Ухвала суду № 41823517, 09.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4656/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Скрипченка В.О., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Казанківське хлібоприймальне підприємство" до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року позов ПрАТ "Казанківське хлібоприймальне підприємство" - задоволено, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0000692200 від 16.10.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом в ході проведення перевірки встановлено порушення податкового законодавства, а саме господарські операції контрагента позивача - ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" з підприємствами-постачальниками є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, мають ознаки безтоварних операцій та суперечать інтересам держави і є недійсними, а самі господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей носять безтоварний характер.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом, в період з 17.09.2013 по 19.09.2013 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ "Казанківське хлібоприймальне підприємство" щодо підтвердження господарських відносин із платком податків ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" за жовтень 2010 року, за наслідком якої складено акт № 260/22-32100883 від 26.09.2013 року, в ході якої встановлено порушення, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 2. 40 Розділу ІІ "Надходження зерна й продукції" Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 13 жовтня 2008 року № 661, п. 11.1, п. 11.5 глави 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за № 128/2568, пп. 4.1 глави 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за № 168/704, що полягає у штучному формуванні податкового кредиту з ПДВ, на суму 759 750 грн., з ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" за жовтень 2010 року; встановлено відсутність у платника податків ПрАТ "Казанківське хлібоприймальне підприємство" реальних поставок товарів від ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" за жовтень 2010 року, у розмірі 759 750 грн.; відповідно до п. 1, п.2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 ЦК України зазначені правочини є безтоварними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, кріт тих, що пов'язані з його недійсністю.

Факт порушення ґрунтується на господарській операції позивача з ТОВ "Ценфинторг-ЮГ", згідно договору купівлі-продажу зерна № 167-С/КП/2010 від 15.10.2010 року, предметом якого є купівля сільськогосподарської продукції.

Підставою для висновку про наявність порушення є акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 364/22-225/35989010 від 14.05.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками, за період жовтень-грудень 2010 року, березень-грудень 2011 року, січень-листопад, грудень 2012 року та контрагентами покупцями", з якого вбачається, що правочини, які здійснені ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" з підприємствами-постачальниками є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, мають ознаки безтоварних операцій та суперечать інтересам держави і є недійсними, а самі господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей носять безтоварний характер. Крім того, наявні необумовлені виправлення у товарно-транспортних накладних, так як неможливо встановити номера та дати оформлення договору складського зберігання соняшника та додатку № 1 до договору, що свідчить про не доведення факту руху зерна у зв'язку з ненаданням документів, підтверджуючих облік руху зерна.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692200 від 16.10.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем, у розмірі 759750 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями , у розмірі 189938 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо правомірності формування податкового кредиту, так як господарська операція носить реальний характер, що підтверджується первинними документами, з наступних підстав.

Згідно п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів танезавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 даного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Складання первинних документів за наслідком господарськиї операцій визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що на формування податку на додану вартість вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Ценфинторг-ЮГ", згідно договору купівлі-продажу зерна № 167-С/КП/2010 від 15.10.2010 року, предметом якого є купівля сільськогосподарської продукції.

Судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин вимоги Закону "Про податок на додану вартість", так як Податковий кодекс набрав чинності з 01.01.11 року, тоді як господарські відносини мали місце у жовтні 2010 року.

На підтвердження факту товарності операції судом зібрано наступні докази: договір складського зберігання соняшника; акти прийому-передачі зерна; договір комісії; ТТН; виписки по рахунках; видаткові накладні; податкові накладні; витяги з вагового журналу ЗХС-28, за 2010-2011 маркетингові роки; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; письмове пояснення директора ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" щодо транспортування та оформлення товарно-транспортних накладних.

Також, реальність господарської операції підтверджується: договором комісії з Підприємством з іноземними інвестиціями "Сєрна"; узгодженням проформи заявки комітента; детальною випискою по рахункам у підтвердження отримання комісійної винагороди.

На момент здійснення правовідносин ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" зареєстровано платником податку на додану вартість і станом на 11.02.2014 є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В подальшому придбаний у ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" товар використано в межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, факт придбання товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства, та вказують на товарність проведеної операції, а саме наявність операції та передачу товару (надання послуг), яка узгоджується з метою діяльності товариства .

В даному випадку при проведенні перевірки податковим органом не виявлено будь-яких порушень податкового законодавства або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача, а фактично встановлено порушення з боку контрагента.

Визначення податковим органом підстави для порушення факт відсутності контрагента за місцезнаходженням, що підтверджується актами перевірки податкового органу, а як наслідок висновок щодо не можливості здійснення господарської діяльності є безпідставним, так як фактично перевірки не проводились, а тому відсутні об'єктивні факти причинно-наслідкового зв'язку між порушенням контрагентів та позивачем.

Також, судом першої інстанції правильно дана оцінка факту складання первинних документів, так як наявність формальних порушень при заповнення ТТН та інших документів, не впливає на загальну суть господарської операції.

Висновок податкового органу щодо нікчемності господарського договору, у відповідності до ст.202, ч.1,3 ст.203, ст.ст.204, 207, 228, 234, 627 ЦК України, є безпідставним та суперечить таким вимогам, так як договір купівлі-продажу товарів є правомірним та укладений з метою, яка не суперечить інтересам держави та суспільства або іншим охоронюваним правам, та направлений на реальне здійснення господарської діяльності, яка відповідає статутній діяльності та цілям підприємства, що дотримано позивачем. Крім того, такий факт підлягає доведенню судовим рішенням, а не оцінці самим податковим органом.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, а саме від перебування контрагента за юридичною адресою та його господарських і виробничих можливостей, наявності в ланцюгу постачальників підприємств з ознаками фіктивності.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: В.О. Скрипченко

Т.М. Танасогло