Постанова № 41824125, 09.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа№ 927/611/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.

за участю представників сторін:

від ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області: не з'явились

від ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот": не з'явились

Арбітражний керуючий: Титич В.М. - свідоцтво № 811 від 23.04.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року

у справі № 927/611/14 (суддя Тимченко М.Г.)

за заявою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного

управління Міндоходів у Чернігівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Жовтневий молот"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області перерахувати на рахунок арбітражного керуючого Титича В.М. грошову винагороду за виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" з період 23.08.2014 року по 22.10.2014 року у сумі 4 872,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вийшов за межі наданих Законом повноважень, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Ухвалою суду від 25.11.2014 року колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Шипко В.В. апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийнято до провадження та призначено її розгляд на 09.12.2014 року.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Титич В.М. в судовому засіданні 09.12.2014 року проти вимог ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року - без змін.

Представники скаржника та боржника в судове засідання 09.12.2014 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявністю в матеріалах справи повідомлень про вручення ухвали суду від 25.11.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні, яке відбулось 09.12.2014 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області слід відмовити, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Частиною 1 пункту 1-1 Прикінцевих положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 року встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у даній справі порушено 22.05.2014 року, тобто після набрання чинності нової редакції зазначеного Закону, то в даному випадку застосовуються положення спеціального Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 року.

Як встановлено судом, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області звернулось до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" у зв'язку з наявністю заборгованості у розмірі 939 692,53 грн., з яких 96 059,31 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.05.2014 року порушено провадження у справі, визнано вимоги ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області до боржника в розмірі 843 633,22 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 22.05.2014 року № 4008.

За результатами розгляду справи у попередньому засіданні ухвалою господарського суду від 22.07.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів до якого включені вимоги ініціюючого кредитора - ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області в розмірі 939 692,53 грн., з яких 843633,22 грн. із задоволенням у третю чергу та 96059,31 грн. - у шосту чергу.

27.10.2014 року від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про зобов'язання ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області перерахувати на рахунок арбітражного керуючого Титича В.М. грошову винагороду за виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" за період з 23.08.2014 року по 22.10.2014 року у сумі 4 872,00 грн., яке вмотивоване невиконанням ініціюючим кредитором вимог ухвали господарського суду Чернігівської області від 22.05.2014 року в частині внесення коштів для оплати послуг (грошової винагороди) арбітражного керуючого Титича В.М. на депозит нотаріуса.

За наслідками розгляду вказаного клопотання ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року зобов'язано ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області перерахувати на рахунок арбітражного керуючого Титича В.М. грошову винагороду за виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" з період 23.08.2014 року по 22.10.2014 року у сумі 4 872,00 грн.

Відповідно до змісту ч. 9 ст. 16 Закону про банкрутство, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела їх сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом призначено розпорядником майна боржника - ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" арбітражного керуючого Титича В.М., який внесений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Порядок визначення та сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульовано у статті 115 Закону про банкрутство, згідно з частиною першою якої арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

В силу ч. 2 ст. 115 вказаного закону, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що законодавцем чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування даної грошової винагороди.

Згідно ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство, розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Так, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.05.2014 року встановлено оплату послуг (грошову винагороду) розпоряднику майна боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, шляхом її авансування ініціюючим кредитором - ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області у відповідності до ст. 115 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає внесення суми авансового платежу на депозитний рахунок нотаріуса.

Комітетом кредиторів в особі ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області, оформленим протокол засідання комітету кредиторів № 1 від 15.08.2014 року, прийнято рішення про затвердження звіту розпорядника майна Титича В.М. щодо нарахування грошової винагороди та витрат, пов'язаних із виконанням ним обов'язків розпорядника майна, а також відшкодування таких витрат та здійснення сплати винагороди розпоряднику майна.

Проте, в порушення норм законодавства та вимог вищевказаної ухвали суду від 22.05.2014 року, ініціюючим кредитором кошти для оплати послуг (грошової винагороди) арбітражного керуючого Титича В.М. за період з 23.08.2014 року по 22.10.2014 року у сумі 4 872,00 грн. на депозит нотаріуса внесені не були.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2014 року та від 16.09.2014 року вже було зобов'язано ініціюючого кредитора перерахувати на рахунок арбітражного керуючого грошову винагороду за виконання останнім обов'язків розпорядника майна ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" за період з 22.05.2014 року по 22.07.2014 року у сумі 4 872,00 грн. та за період з 23.07.2014 року по 22.08.2014 року у сумі 2 436,00 грн. відповідно, які скаржником в цих частинах не оскаржувалися та є чинними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Титича В.М. про зобов'язання ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області перерахувати на його рахунок грошову винагороду за виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" за період з 23.08.2014 року по 22.10.2014 року у сумі 4872,00 грн.

Згідно протоколу комітету кредиторів №1 від 15.08.2014 року, витрати по оплаті винагороди та відшкодування фактичних витрат розпорядника майна ТОВ „Торговий дім „Жовтневий молот" арбітражного керуючого Титича В.М. вирішено включити до кошторису видатків на 2015 рік.

Проте, судова колегія зазначає, що такий спосіб оплати послуг (грошової винагороди) арбітражного керуючого та відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з виконанням арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, чинним законодавством України не передбачений.

В апеляційній скарзі як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду апелянт посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства, вважаючи, що оскільки заявник у даній справі є суб'єктом владних повноважень, а норми Закону України про банкрутство не надають права суду вирішувати питання правовідносин по сплаті винагороди арбітражному керуючому суб'єктом владних повноважень, то на думку скаржника, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вийшов за межі наданих Законом повноважень, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Проте, такі твердження скаржника є необґрунтованим, безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (далі - КАС України) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити, серед іншого, вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Проте, оскільки правовідносини у даній справі виникли не з приводу здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а у зв'язку із здійсненням виплати грошової винагороди арбітражного керуючого в межах провадження у справі про банкрутство боржника у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України та Закону про банкрутство, враховуючи, що законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора (правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 30.10.2014 року у справі 927/1048/14), то колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд діяв в межах наданих йому повноважень, з огляду на що підстави для задоволення апеляційної скарги у суду апеляційної інстанції відсутні.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційних скаргах, доводи скаржника не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року у справі № 927/611/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.11.2014 року у справі № 927/611/14 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 927/611/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 10.12.2014 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

В.В. Шипко