Постанова № 41823631, 02.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" грудня 2014 р.

справа 804/8565/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баланс» 13.06.2013 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000272220 від 06.03.2013 про податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 365’ 199гр; податкове повідомлення-рішення №0000282220 від 06.03.2013 про податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 334’ 512гр; податкове повідомлення-рішення №0001841520 від 21.05.2013 про податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 159’ 211гр50коп (т1ас2,110-112).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 позов задоволений (т2ас227).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують на непідтвердженність господарських операцій з ТОВ «Лігран» (т3ас1).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно акту №756/22-2/32964957 від 18.02.2013 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Баланс» за період з 01.03.2012 по 31.05.2012, проведеної ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, підприємством укладались різноманітні договори з ТОВ «Лігран» на отримання сировини, поставку товарів, надання транспортно-експедиційних послуг, ремонт обладнання. При цьому, доказів реального виконання зобов’язань не представлено. Контрагент не має виробничого обладнання, приміщень, транспорту, сировини, матеріалів, трудових ресурсів для здійснення широкого спектру діяльності, що випливає з укладених договорів. В зв’язку з непідтвердженням податкового кредиту та валових витрат, занижені податкові зобов’язання (т1ас23).

ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська 06.03.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272220, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток основний платіж 243’ 466гр, штрафні санкції 121’ 733гр, а всього 365’ 199гр; податкове повідомлення-рішення №0000282220, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість основний платіж 223’ 008гр, штрафні санкції 111504гр, а всього 334’ 512гр (т1ас19-21).

Позивач 21.03.2013 подав скаргу до Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області (т1ас48).

Рішенням ДПА в Дніпропетровській області №1929/10/10-25 від 30.04.2013 збільшений розмір грошового зобов’язання з податку на прибуток (т1ас61).

ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська 21.05.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001841520, яким додатково визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток основний платіж 106’ 141гр, штрафні санкції 53’ 070гр50коп, а всього 159’ 211гр50коп (ас65).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, доходи та видатки платника податків, придбання товарів, послуг для власної господарської діяльності, які визначають об’єкт оподаткування та склад податкового кредиту, повинні обов’язково підтверджуватись первинними документами.

Між ТОВ «Баланс» та ТОВ «Лігран» укладений договір №0301 від 01.03.2012 на переробку давальницької сировини з метою виготовлення готової продукції для постачальника (т1ас126).

Між ТОВ «Баланс» та ТОВ «Лігран» укладений договір №0412 від 01.03.2012 на поставку товару за асортиментом (т1ас196).

Між ТОВ «Баланс» та ТОВ «Лігран» укладений договір №010312 від 01.03.2012 транспортно-експедиційного обслуговування (т1ас234).

Між ТОВ «Баланс» та ТОВ «Лігран» укладений договір №12 від 12.03.2012 на ремонт і технічне обслуговування обладнання з виготовлення гофрокартону (т2ас1).

Задовольняючи позов, окружний суд не звернув увагу, що за укладеними договорами ТОВ «Лігран» мало здійснити великий об’єм робот на користь позивача. Так, виходячи з актів приймання матеріалів від ТОВ «Баланс» та актів приймання-здачі послуг з переробки гофровиробів, підписаних в кількості 9 штук на протязі з 02.03.2012 по 10.05.2012, ТОВ «Лігран» впродовж одного дня виготовляло до 80’ 000 гофровиробів (т1ас128-195); в день надходження виконувались замовлення на поставку штанцформи, головки клейної машини для склейки картонних ящиків, прийомного механізму машини для склейки картонних ящиків, анилоксового валу машини для флексографічного друку, механізму подачі заготовки машини для флексографічного друку, барабану машини для флексографічного друку, краски флексографічної, гофрокартону (т1ас197-233).

Для виготовлення гофровиробів у значній кількості, виконання замовлень на поставку товарів день в день, здійснення ремонту і технічного обслуговування обладнання з виготовлення гофрокартону, транспортно-експедиційного обслуговування, ТОВ «Лігран» повинно мати в своєму штаті необхідну кількість кваліфікованих спеціалістів, виробничі приміщення, лінії промислового виробництва, верстати, інше технологічне обладнання, транспортні засоби. Натомість, згідно акту перевірки ТОВ «Лігран» та довідки ГУМВС України в Дніпропетровській області, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, бухгалтерська та інша документація відсутня, нерухоме майно та транспортні засоби не зареєстровані (т2ас186,187).

В наданих позивачем товарно-транспортних накладних вказана тільки адреса ТОВ «Баланс». Звідки надходили товарно-матеріальні цінності не зазначено.

Стосовно актів прийому-передачі послуг з перевезення вантажів (т1ас236,239,242), обгрунтованими є доводи податкової інспекції що ці документи не містять інформації які конкретно послуги надавались. Відсутнє документальне підтвердження маршруту перевезення, обсягу наданих послуг, чим зумовлена саме така оплата тощо. Не представлені транспортні накладні, перевізні квитанції, дорожні листи, які б підтвердили витрати та вартість наданих послуг, відображених в податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Лігран», обгрунтованість понесення валових витрат, наявність приводів для формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту. Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи, в тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів тільки в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за присутності всіх формальних реквізитів. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (Лист ВАСУ №742/11/13-11 від 02.06.2011).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть на наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, за відсутності доказів реальності господарських операцій, при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000272220 від 06.03.2013, №0000282220 від 06.03.2013, №0001841520 від 21.05.2013, - податкова інспекція діяла правомірно, в межах повноважень, передбачених статтями 54, 58 Податкового Кодексу України.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 02.12.2014.

В повному обсязі постанова складена 05.12.2014.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко