Ухвала суду № 41822041, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2014 р. м. Київ К/800/8035/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.10.2013р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області з вимогами про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.

Постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2012р. позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації виплатити позивачу недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент проведення виплати, з урахуванням раніше виплачених сум. в решті позову відмовлено.

07.05.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого на підставі постанови Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2012р.

14.06.2012р. вказане виконавче провадження закінчено з тих підстав, що Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації не може виплатити позивачу нараховані суми щорічної допомоги на оздоровлення в зв'язку з відсутністю бюджетних коштів для забезпечення виконання судових рішень за 2011-2012 роки.

20.08.2013р. представник позивача в порядку, встановленому ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2012р.

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.10.2013р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014р., задоволено заяву ОСОБА_3 представника ОСОБА_2 Змінено спосіб і порядок виконання постанови Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2012р. шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації на користь позивача нараховану, але не виплачену суму грошової допомоги на оздоровлення за 2011 р. в розмірі 5635 грн.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущених судами першої та апеляційної інстанцій, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Задовольняючи заяву, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність передбачених ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для зміни способу і порядку виконання постанови від 12.03.2012р. та про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як і в цивільному судочинстві, поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 263 Кодексу адміністративного судочинства України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями ст.ст.105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.

Згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Як встановлено судами, на виконання постанови Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2012р. Управлінням праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області здійснено нарахування ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в сумі 5635 грн., однак виплати не проведені в зв'язку з відсутню відповідного фінансування з Державного бюджету України, тобто рішення суду відповідачем не виконано.

Встановлені судами обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена Управлінням після надходження відповідних сум із державного бюджету.

Посилання на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення ст. 124 Конституції України та ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).

У даній справі суд для відновлення права ОСОБА_2 на щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийняв постанову про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати та виплатити соціальну допомогу в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_2 соціальної допомоги за спірний період судами не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зміна на підставі ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014р. (справа № 21-394а14).

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 230 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне судові рішення, ухвалені цими судами, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230, 239, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити.

Ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області 18.10.2013р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014р. скасувати.

Постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 представника ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач Кочан В.М.

судді Винокуров К.С.

Пасічник С.С.