Ухвала суду № 41825324, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18346/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулися в суд з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10 квітня 2013 року №100250000/2013/500163/2 про коригування митної вартості товару.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З метою декларування ввезених на митну територію України товарів, позивачем подано відповідачу митну декларацію №100250000/2013/02641009 за квітень 2013 року. На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано відповідачу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 20 березня 2013 року №125/2012/0000146; міжнародну автомобільну накладну від 04 квітня 2013 року № 0545880; книжку МДП РХ.72332225 від 04 квітня 2013 року; довідку про транспортні витрати від 09 квітня 2013 року № 028 (475-1); рахунок-фактуру від 10 квітня 2013 року №СФ-0000447 за послуги перевезення; рахунок-фактуру (інвойс) на товар від 04 квітня 2013 року №20136099; пакувальний лист від 04 квітня 2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07 березня 2013 року № 475; ветеринарні свідоцтва; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; довідку про декларування валютних цінностей від 07 травня 2013 року № 541; сертифікат відповідності; декларацію виробника; підтвердження законності вилучення водних ресурсів; інформацію про позитивні результати санітарно-епідеміологічного контролю; інформацію про позитивні результати екологічного контролю; інформацію про позитивні результати фітосанітарного контролю; міжнародний ветеринарний сертифікат від 04 квітня 2013 року; сертифікат про походження товару; сертифікат якості від 04 квітня 2013 року; копію митної декларації країни відправлення від 04 квітня 2013 року № 13350300ЕХ055278.

Для підтвердження заявленої митної вартості відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: договір (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини.

Листом від 10 квітня 2013 року № 214 позивачем додатково надано відповідачу: лист щодо неможливості надання бухгалтерської документації, оскільки це перша поставка від контрагента; лист постачальника Yasar dis Ticaret A.S. від 10 квітня 2013 року про те, що ділові відносини із третіми особами є комерційною таємницею підприємства; інформацію з Інтернету щодо вартості риби станом на 14 тиждень 2013 року; прайс-лист від 04 квітня 2013 року; комерційну пропозицію від 04 квітня 2013 року; довідку про транспортні витрати від 09 квітня 2013 року № 028 (475-1) та рахунок-фактуру від 10 квітня 2013 року № СФ-0000447. При цьому, Позивачем зазначено, що він не має можливості надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів або сировини.

У зв'язку з виявленням розбіжностей в наданих на підтвердження заявленої митної вартості позивачем документах, 10 квітня 2013 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким митну вартість імпортованих позивачем товарів визначено за резервним методом

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у поданих для митного оформлення разом з митною декларацією від 09 квітня 2013 року № 100250000/2013/026410 документах виявлено розбіжності, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості, а саме у розділі 3 «Умови та графік поставок» контракту від 07 березня 2013 року № 475 зазначено, що товар має поставлятись на умовах FCA Kemalpasa Bulvari, а у поданому для митного оформлення інвойсі від 04 квітня 2013 року № 20136099 зазначено умови поставки FCA Izmir.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною першою-третьою ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частинами першою-шостою ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини другої ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що виявлені розбіжності в наданих позивачем на підтвердження митної вартості документах є суттєвими та такими, що істотно впливають на ціну імпортованого товару, а інших документів на підтвердження заявленої вартості позивачем не надано, тому заявлена митна вартість таких товарів позивачем належним чином не підтверджена.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 20.11.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.