Постанова № 41825323, 04.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 р. Справа № 642/535/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Сеник О.С.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 07.10.2014р. по справі № 642/535/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі по тексту - УПФУ в Московському районі м. Харкова, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просила суд:

1. Підтвердити пільговий стаж для нарахування пільгової пенсії за Списком № 1 на посаді гранулювальника з 12.05.1986 року по 21.08.1992 року.

2. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова перерахувати пільгову пенсію за Списком № 1 з пільгового стажу 6 років.

3. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова виплатити недораховану пенсію, починаючи з 22.07.1999 року.

4. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова провести розрахунки про виплату компенсації за неотримані суми пенсії, починаючи з 22.07.1999 року.

5. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова надати письмові розрахунки перерахунків пільгової пенсії за Списком № 1 з пільгового стажу 6 років та розрахунку про виплату компенсації за неотримані суми пенсії, починаючи з 22.07.1999 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.04.2013 року по справі № 642/535/13-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Підтверджено пільговий стаж для нарахування пільгової пенсії за Списком № 1 ОСОБА_1 на посаді гранулювальника з 12.05.1986 року по 21.08.1992 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова перерахувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за списком №1 з пільгового стажу 6 років.

Зобов"язано управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 недораховану пенсію, починаючи з 21 березня 2000 р..

Зобов"язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова провести розрахунки про виплату компенсації ОСОБА_1 за неотримані суми пенсії, починаючи з березня 2000 р..

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р. по справі № 642/535/13-а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова задоволено.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 23.04.2013р. по справі № 642/535/13-а скасовано та прийнято нову, якою у задоволеннні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.03.2014 року по справі № К/800/34565/13 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 23.04.2013р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що даний спір виник у зв'язку з відмовою відповідача зарахувати роботу позивача на посаді гранулювальника з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року до пільгового стажу за Списком № 1. Однак, з доказів, наявних у справі, неможливо встановити, чи відноситься період роботи позивача з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року до Списку № 1, оскільки інформація, що уточнює особливий характер роботи позивача, в записах трудової книжки відсутня, а уточнююча довідка підтверджує таку роботу лише до 01.01.1992 року.

З огляду на викладене, виходячи з принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплених в частинах четвертій та п'ятій статті 71, частині третій статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, для розв'язання даного спору судам необхідно встановити, якими іншими доказами може підтверджуватись пільговий стаж ОСОБА_1 за період з 01 січня 1992 року по 21 серпня 1992 року, зокрема, архівними довідками, показаннями свідків, первинними документами за час роботи позивача, тощо.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати наведене, а також перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.04.2014 року по справі № 642/535/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 р. по справі № 642/535/13-а апеляційну скаргу задоволено частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 29.04.2014 р. по справі № 642/535/13-а скасовано.

Справу направлено до Ленінського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року по справі № 642/535/13-а в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року по справі № 642/535/13-а, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що дата, внесена в довідку про підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 № 8 від 27.03.2000 року - 01.01.1992 року є помилковою. При цьому, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності своєї позиції щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року як такого, що нібито не підтверджений результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з підстав, викладених в останній, просили суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року по справі № 642/535/13-а, прийняти нову постанову про задоволення позову.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі просив розглянути справу без участі свого представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подав клопотання про розгляд справи без участі свого представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути без участі представника відповідача.

Судом апеляційної інстанції було допитано в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що в період з 15.12.1988 року по 2007 рік працювала на Харківській фармацевтичній фірмі «Здоров'я» майстром таблеточної дільниці і у спірний період була безпосереднім керівником позивачки. Вказала, що отримує пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі рішення суду від 31.03.2010 року. Зазначила, що протягом спірного періоду з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року ОСОБА_1 працювала гранулювальником у таблеточному цеху, займалася безпосередньо приготуванням таблеточної маси.

Також судом апеляційної інстанції було допитано в якості свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що працювала разом з ОСОБА_1 на Харківській фармацевтичній фірмі «Здоров'я» гранулювальником в одному цеху, на одній дільниці. Вказала, що отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №1, призначеної на підставі, зокрема, довідки ВАТ «ФФ «Здоров'я» про пільговий стаж.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Фармацевтична фірма «Здоров'я» гранулювальником з 12.05.1986 року по 13.11.1995 року.

На даний час позивачка знаходиться на обліку та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.

ОСОБА_1 призначена пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при наявності страхового стажу 42 роки 04 місяці 12 днів, у т.ч. за Списком № 1 - 5 років 7 місяців 20 днів, і заробітку за період з 01.01.1994 р. по 31.12.1998 р. та з 01.07.2000 р. по 31.03.2008 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа УПФУ в Ленінському районі м. Харкова № 192/1-10 від 29.10.2012 року.

При первинному призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 21.03.2000 р. в стаж роботи ОСОБА_1 в особливо шкідливих умовах за Списком № 1 був зарахований період роботи на посаді гранулювальника з 12.05.1986 року по 31.12.1991 року, згідно з довідкою № 8, виданою ВАТ «Фармацевтична фірма «Здоров'я», від 27.03.2000 р., в якій вказаний пільговий стаж з 12.05.1986 року по 31.12.1991 року - дорівнює 5 років 7 місяців 21 день. Разом з тим, у довідці зазначено, що позивач дійсно працювала гранулювальником повний робочий день у виробництві медикаментів, до складу яких входять отруйні та сильнодіючі речовини з 12 травня 1986 року по 01 січня 1992 року, що дає їй право на зарахування саме такого періоду до пільгового стажу за Списком № 1.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.11.2012 року ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Ленінському районі м. Харкова із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1, з урахуванням пільгового стажу 6 років (по 21.08.1992 року), та виплатити компенсацію за неправильно нараховану пенсію з грудня 2005 року (т.1, а.с.13).

Листом № 205/Л-10 від 20.11.2012 року УПФУ в Ленінському районі м. Харкова відмовило у перерахунку пенсії позивача, та повідомлено, що при призначенні пенсії позичці враховано період роботи на посаді гранулювальника з 12.05.1986 року по 31.12.1991 року згідно з довідкою ВАТ ФФ «Здоров'я» від 27.03.2000 р. № 8, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року професія гранулювальника виключена зі Списку № 1. Вказано, що Порядок, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, на який посилалась позивач у своєму зверненні, передбачає застосування Списків №1 та № 2 тільки після 2005 року. Таким чином, на думку відповідача, підстав для перегляду стажу роботи в особливо шкідливих умовах за Списком № 1 немає (т.1, а.с.14).

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року та проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом про оскарження таких дій, зобов'язання відповідача зарахувати вказаний період роботи до пільгового стажу, провести перерахунок пенсії з 22.07.1999 року, про що надати письмові розрахунки, та провести відповідні виплати.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи, які працювали на роботах з шкідливими та тяжкими умовами праці та мали або будуть мати право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України „Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються відповідно до норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Положеннями ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відвідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період, що визначає його право на пенсію на пільгових умовах.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1, позивач в період з 12.05.1986 року по 13.11.1995 року (який включає спірний період з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року) працювала на посаді гранулювальника у ВАТ «Фармацевтична фірма «Здоров'я».

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків N 1 та N 2 деталізоване у Порядку застосування Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі по тексту - Порядок № 383).

Згідно з пп. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Колегія суддів зазначає, що професія «гранулювальник» була передбачена Розділом ХVІІІ «Виробництво медикаментів, медичних та біологічних препаратів та матеріалів» Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, чинного на час роботи позивачки на посаді гранулювальника ВАТ «ФФ «Здоров'я» у спірний період.

Колегія суддів зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», якою професію гранулювальника було виключено зі Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, набула чинності 11.03.1994 року, тобто, після завершення спірного періоду (з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року), а тому підстави для застосування до спірних відносин вказаної постанови, на яку посилається відповідач в обґрунтування правомірності своїх дій, відсутні.

Пунктом 4 Порядку № 383 передбачено, що, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач просив відповідача зарахувати до пільгового стажу період, що передує даті набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», а відтак, підтвердження права позивачки на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу не потребує підтвердження результатами атестації.

Крім того, слід вказати, що частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обмеження роботодавцем у довідці № 8 від 27.09.2000 року періоду роботи ОСОБА_1 на посаді гранулювальника, який включається до пільгового стажу, датою 01.01.1992 року, є необґрунтованим та не є підставою для відмови відповідача у зарахуванні періоду з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року до пільгового стажу.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п.18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Судом апеляційної інстанції 04.12.2014 року в судовому засіданні були допитані як свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт роботи ОСОБА_1 у ФФ «Здоров'я» в період з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року та вказали, що на даний час отримують пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що пільговий стаж ОСОБА_1 з 12.05.1986 року по 21.08.1992 року на посаді гранулювальника як такій, що передбачена Списком № 1, підтверджений даними трудової книжки та показаннями свідків, а тому відповідач у спірних відносинах не мав передбачених законом підстав для відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи до пільгового стажу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено критерії, яким повинні відповідати рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Згідно з цими критеріями адміністративний суд при розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень повинен перевірити, зокрема, чи вчинені оскаржувані дії на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на досліджені докази та встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів приходить до висновку, що УПФУ в Ленінському районі м. Харкова, відмовляючи ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи позивачки на посаді гранулювальника з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року до складу пільгового стажу, та у здійсненні позивачці перерахунку пенсії з урахуванням вищевказаного періоду роботи як пільгового стажу, діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Як встановлено частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дату звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії (12.11.2012 року), колегія суддів приходить до висновку про зобов'язання УПФУ в Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року як пільгового стажу, з 01.11.2012 року (а не з 22.07.1999 року, як того просить позивач), та провести відповідні виплати.

При цьому, колегія суддів відмічає, що період роботи з 12.05.1986 року по 31.12.1991 року було зараховано Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до пільгового стажу позивачки без заперечень та зауважень.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про підтвердження пільгового стажу позивачки для нарахування пільгової пенсії за Списком № 1 на посаді гранулювальника з 12.05.1986 року по 31.12.1991 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем не було відмовлено позивачеві у зарахуванні вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу, а відтак, не порушено прав позивача.

З приводу позовних вимог про зобов`язання УПФУ в Ленінському районі м. Харкова провести розрахунки про виплату компенсації за неотримані суми пенсії, надати письмові розрахунки про виплату компенсації за неотримані суми пенсії, починаючи з 22.07.1999 року, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, заявлені в позовних вимогах ОСОБА_1, Управлінням Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Харкова на час звернення позивача до суду, нараховані не були, колегія суддів вважає, що підстав для зобов'язання відповідача провести розрахунки про виплату компенсації за неотримані суми пенсії, та надати письмові розрахунки про виплату компенсації за неотримані суми пенсії, починаючи з 22.07.1999 року, немає.

Колегія суддів зазначає, що вимоги про зобов'язання відповідача надати письмові розрахунки перерахунків пільгової пенсії за Списком № 1 з пільгового стажу 6 років, у розумінні ч.4 ст.105 КАС України не є належним способом захисту (відновлення) порушеного права у спірних відносинах, у зв'язку з тим, що нарахування розміру пенсії є виключним повноваженням органу Пенсійного фонду, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов`язання УПФУ в Ленінському районі м. Харкова надати письмові розрахунки перерахунків пільгової пенсії за Списком № 1 з пільгового стажу 6 років задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року по справі № 642/535/13-а через порушення ним норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до ухвалення неправильного рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 07.10.2014р. по справі № 642/535/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на посаді гранулювальника з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року та у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаного періоду роботи як періоду пільгового стажу.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді гранулювальника з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року, починаючи з 01.11.2012 року, та провести відповідні виплати.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.12.2014 р.