Ухвала суду № 41821822, 08.12.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Бугай О.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року в цивільній справі за скаргою за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко Ірина Олександрівна, ТОВ "Геопасифік", Головне управління юстиції у м. Києві на дії та бездіяльність державного виконавця,-

УСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даною скаргою, вимоги якої уточнив під час розгляду справи та просив постанову старшого державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві СатиренкоІрини Олександрівни від 30.04.2014 року «Про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документа заявникові» на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №40967533 по примусовому виконанню виконавчого листа №2610/21675/2012 від 06.11.2013 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року у цивільній справі №2610/21675/2012 про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексацію в розмірі 11127,73 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. визнати протиправною по причині відсутності на час подання ОСОБА_1 виконавчого листа обставин передбачених законом, що виключили здійснення виконавчого провадження та скасувати; дії та бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві Сатиренко Ірини Олександрівни у виконавчому провадженні №40967533 під час винесення постанови «Про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого провадження заявникові» на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» - визнати протиправними, проведеними у порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.. 7 ЗУ «Про державну виконавчу службу», ч. 1ст.6, ст..11, ч.1 ст.19, ч.2 ст.26, ч.4 ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції «Про проведення виконавчих дій», яка від

Унікальний номер справи: 761/18214/14-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14980/2014Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.15.12.1999 року №74/5, Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5 та такими, що порушили

права та інтереси ОСОБА_1, як стягувача, в частині можливості своєчасного і в повному обсязі отримати середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексацію в розмірі 11127,73 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. та унеможливили своєчасне виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року у цивільній справі №2610/21675/2012.

В обґрунтування вимог скарги заявник вказує, що 28.04.2014 року до ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві заявником безпосередньо через канцелярію відділу була подана заява про прийняття до виконання виконавчого листа №2610/21675/2012 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 06.11.2013 року по примусовому виконанню рішення суду від 03.04.2013 року у цивільній справі №2610/21675/2012 про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь заявника середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексацію в розмірі 11127,73 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. 30.04.2014 року державний виконавець Сатиренко І.А. винесла постанову на вищезазначену заяву «Про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого провадження заявникові» на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Обгрунтовуючи своє рішення тим, що «виконавчий лист не може бути прийнятий до виконання, оскільки в поданому пакеті документів заява про прийняття виконавчого документа не підписана заявником, що суперечить ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян». Заявник зазначає, що це не відповідає справжнім обставинам справи, оскільки, він особисто подав заяву через канцелярію відділу підписану власноруч. В порушення вимог закону державним виконавцем постанова від 03.04.2014 року надіслана заявнику 14.05.2014 року, отримана 06.06.2014 року. Також державний виконавець невірно вказав порядок її оскарження, копія постанови не затверджена начальником ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві та не скріплена мокрою печаткою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко Ірина Олександрівна, ТОВ "Геопасифік", Головне управління юстиції у м. Києві на дії та бездіяльність державного виконавця - задоволено частково. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко Ірини Олександрівни у виконавчому провадженні під час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.04.2014 року з примусового виконання виконавчого листа №2610/21675/2012 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 06.11.2013 року про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку у розмірі 388195,68 грн., індексацію в розмірі 11127,73 грн., моральну шкоду 3000,00 грн., а всього 402323,41 грн. Постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко Ірини Олександрівни від 30.04.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2610/21675/2012 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 06.11.2013 року про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку у розмірі 388195,68 грн., індексацію в розмірі 11127,73 грн., моральну шкоду 3000,00 грн., а всього 402323,41 грн. скасовано. В задоволенні інших вимог скарги - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення судових витрат скасувати, та ухвалити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказує, що суд ухвалив оскаржувану ухвалу з неповним з'ясуванням обставин, що маютьзначення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона є неправосудною в частині відмови в задоволенні стягнення на його користь судового збору та підлягає скасуванню у зазначеній частині.

Посилається, що суд першої інстанції задовольнив його клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, що документально підтверджують понесені ним судові витрати, до яких зокрема відносяться витрати, що пов'язані з переїздом з місця проживання до суду, розрахунок добових витрат, розрахунок компенсації за відрив від звичайних справ, тощо.

На думку апелянта, для правильного вирішення справи по суті суд мав керуватися судовою практикою та рішенням апеляційного суду в аналогічній справі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.04.2014 року до ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві безпосередньо через канцелярію Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві заявником була подана заява про прийняття до виконання виконавчого листа №2610/21675/2012 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 06.11.2013 року по примусовому виконанню рішення суду від 03.04.2013 року у цивільній справі №2610/21675/2012 про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь заявника середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексацію в розмірі 11127,73 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного устатті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, виконавче провадження здійснюється за виконавчим документом, який повинен відповідати вимогам Закону та мати всі необхідні реквізити. Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження мають бути законодавчо визначені.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2014 року старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко І.А. винесла постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначила, що виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки, в поданому пакеті документів заява про прийняття виконавчого документа не підписана заявником, що суперечить вимогам ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян», якою встановлено: письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати, у поданій заяві «про відкриття виконавчого провадження» відсутній підпис заявника.

Вищезазначена постанова направлена на адресу заявника 14.05.2014 року та вручена йому 06.06.2014 року, що підтверджується довідкою начальника об'єкта поштового зв'язку Київ 22.

За приписами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження як відсутність підпису та дати на заяві стягувача.

Крім того слід зазначити, що Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5 затверджено Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Порядку, документи, що надходять на адресу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби приймаються, попередньо опрацьовуються та реєструються діловодом Відділу. Попереднє опрацювання документів включає перевірку правильності їх адресування, оформлення і цілісності упаковки, її розкриття, перевірку наявності документів та додатків до них, а також розподіл їх за виконавцями. Визначення виконавців здійснюється відповідно до змісту документів і розподілу обов'язків між працівниками Відділу.

З огляду на те, що на заяві заявника від 28.04.2014 року про відкриття виконавчого провадження канцелярією Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві проставлено штамп із присвоєнням дати та номеру документа, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що при прийнятті даної заяви було перевірено відповідність поданої заяви вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суду не надано належних та допустимих доказів на обгрунтування доводів старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко І.А, викладених в письмових запереченнях.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст. 383 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи (ч.2 ст. 387 ЦПК України).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко І.А. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є неправомірними, а тому постанова підлягає скасуванню.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали суду першої в частині відмови в задоволенні стягнення на користь скаржника судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.. 85 ЦПК України).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині судових витрат , суд першої інстанції виходив з того, що заявник не працює, а також вони не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами щодо понесених витрат.

Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду першої інстанції, оскільки апелянтом не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції таких доказів, крім того в матеріалах справи відсутнє обґрунтування судових витрат, крім розрахунків ОСОБА_1

Також зі змісту наданих суду копій посадочних документів (прибуття до Києва 20.08.2014 р. 10:28 - від'їзд до Одеси 23.08.2014 р.) не вбачається підтвердження придбання вказаних квитків для прибуття апелянта до Шевченківського районного суду м. Києва, відтак не знайшли підтвердження матеріалами справи доводи апеляційної скарги і в частині компенсації ОСОБА_1 добових витрат, витрат за відрив від звичайних занять, складання процесуальних документів тощо.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині судових витрат відповідають обставинам справи, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, вказаних апелянтом, не вбачається.

Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.

Інші доводи апеляційної скарги недоведені та містяться лише на формальних міркуваннях.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: