Ухвала суду № 41822139, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/65969/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (далі - Харківський МЦЗ) до ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» про стягнення боргу, за касаційною скаргою ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року, -

встановив:

У серпні 2013 року Харківський МЦЗ звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» на його користь кошти, виплачені як дотація у розмірі 3675,24 грн. та штраф у розмірі 3675,24 грн., а всього - 7350,48 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» на користь Харківського МЦЗ кошти, виплачені як дотація у розмірі 3675,24 грн. та штраф у розмірі 3675,24 грн., а всього - 7350,48 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу Харківський МЦЗ, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що 28.02.2012 між Харківським МЦЗ та ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» було укладено договір № 203912022800072 про працевлаштування безробітного з наданням дотації.

Згідно пункту 1.1 ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» працевлаштовує на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітну ОСОБА_4, а Центр зайнятості надає дотацію ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного у розмірі витрат на заробітну плату прийнятої за направлення державної служби зайнятості особи відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Мінпраці № 1 від 10.01.01, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2011 № 75/5266 (далі - Порядок № 1 від 10.01.01).

Пунктом 2.3.3 договору визначено, що ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» зобов'язується щомісячно протягом п'яти робочих днів після виплати заробітної плати особі, працевлаштованій з наданням дотації, надавати Центру зайнятості довідку встановленої форми про нарахування та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням Центру зайнятості, та сплату страхових внесків відповідно до законодавства (до закінчення строку дії Договору).

Відповідно до вказаного договору та наказу № 4-К від 29.02.2012 ОСОБА_4 було прийнято на посаду економіста з фінансової роботи ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія».

18.04.2013 ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» надало Харківському МЦЗ довідки № 040, 041 про нараховану та сплачену заробітну плату, згідно яких ОСОБА_4 за січень 2013 року було виплачено заробітну плату в розмірі 3283,20 грн., а за лютий 2013 року - 1149,12 грн.

Відповідно до Порядку Харківським МЦЗ перераховані кошти на відшкодування заробітної плати на додаткові робочі місця ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» за січень-лютий 2013 року.

В результаті проведення планової перевірки достовірності поданих роботодавцем даних, що є підставою для визначення розміру дотації та порядку її використання було встановлено, що заробітна плата за січень-лютий 2013 року на момент подання довідок від 18.04.2013 про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, використання робочого часу працівника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ОСОБА_4, яка працевлаштована до договору працевлаштування безробітного з наданням дотації № 203912022800072 від 28.02.2012 не виплачена, про що складено акт № 364 від 20.06.2013.

Крім того було виявлено, що ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» зайво надано дотацію на суму 2716,99 грн. за січень 2013 та 958,25 грн. за лютий 2013 року по договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації № 203912022800072 від 28.02.2012 на ОСОБА_4 в зв'язку з тим, що на момент подання довідок заробітна плата ОСОБА_4 не виплачена.

На підставі акту перевірки Харківським МЦЗ видано наказ від 27.06.2013 № 542 про повернення коштів, виплачених як дотація ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» за січень-лютий 2013 року в сумі 3675,24 грн. Вказаний наказ не оскаржувався та є чинним.

01.07.2013 Харківським МЦЗ ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» направлено лист-претензію про повернення коштів, які відповідач відмовляється сплатити у добровільному порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли у спорі між сторонами регулюються нормами статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядком № 1 від 10.01.01.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю може надаватися дотація для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Пунктом 2 частини 2 статті 35 цього Закону визначено, що роботодавець зобов'язаний подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відомості про розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Крім того Порядком № 1 від 10.01.01 передбачено, що роботодавець у встановленому законодавством порядку несе відповідальність за забезпечення гарантії зайнятості осіб, прийнятих на роботу з наданням роботодавцю дотації, достовірність відомостей, що є підставою для прийняття рішення щодо надання дотації для працевлаштування безробітних, визначення розміру дотації, та використання дотації; центр зайнятості не рідше ніж один раз на півроку відповідно до затвердженого плану або за письмовим зверненням фізичної чи юридичної особи про факти порушення роботодавцем умов надання дотації перевіряє достовірність відомостей (відповідність поданих роботодавцем даних, вказаних у довідці про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, використання робочого часу працівника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, первинним документам, які підтверджують достовірність даних про фактичні витрати на заробітну роботодавця) та виконання умов договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації протягом строку його дії; центр зайнятості має право під час перевірки отримувати від роботодавця необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки.

У разі недостовірності поданих роботодавцем відомостей та використання коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду суду заподіяної шкоди відповідно до частини 3 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з частиною 3 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» у разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Нормами частини 2 статті 38 вказаного Закону встановлено, що за порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позовні вимоги Харківського МЦЗ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З такими висновками погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України і доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ТОВ «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді