Ухвала суду № 41823601, 08.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2014 рокусправа № 804/381/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехнологія" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехнологія" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002102301 від 24.12.2012 року, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехнологія" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області № 0002102301 від 24.12.2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з вищевказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції при винесенні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012 року № 0002102301, яким зменшено ТОВ "Кривбастехнологія" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 116000 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесене на підставі Акту перевірки № 1047/222/33265194 від 17.12.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кривбастехнологія" з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Дейверс Інвест" за період грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року".

У вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено, що операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Кривбастехнологія" у ТОВ "Дейверс Інвест" та реалізація їх в подальшому на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладені без мети настання реальних наслідків та суперечать моральним засадам суспільства. Отже, зазначені операції, відповідно до ст.215, ст.203, 228, 662, 655, 656 ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, направлені на отримання податкової вигоди третіх осіб. В ході проведення перевірки ТОВ "Кривбастехнологія" встановлені порушення:ст.198 ПК в результаті чого суми ПДВ у розмірі 364250 грн. (по періодах: грудень 2011 року - 58400 грн., січень 2012 року - 68700 грн., лютий 2012 року - 58000 грн., березень 2012 року - 63150 грн., квітень 2012 року - 116000 грн.) безпідставно віднесені ТОВ "Кривбастехнологія" до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, в результаті чого: завищено податковий кредит у розмірі 248 250 грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: грудень 2011 року - 58400 грн., січень 2012 року - 68700 грн., лютий 2012 року - 58000 грн., березень 2012 року - 63150 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2012 року у розмірі ПДВ 116000 грн.; ст.22, ст.185, ст.187, ст.188 ПК України, в результаті чого ТОВ "Кривбастехнологія" завищено податкові зобов'язання у розмірі ПДВ 248 250 грн. До перевірки не надано жодного товарно-транспортного документу (ТТН, акт виконаних робіт, шляховий лист), який би підтверджував фізичне переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі (від постачальника ТОВ "Дейверс Інвест" до покупця (ТОВ "Кривбастехнологія"));сертифікату якості (походження) хімічної сировини, яка поставлялася на адресу ТОВ "Кривбастехнологія", а саме: сульфароканол Л270/1, ТЕА лаурилсульфат натрія та відповідності її певним стандартам (нормам).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Дейверс Інвест" (Продавець) та позивачем (Покупець) було укладено Договір постачання товару від 02.04.2012 року №4, відповідно до якого Продавець зобов'язується постачати і передавати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Предметом постачання є наступний товар - хімічна сировина. Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар на умовах СРТ - склад Покупця, а Покупець повинен оплатити цей товар на протязі 30-ти банківських днів з моменту отримання товару. Кількість товару та ціна на товар зазначається у рахунку фактурі які надаються покупцю.

Разом з тим, суд першої інстанції дослідив податкові накладні, на підставі яких виник податковий кредит за квітень 2012 року на суму 116000 грн., внаслідок якого виникло від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 116000 грн., внаслідок господарських операцій за договором постачання товару від 02.04.2012 року № 4.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу та підтверджує фактичне здійснення господарської операції та відсутність у позивача документів, що підтверджують якісні характеристики отриманого товару, які мають у нього бути в наявності, зважаючи на те, що отриманий товар не був в подальшому перепроданий, а був використаний у власному виробництві.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що між ТОВ "Дейверс Інвест" (Продавець) та позивачем (Покупець) було укладено Договір постачання товару від 02.04.2012 року №4, відповідно до якого продавець зобов'язаний передати покупцеві товар на умовах СРТ-склад покупця, а покупець повинен оплатити цей товар на протязі 30-ти банківських днів з моменту отримання товару. Кількість товару та ціна на товар зазначається у рахунках фактури, які надаються покупцю.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що дана господарська операція не може фактично виконуватись без наявності первинних документів, а тому для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Виходячи з норм податкового законодавства можливо зробити висновок, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, судам належить з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, як то: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів та інше, а тому відсутність достатніх доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність формування товариством витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та інших доказів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегією суддів апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, 206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехнологія" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський