Рішення № 41823832, 09.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.14р. Справа № 904/9141/14За позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в особі позивача комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлово-будівельного кооператива "МАШИНОСТРОИТЕЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 234 555,59 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

прокуратури - Матісова О.В., посвідчення №001453 від 27.08.2012р.

від позивача - Касьян І.В., представник, дов. №13 від 20.12.2013р.

від відповідача - Євтушенко А.А., представник, дов. №1 від 08.12.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави Криворізька міська рада в особі позивача комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОСТРОИТЕЛЬ" про стягнення 234 555,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пару №171 від 17.10.2011р.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2014 року розгляд справи призначено на 09.12.2014 року.

09.12.2014р. прокурор в судовому засіданні надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні, на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2014р. надав для долучення до матеріалів справи копію акту звірки розрахунків станом на 24.11.2014р., який підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками позивача та відповідача, довідку про заборгованість відповідача станом на 08.12.2014р. та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, під час судового засідання позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

09.12.2014 року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

З матеріалів справи вбачається, що між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник-позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "МАШИНОСТРОИТЕЛЬ" (споживач-відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пару №171 від 17.10.2011р., відповідно до умов якого постачальник відпускає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, гарячого водопостачання, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором. (а.с. 6-8)

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір діє з 01.10.2011 року по 01.10.2012 року і вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заяву однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду.

Згідно з п. 1.3 договору, постачальник постачає споживачу теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці № 2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.10.11р. по 01.10.12р. Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії договору.

Відповідно до умов договору, об'єктом теплоспоживання є житловий будинок за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Урицького буд. 37.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісяця, самостійно в грошовій та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Тарифи теплової енергії передбачені постановою НКРЕ України №1844 від 14.12.2010р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 224 грн.58 коп. за 1 Гкал (без ПДВ). (а.с.32)

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію протягом всього періоду, передбаченого договором, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про початок та закінчення опалювального періоду".

Облік споживання теплової енергії проводиться згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутністю.(п.2.1 договору)

За період з 13.10.12 року по 25.02.14 року у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 190 725 грн. 75 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату (а.с.12-24). Вказаний розмір заборгованості, також підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 24.11.2014р., який підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками позивача та відповідача.

На підставі п.3.2 договору, яким передбачено, що якщо споживач не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений п. 3.1 договору, він несе відповідальність у відповідності з п.п. 4-7 ст. 231 ГПК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7214 грн. 56 коп.

На підставі ст.625ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 7292 грн. 72 коп. та суму збитків від інфляції у розмірі 29 322,56 грн.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем залишилась не оплаченою.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши прокурора та представників позивача та відповідача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином.

З огляду на умови договору, щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати поставленої теплової енергії, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач проти позову не заперечував та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, позовні вимоги суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 190725 грн.75 коп. основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 7292 грн. 72 коп. та суму збитків від інфляції у розмірі 29 322,56 грн., судом встановлено наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 29322 грн. 56 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт споживання відповідачем теплової енергії є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаної теплової енергії в строк визначений договором відповідачем проведена не була, перевіривши наданий прокурором розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 7292 грн. 72 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 7214 грн. 56коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п.3.2 договору, яким передбачено, що якщо споживач не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений п. 3.1 договору, він несе відповідальність у відповідності з п.п. 4-7 ст. 231 ГПК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7214 грн. 56 коп.

Проте розмір пені має бути обрахований з дотриманням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судом перевірено додержання позивачем вимог чинного законодавства при здійсненні розрахунку пені, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7214,56 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 7180 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОСТРОИТЕЛЬ" (50000, м. Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Урицького, 37, код ЄДРПОУ 23065717) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) основну заборгованість у розмірі 190725 грн.75 коп., пеню у розмірі 7180 грн. 00 коп., суму 3% річних у розмірі 7292 грн. 72 коп., суму збитків від інфляції у розмірі 29322,56 грн.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОСТРОИТЕЛЬ" (50000, м. Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Урицького, 37, код ЄДРПОУ 23065717) в доход Державного бюджету України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір в розмірі 4690 грн.42 коп.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Повне рішення складено 10.12.2014р.