (дов. від 20.10.2014 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року

у справі № 804/10479/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансєврогруп»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансєврогруп» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, про результати якої складено акт №2263/226/35607351 від 15.04.2013; визнати протиправними дії відповідача щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту №2263/226/35607351 від 15.04.2013; зобов'язати відповідача вилучити з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта №2263/226/35607351 від 15.04.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена з порушенням процедури її призначення та проведення, що свідчить про незаконність акту перевірки та висновків, викладених в ньому. Акт перевірки не містить посилання на документи, досліджені під час перевірки, не містить даних про угоди, укладені позивачем з його контрагентами, що свідчить про недопустимість висновків про нікчемність укладених позивачем правочинів. За наслідками складання акту перевірки відповідачем здійснено виключення з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларованих в податкових деклараціях з податку на додану вартість, що порушує законні права та інтереси позивача. До того ж, позивач наголошує, що за результатами проведеної перевірки відповідачем не було прийнято жодного податкового повідомлення-рішення, натомість внесено зміни до АІС «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки №2263/226/35607351 від 15.04.2013, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту позивача в автоматизованій інформаційній системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту від 15.04.2013 №2263/226/3560735. Зобов'язано відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту позивача, які були наявні в ній до здійснення коригування на підставі акту від 15.04.2013 №2263/226/3560735. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог.

Відповідач зазначає, що заявлені позовні вимоги щодо коригування відповідачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача жодним чином не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки останнього, а отже за своїм характером звернення позивача не є вірним. Відповідач вказує, що акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а відтак не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує певні обставини, що свідчить про відсутність порушень прав та законних інтересів позивача. Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних аргументів та документальних підтверджень щодо вчинення з боку відповідача будь-яких коригувань показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з контрагентами за період, визначений в акті перевірки №2263/226/35607351 від 15.04.2013.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечують, у поданих запереченнях на апеляційну скаргу просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Спірним є питання правомірності коригування відповідачем показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту позивача в автоматизованій інформаційній системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту від 15.04.2013 №2263/226/3560735.

Встановлений судом першої інстанції факт правомірності призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трансєврогруп» наявними в матеріалах справи доказами не спростовується, позивачем не оскаржений.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Трансєврогруп» з питань взаємовідносин із ТОВ «Галактика-М» (код за ЄДРПОУ 31890900) за період: березень 2012 року, ТОВ «Стар-Д» (код за ЄДРПОУ 32694059) за період червень 2012 року, ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код за ЄДРПОУ 33906299) за період 01.06. - 30.11.2012, ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ - 31820299), за період з 01.03.2012 по 31.10.2012, за результатами якої складено акт №2263/226/35607351 від 15.04.2013 (т.1 а.с.9).

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання послуг у ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Стар Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та по операціях з продажу цих послуг підприємствам-покупцям за період: з 01.03.2012 по 30.11.2012 в розумінні ст.185 Податкового кодексу України; порушення 135.1, п. 135.2, ст. 135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено валовий дохід за 2012 рік на загальну 3488794,00 грн. при реалізації товару підприємствам-покупцям, в результаті не підтвердження реальності операцій придбання послуг у ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Стар Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» у період з 01.03.2012 по 30.11.2012; порушення п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України у зв'язку із неправомірним включенням до складу валових витрат до декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік витрат, пов'язаних з придбанням товару у ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Стар Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» у розмірі 3 488 794 грн. в результаті не підтвердження їх реальності; порушення ст.185, ст.187, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у зв'язку із завищенням податкових зобов'язань на загальну суму 697758,77грн. внаслідок не підтвердження операцій з придбання товару у ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Стар Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» у період з 01.03.2012 по 30.11.2012; не підтвердження факту фінансово-господарських операцій по ланцюгу надання послуг ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Стар Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» - ТОВ «Транссєврогруп» - підприємствам-покупцям.

За наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення відповідач не приймав, натомість здійснив коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, витягами з Аналітичної системи, підсистеми «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а саме: анульовано податковий кредит та зобов'язання за періоди та по контрагентам, зазначеним в акті перевірки.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача, зважаючи на наступне.

Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Дії органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання врегульовані п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, без винесення якого коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту лише на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань не здійснюється, що підтверджується відсутністю вказаних повноважень податкового органу у ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що положення Податкового кодексу України виключають можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження у передбаченому чинним законодавством порядку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ані Податковий кодекс України, ані інші правові норми не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в електронній інформаційній базі даних шляхом обнуління позитивних показників податкового кредиту та змінення сум податкових зобов'язань такого платника за результатами перевірок, що здійснюються податковим органом.

Згідно зі статтею 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 1.3.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток до Наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008) для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Вказаним наказом ДПА України №266 від 18.04.2008 не передбачено, що акт перевірки є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Виходячи з наведених правових норм, приймаючи до уваги що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» та підсистемі «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати, колегія суддів дійшла висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки невизнання та зняття з обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача, визначених при придбанні та подальшому продажу товарів (робіт, послуг) фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Крім того, з огляду на взаємопов'язаність всіх показників податкового обліку позивача як платника податків самостійне коригування податковим органом показників у податкового кредиту та зобов'язань позивача в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за період, що перевірявся, вплине на показники цього податку і за інші періоди, що, враховуючи незаконність таких дій відповідача, призводить до порушення охоронюваних законом прав та законних інтересів позивача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки самостійна зміна відповідачем задекларованих показників в автоматизованій інформаційній системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 804/10479/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко