Вирок № 41816119, 26.11.2014, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2035/14-к

Провадження № 1-кп/443/181/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2014 Жидачівський районний суд Львівської області

в складі:головуючого - судді Цюмрака М.Д.,

при секретарі Шальвіра І.І.,

з участю прокурора Копинця М.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014140200000636 від 30.06.2014 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Млиниська Жидачівського р-ну Львів

ської обл., мешканця АДРЕСА_1,

українця, гр-на України, з середньою освітою, одруженого, непрацю

ючого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судже-

ного, -

за ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29 червня 2014 року о 19 год.30 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1 і, рухаючись по площадці автостоянки, яка зназодиться ззаді будівлі сільської ради у с.Любша Жидачівського району Львівської області допустив грубе порушення Правил безпеки руху.

Так, він, в порушення п.1.5 Правил дорожнього руху України створив небезпеку і загрозу життю та здоров"ю потерпілого ОСОБА_2, в порушення п.3.2.б) цих же Правил - під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в порушення п.10.1 Правил... перед зміною напрямку руху не переконався, що вона буде безпечною та не створить небезпеки для інших осіб, в порушення п.12.1 Правил... не вибрав безпечної швидкості руху, в порушення п.12.3 Правил... у разі виникнення перешкоди негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або безпечного об"їзду потерпілого в результаті чого вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_2, який в той час знаходився на площадці автостоянки.

Внаслідок наїзду на ОСОБА_2 обвинувачений заподіяв йому, згідно висновку судово-медичної експертизи "110/14 від 21.07.2014 року травму у вигляді закритого перелому стегневої кістки зі зміщенням, котра могла утворитись від дії тупих предметів, не виключено при контакті з виступаючими частинами автомобіля під час ДТП та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров"я.

Крім того у ОСОБА_2 було виявлено дві рани на лівій щоці, одна рана на шиї, котрі могли утворитись від дії гострого предмета або схожого до такого та садно на правій руці, котре утворилась від дії тупих предметів. Садно та рани відносяться до легкого тілесного ушкодження. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути 29.06.2014 року і вони не характерні для одноразового падіння на площину з положення стоячи.

Крім того обвинувачений ОСОБА_1в порушення п.2.10 Правил дорожнього руху України не вжив заходів до надання медичної допомоги потерпілому, не вжив заходів до збереження слідів пригоди, не повідомив про ДТП органам міліції, а даним транспортним засобом покинув місце пригоди, тобто своїми умисними діями ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений, процесуальних витрат в провадженні немає.

В ході судового слідства між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2.20.11.2014 року було укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_1.та потерпілий ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

В угоді передбаченені наслідки укладання та затвердження даної угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укоадена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно із ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення

Із обвинувального акту вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_1 пред"явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України яке, враховуючи положення ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазаначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред"явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про при-

мирення та наполягає на затвердженні такої угоди.

Обвинувачений свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, завдану потерпілому матеріальну шкоду відшкодував.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст.473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду, оскільки обвинуваченим повністю відшкодована йому шкода, претензій до ОСОБА_1.матеріального та морального характеру не має.

За таких обставин суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого , потерпілого, думку прокурора, який не заперечив проти затвердження угоди про примирення мід потерпілим та обвинуваченим, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чти дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення в судовому засіданні між потерпілим та обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами міри покарання.

По справі процесуальні витрати відсутні.

Даних про застосування по справі заходів забезпечення кримінального провадження суду не представлено, а тому підстав для прийняття рішення щодо таких заходів у суду не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374-376,473- 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 20.11.2014 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12014140200000636 від 30.06.2014 року .

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:суддя підпис.

Суддя Жидачівського

районного суду М.Д.Цюмрак.

ПРИМІТКА: оригінал вироку знаходиться в суді в матеріалах справи №443/2035/14-к.