Постанова № 41823514, 10.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1316/14

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року по справі за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

18.04.2014 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів", в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 137367,50 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 123,63 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання по суті було порушено норми матеріального права, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 року та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 26.02.2014 року відповідачем подано до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік № 2388/03-05 від 25.02.2014 року, відповідно до якого середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 234 особи. Виходячи з даного розрахунку, установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» становить 9 місць.

За даними звіту середньооблікова кількість незайнятих робочих місць для штатних працівників товариства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 5 робочих місць. У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів відповідачеві нараховані адміністративно-господарські санкції у розмірі 137367 грн. 50 коп.

Листом від 12.03.2014 року № 01-10/137 ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" повідомлено про обов'язкову сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 137367 грн. 50 коп. внаслідок невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Однак, позивачем не було сплачено зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій.

За порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачеві нарахована пеня на суму 123 грн. 63 коп.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, виходив з того, що адміністративно-фінансові санкції за незайняті інвалідами робочі місця не можуть застосовуватись до відповідача, оскільки ним виділено та створено робочі місця для інвалідів та повідомлено про наявність вакансій державну службу зайнятості, що свідчить про вжиття всіх залежних від нього заходів.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

За правилами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що при потребі в працівниках, ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" 22.01.2013 року, 04.02.2013 року, 05.03.2013 року, 03.04.2013 року, 30.04.2013 року, 07.06.2013 року, 09.07.2013 року, 05.08.2013 року, 18.09.2013 року, 18.10.2013 року, 07.11.2013 року, 09.12.2013 року зверталось до державної служби зайнятості шляхом подання звітності форми № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», «Інформація про попит на робочу силу».

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Звіту форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік № 2388/03-05 від 25.02.2014 року кількість незайнятих робочих місць для штатних працівників товариства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 5 робочих місць, а при зверненні до державної служби зайнятості відповідач надавав запит на одного працівника.

У частині першій статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Однак, згідно з положенням частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У частині другій наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Публічне акціонерне товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" в запереченні на адміністративний позов посилалось на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, проте колегія суддів не приймає до уваги дане твердження відповідача, оскільки відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач мав створити 9 робочих місць, а фактично створено - 5 (з матеріалів справи колегія суддів вбачає що чисельність інвалідів, які працюють на підприємстві становить 4 чоловіка та у 2013 році відповідачем створено 1 робоче місце та ним вжито усіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів саме на зазначене 1 створене робоче місце).)

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач не виконав покладений на нього обов'язок по забезпеченню встановленої для вказаного підприємства кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Разом з тим, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів при пред'явленні адміністративно-господарських санкцій за нестворення спеціальних робочих місць для працевлаштування 5 інвалідів у розмірі 137367,50 грн., не врахувало те, що відповідач створив 1 робоче місце, звертався до державної служби зайнятості, тобто вжив всіх залежних від нього дій для працевлаштування інвалідів на зазначене 1 створене місце.

З листа Каланчацького районного центру зайнятості від 28 квітня 2014 року № 11-02-401/0-14, надісланого відповідачеві на його запит від 28 квітня 2014 року № 1-04/165, вбачається, що протягом 2013 року - громадян, які мають інвалідність, на заявлену посаду службою зайнятості направлено не було, у зв'язку з відсутністю належних безробітних, які перебували на обліку в центрі зайнятості.

Таким чином кількість незайнятих робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, на які нараховуються адміністративно-господарські санкції, становить 4 робочих місця

Оскільки нормами чинного законодавства на підприємство покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування, а також в матеріалах справи наявні відомості про часткове виконання відповідачем обов'язку передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та відомості про вжиття ним, передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, то колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій підлягають частковому задоволенню.

У частині першій статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, оскільки, кількість незайнятих робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, на які нараховуються адміністративно-господарські санкції, становить 4 робочих місця, а середня річна заробітна плата штатного працівника товариства згідно Звіту форми № 10-ПІ становить 27473,50 грн., то сума адміністративно-господарських санкцій становить 4 Х 27473,50 = 109 894 грн.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Оскільки ставка Національного банку України становить 9,5%, а одноденний розмір пенні становить 9,5 Х 120 / 100 / 364 = 0,03%, то розмір пені за три дня прострочення складає 109894 грн. Х 0,03% Х 3 = 98,90 грн.

Таким чином розмір адміністративно-господарських санкцій разом з пенею становить в даному випадку 109894 грн. + 98,90 грн. = 109 992,90 грн.

На підставі зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме, для працевлаштування 4 інвалідів, чим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв'язку з чим позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" адміністративно-господарських санкцій в сумі 109894 грн. та пені в сумі 98,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою стягнути з Публічного акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 109 894 грн.(сто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривні) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 98,90 грн. (дев'яносто вісім гривень дев'яносто копійок) на банківські реквізити: УК у м. Херсоні/ м. Херсон/50070000 код 37959779 банк: ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, р/р 31219230700002.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв