Рішення № 41814303, 08.12.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 2/303/3744/14

303/7051/14-ц

Ряд стат звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 грудня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Морозової Н. Л.

при секретарі Ільчак Р. М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві цивільну справу за позовною заявою представника за довіреністю позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк" в особі відділення № 2 «ВіЕйБі Банк» ПАТ «ВіЕйБі Банк» про повернення банківського вкладу, стягнення 3-х % річних та суми морального відшкодування,

в с т а н о в и в:

Представник позивача, звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк" в особі відділення № 2 «ВіЕйБі Банк» ПАТ «ВіЕйБі Банк» (далі Банк) про повернення банківського вкладу в сумі 17 654,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.11.2014 року за 1 долар США - 13,955672 грн., склало суму 246 384,32 грн., стягнення 3-х % річних в сумі 21,77 доларів США, що еквівалентно 303,82 грн. та суми морального відшкодування в розмірі 33 311,86 грн.

Позов мотивує тим, що він 29 червня 2010 року уклав з відповідачем Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_2 (в іноземній валюті-долар США), відповідно п. 1.1 договору, предметом якого є відкриття в Банку на ім'я Вкладника іменного вкладного рахунка в іноземній валюті - Долар США № НОМЕР_2. На вказаний валютний рахунок 19.09.2014 року поступили грошові кошти в сумі 17 654,53 долари США, які на вимогу ОСОБА_2 були перераховані ПАТ «ВіЕйБі Банк», відповідно до умов Договору Банківського вкладу «Наш найкращий депозит» № 505221/2013 від 08 січня 2014 року та Додаткового договору № 2 до Договору Банківського вкладу «Наш найкращий депозит» № 505221/2013 від 08 січня 2014 року. Позивач в порядку, передбаченому п.2.1, п.п. 2.1.3, п. п. 2.2.3 Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_2 (в іноземній валюті-долар США) від 29.06.2010 року, звернувся до Відповідача про повернення Вкладу. Однак, в порушення умов цього п. 3.2.3 даного договору про видачу вкладу з урахуванням п. 2.2 цього договору, Відповідач не повертає вклад, а формально відписується. Такими своїми діями Відповідач спричиняє ОСОБА_2 моральні страждання, які виразилися у втраті спокою, сну, цілодобових душевних стражданнях, через неможливість повернути чесно зароблені гроші. Як наслідок, постійне перебування ОСОБА_2 в пригніченому морально-психологічному стані, потягло за собою погіршення стану здоров'я та отримання відповідного лікування (бесіди з лікарем-психіатром, придбання заспокійливих лікарських препаратів). Спричинені моральні страждання ОСОБА_2 оцінює в 33 311,86 грн. Крім того, позивач просить стягнути з Відповідача 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

До початку розгляду справи по суті, представник позивача не змінюючи ціну позову - 280 000,00 гривень, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягненя суми банківського вкладу (відповідно до курсу НБУ станом на 21.11 2014 року) та відповідно зменшення розміру позовних вимог про суму морального відшкодування. При цьому просив стягнути з Відповідача суму 17 654,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.11.2014 року за 1 долар США - 15,0962240 грн., склало суму 266 520,80 грн., стягнення 3-х % річних в сумі 21,77 доларів США, що еквівалентно 328,65 грн. та суми морального відшкодування в розмірі 13 150,55 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав збільшення та зменшення розміру вимог позову, просив їх задоволити в повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності не подав, заперечення на позов також. При цьому, про час та місце розгляду справи повідомлений, в порядку ст. 74 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд, знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 29 червня 2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк" в особі відділення № 2 «ВіЕйБі Банк» ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_2 (в іноземній валюті-долар США) (а.с8-10).

Відповідно п. 1.1 договору, предметом якого є - відкриття в Банку на ім'я Вкладника іменного вкладного рахунка в іноземній валюті - Долар США № НОМЕР_2 (а.с8).

На вказаний валютний рахунок 19.09.2014 року поступили грошові кошти в сумі 17 654,53 долари США, що вбачається з виписки по особовим рахункам позивача з 06.09.2014 року по 27.10.2014 року (а.с13-18).

Вказані грошові кошти в сумі 17 654,53 долари США, на вимогу ОСОБА_2 були перераховані ПАТ «ВіЕйБі Банк», відповідно до умов Договору Банківського вкладу «Наш найкращий депозит» № 505221/2013 від 08 січня 2014 року та Додаткового договору № 2 до Договору Банківського вкладу «Наш найкращий депозит» № 505221/2013 від 08 січня 2014 року (а.с11,12).

Позивач ОСОБА_2 заявами від 21.10.2014 року (а.с21), від 22.10.2014 року (а.с22) та від 23.10.2014 року (а.с23) в порядку, передбаченому п.2.1, п.п. 2.1.3, п. п. 2.2.3 Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_2 (в іноземній валюті-долар США) від 29.06.2010 року, звернувся до Відповідача про повернення Вкладу в межах еквіваленту по 15 000,00 доларів США через касу відділення Банку № 2 ПАТ «ВіЕйБі Банк» в м. Мукачеві з його рахунку № НОМЕР_2.

Однак, в порушення умов цього п. 3.2.3 даного Договору про видачу вкладу з урахуванням п. 2.2 договору, Відповідач не повертає вклад, а формально відписується, пропонуючи ОСОБА_2 «розглянути цікаві пропозиції» програм Банку на сайті Банку (а.с. 26).

Суд бере до уваги твердження позивача про те, що такими своїми діями Відповідач спричиняє ОСОБА_2 моральні страждання, які виразилися у втраті спокою, сну, цілодобових душевних стражданнях, через неможливість повернути чесно зароблені гроші. Як наслідок, постійне перебування ОСОБА_2 в пригніченому морально-психологічному стані, потягло за собою погіршення стану здоров'я та отримання відповідного лікування (бесіди з лікарем-психіатром, придбання заспокійливих лікарських препаратів).

Спричинені моральні страждання ОСОБА_2 оцінює в 13 150,55 гривень та додає копії рецептів на придбання лікарських препаратів на суму 479,30 грн. (а.с 24,25)

Таким чином, позивач просить стягнути з Відповідача суму вкладу 17 654,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.11.2014 року за 1 долар США - 15,0962240 грн., склало суму 266 520,80 грн. та 3-х % річних в сумі 21,77 доларів США, що еквівалентно 328,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України та суму морального відшкодування 13 150,55 гривень .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Судом встановлено, що Відповідачем, виконано умови Договору Банківського вкладу «Наш найкращий депозит» № 505221/2013 від 08 січня 2014 року та Додаткового договору № 2 до Договору Банківського вкладу «Наш найкращий депозит» № 505221/2013 від 08 січня 2014 року.

Однак, Відповідачем, в порушення п.п.3.2.3 п. 3.2 розділу 3 Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_2 (в іноземній валюті-долар США) від 29.06.2010 року, на вимогу ОСОБА_2- іншої сторони даного Договору, заявлену в порядку п.п. 2.2.3. Договору, не повернуто суму Вкладу в порядку, якому просив Вкладник, тобто «в межах еквіваленту по 15 000,00 доларів США через касу відділення Банку № 2 ПАТ «ВіЕйБі Банк» в м. Мукачеві з його рахунку № НОМЕР_2».

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до положень статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно положень ст. ст. 316 та 177 Цивільного кодексу , гроші також є об'єктами права власності.

Правове регулювання договору банківського вкладу визначено у ст. 1058 Цивільного кодексу України. Відповідно до положень ч. 3 ст. 1058 ЦК, до цих правовідносин застосовуються також положення про договір банківського рахунка (тобто ст. ст. 1066 - 1076 ЦК).

Згідно зі ст. 1074 Цивільного кодексу, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що находяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Інших випадків обмеження прав вкладника щодо розпорядження рахунком Цивільним кодексом України не передбачено.

Нормою ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст.533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає оплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 18 грудня 2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України) роз'яснив, що оскільки згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, то при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні (з наведенням розрахунків з переведенням іноземної валюти, яка була предметом позики, в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення). Право ухвалювати рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті суд має лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. З ст. 533 ЦК України, Декрет).

Таким чином, стягненню з відповідача - Банку, підлягає сума Вкладу в розмірі 17 654,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.11.2014 року за 1 долар США - 15,0962240 грн., склало суму 266 520,80 грн. та 3-х % річних в сумі 21,77 доларів США, що еквівалентно 328,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Задовольняючи позов в частині повернення суми Вкладу суд виходив з положень норм Закону та відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

ЦК України закріплює положення про виникнення цивільних прав та обов'язків на підставі факту заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. В цьому випадку термін "шкода" слід розглядати як шкідливий майновий результат недоговірних відносин, оскільки такий результат в договірних відносинах позначається терміном "збитки".

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.2 цієї статті закону способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У розрізі положень статті ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, незалежно від того, чи передбачене таке право договором або законом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так під моральною шкодою Пленум Верховного Суду України розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідальність за заподіяння моральної шкоди відноситься до позадоговірних зобов'язань і виникає в результаті порушення прав, що мають абсолютний характер, -особистих нематеріальних благ (життя, здоров'я, честь).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю - стягнення з Відповідача суму 17 654,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.11.2014 року за 1 долар США - 15,0962240 грн., склало суму 266 520,80 грн., стягнення 3-х % річних в сумі 21,77 доларів США, що еквівалентно 328,65 грн. та суми морального відшкодування в розмірі 13 150,55 гривень.

На підставі викладеного, керуючись: положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України ст.ст. 23,177, 316, 321, 1058,1060, 1061 ЦК України, ст. ст. 7, 47, 55, 75, 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України, суд заочно -

р і ш и в:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т, код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537 в користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 заборгованість за Договором банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_2 (в іноземній валюті-долар США) від 29.06.2010 року в розмірі 17 654,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.11.2014 року за 1 долар США - 15,0962240 грн., склало суму 266 520,80 грн., стягнення 3-х % річних в сумі 21,77 доларів США, що еквівалентно 328,65 грн. та суми морального відшкодування в розмірі 13 150,55 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т, код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537 в користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 понесені позивачем судові витрати в розмірі 2 800,00 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.