Ухвала суду № 41819215, 02.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8312/14-ц 02.12.2014 02.12.2014 02.12.2014

Провадження № 22ц-784/3093/14 Головуючий у 1-й інстанції Притуляк І.О.

Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

за участю:

- заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

- представника заінтересованої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2014 року, постановлену за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на дії державного виконавця та начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 звернулися в суд із скаргою на дії державного виконавця та начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Заводський ДВС ММУЮ).

Заявники зазначали, що в провадженні державного виконавця Заводського ВДВС ММУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 1761/1 про стягнення з ТОВ «Миколаївінодяг» грошових коштів на користь ОСОБА_3 в розмірі 47 488 грн. 77 коп., на користь ОСОБА_5 - 9 896 грн. 97 коп., на користь ОСОБА_2 - 7 784 грн. 78 коп.

В указаному виконавчому провадженні державним виконавцем 19 березня 2013 року було складено акт опису й арешту майна боржника - ТОВ «Миколаївінодяг», однак не було своєчасно вжито заходів щодо проведення оцінки майна боржника.

Вважаючи дії державного виконавця такими, що порушують норми Закону України «Про виконавче провадження», заявники 04 серпня 2014 року звернулись до начальника Заводського ВДВС ММУЮ із скаргою на дії державного виконавця. Втім, за результатами розгляду скарги начальник відділу не виніс відповідну постанову про її задоволення чи відмову, як це передбачено ст.. 82 Закону України «Про виконавче провадження», а відповідь про розгляд скарги надав сам державний виконавець, дії якого оскаржувались.

Посилаючись на наведене, заявники з урахуванням уточнених вимог просили: визнати неправомірною бездіяльність начальника Заводського ВДВС, щодо не розгляду ним скарги заявників від 04 серпня 2014 року; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Заводського ВДВС ММУЮ щодо невиконання ним дій, пов'язаних із визначенням вартості майна боржника ТОВ «Миколаївінодяг» протягом п'яти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна; зобов'язати начальника Заводського ВДВС ММУЮ розглянути скаргу від 04 серпня 2014 року; зобов'язати державного виконавця Заводського ВДВС ММУЮ провести виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду за зведеним виконавчим провадженням.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2014 року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби ММУЮ Валешинського М.І. щодо не розгляду скарги від 04 серпня 2014 року на дії державного виконавця, зобов'язавши його розглянути зазначену скаргу в порядку, визначеному ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Заводського ВДВС ММУЮ Бронько І.І. щодо невиконання ним дій, пов'язаних із визначенням вартості майна боржника ТОВ «Миклаївінодяг» протягом п'яти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна.

В іншій частині скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі Заводський ВДВС ММУЮ просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити заявникам в задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Заводського ВДВС ММУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 1761/1 про стягнення з ТОВ «Миколаївінодяг» грошових коштів на користь ОСОБА_3 в розмірі 47 488 грн. 77 коп., на користь ОСОБА_5 - 9 896 грн. 97 коп., на користь ОСОБА_2 - 7 784 грн. 78 коп.

19 березня 2013 року державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ складено акт опису та арешту належного боржнику ТОВ «Миколаївінодяг» майна, а саме 156 одиниць швейного обладнання.

28 березня 2014 року державний виконавець Заводського ВДВС виніс постанову про визначення вартості арештованого майна.

Згідно вказаної постанови вартість майна - швейного обладнання в кількості 156 одиниць склала 92 270 грн.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 58 Закону передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Відповідно до п.4.3.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначення вартості майна боржника безпосередньо державним виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна.

З огляду на те, що визначення вартості арештованого майна боржника державним виконавцем було проведено лише через рік а не протягом п'яти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна, суд вірно вважав, що дії державного виконавця Бронько І.І. не відповідали вимогам п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону та п.4.3.2 Інструкції.

Частиною 1 ст. 82 Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 82 Закону скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

04 серпня 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на ім'я начальника Заводського ВДВС ММУЮ було подано скаргу на дії державного виконавця Бронько І.І. щодо невжиття заходів, необхідних для своєчасного виконання рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, на вказану скаргу державним виконавцем Бронько І.І., тобто дії якого оскаржувались, було надано відповідь за підписом в.о. начальника Заводського ВДВС ММУЮ.

Оскільки за наслідками перевірки скарги заявників від 04 серпня 2014 року начальником ВДВС не була винесена постанова про задоволення чи про відмову в задоволенні скарги, тому суд вірно вважав, що такі дії начальника відділу виконавчої служби не відповідали вимогам ст.. 82 Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що подана заявниками скарга від 04 серпня 2014 року була розглянута начальником Заводського ВДВС ММУЮ на підставі Закону України «Про звернення громадян», є безпідставними, оскільки розгляд скарги за правилами Закону України «Про звернення громадян» розглядається начальником у разі, якщо така скарга подана без додержання вимог, викладених у частині шостій ст. 82 Закону «Про виконавче провадження», однак, зі змісту цієї скарги вбачається, що вона за формою та змістом відповідала вимогам ч.ч. 6,7 ст. 82 вказаного Закону.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що державний виконавець не мав доступу до арештованого майна боржника, що унеможливлювало своєчасно визначити його вартість, є необґрунтованими з огляду на те, що Законом передбачені заходи примусового виконання рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки заявники не просили визнати неправомірними дії начальника Заводського ВДВС ММУЮ, то вони теж є необґрунтованими,так як скарга розглянута судом в межах заявлених вимог.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді