Ухвала суду № 41822679, 04.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 876/5352/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Клюби В.В.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Равлюк Т.І.

відповідача по справі: представника Середяк Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 року №0000131501 та №0000141501,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кріс» в березні 2014 року звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 року №0000131501 та №0000141501.

В обґрунтування своїх вимог позивач вважає, що надав для перевірки податковому органу належним чином оформлені первинні документи. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в справі №813/2415/14 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Львова подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в справі №813/2415/14та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт, зазначає, що порушення порядку заповнення податкових накладних, наданих позивачем на перевірку податковому органу (неправильне заповнення п. «и» «вид цивільно-правового договору» податкової накладної) не є підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту платника податків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ «Кріс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за грудень 2013року. За результатами перевірки складено акт від 21.02.2014р. №93/13-04-15-01-09/13812946.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) по операціях з управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на суму ПДВ 395 226грн., завищено від'ємне значення (р.19) декларації з податку на додану вартість в сумі 385 955грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (грудень 2013 року) в сумі 9 271грн.

На підставі Акта перевірки від 21.02.2014 р. №93/13-04-15-01-09/13812946 ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000131501 від 06.03.2014р., яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2013року на суму 385 955грн. та податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014р. яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 11 589грн., в т.ч. 9 271грн. за основним платежем та 2 318грн. за штрафними санкціями.

Вказаний висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради в податкових накладних, виписаних на адресу позивача, в рядку «Вид цивільно-правового договору» вказало «Договір оренди», а не «Договір купівлі-продажу», якими за своєю правовою природою є укладені між сторонами правочини № 2878 від 23.12.2013 року та №2877 від 23.12.2013 року.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначається, зокрема, вид цивільно-правового договору.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Поряд з цим при оцінці відповідності заповнення податкової накладної вимогам чинного законодавства необхідно враховувати, що окремі недоліки в її заповненні не тягнуть за собою втрату податковою накладною статусу належного податкового документа, яким вона є в силу пункту 201.6 статті 201 ПК України.

Податкова накладна є належною та підтверджує право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вона заповнена з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дає змогу ідентифікувати продавця, містить достатні дані про зміст господарської операції, підтверджує фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку.

Відтак неправильне зазначення назви цивільно-правового договору в податковій накладній саме по собі не призводить до неможливості ідентифікації факту та змісту господарської операції, за умови належного заповнення, як у розглядуваній ситуації, інших реквізитів податкової накладної та, відповідно, не тягне втрати нею статусу належного податкового документа.

Судом першої інстанції встановлено, що обумовлені договорами № 2878 від 23.12.2013 року та №2877 від 23.12.2013 року дії фактично виконано, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи належним чином оформленими первинними та платіжними документами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що апеляційні вимоги є неаргументованими та не підлягають до задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в справі №813/2415/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Клюба