Постанова № 41812096, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10489/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Миронюка І. В., представника відповідача Цуканової С. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу відкритого недержавного пенсійного фонду "Резерв Слобожанщини" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом відкритого недержавного пенсійного фонду "Резерв Слобожанщини" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ВНПФ "Резерв Слобожанщини" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 12 000,00 грн., розміщених у ПАТ "Банк Форум" відповідно до генерального договору банківського вкладного (депозитного) рахунку від 28 березня 2013 року № 213 та договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" від 28 березня 2013 року №213/1, зобов`язання повернути позивачу пенсійні активи у розмірі 12000,00 грн., розміщених у ПАТ "Банк Форум" відповідно до вищевказаних договорів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, між відкритим недержавним пенсійним фондом "Резерв Слобожанщини" (від імені якого на підставі договору про управління активами пенсійного фонду від 21 вересня 2007 року № 6-КУА та від 02 червня 2014 року № 4-КУА виступило ПрАТ "Компанія з управління активами "Національний резерв") та ПАТ "Банк Форум" укладено генеральний договір банківського вкладу (депозитного) рахунку від 28 березня 2013 року № 213 (далі - Генеральний договір) на основі якого укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Строковий" від 28 березня 2013 року № 213/1 (далі - договір банківського вкладу).

Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію із заявою про повернення йому пенсійних активів у розмірі 12 000,00 грн., розміщених у ПАТ "Банк Форум" відповідно до договору банківського вкладу, шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача.

Не отримавши цих коштів позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що права позивача не порушені.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, колегія суддів зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності, є Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 року № 1057-IV (далі - Закон № 1057).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1057 система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

При цьому, суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди (ч. 2 ст. 2 Закону №1057)

Приписами ст. 1 Закону № 1057 передбачено, що недержавний пенсійний фонд - це юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

У відповідності до ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452), в редакції що діяла на час виникнення спірних відносин, активи недержавних пенсійних фондів, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів надіслання/вручення звернення позивача від 17 червня 2014 року № 230 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноваженій особі.

Між тим, суд першої інстанції не врахував, що в запереченнях на адміністративний позов відповідач визнав, що листом від 17.06.2014 р. № 230 позивач звертався безпосередньо до банківської установи з заявою про повернення коштів.

В судовому засіданні 04.12.2014 р. представник відповідача на поставлені запитання головуючого судді роз'яснила, що уповноважена особа Фонду визначається самим Фондом і у випадку встановлення уповноваженою особою підстав для повернення активів ця особа звертається до Фонду щодо здійснення Фондом відповідної виплати.

З заяви № 230 від 17.06.2014 р. вбачається, що позивач адресував її уповноваженій особі ФГВФО на тимчасову адміністрацію ОСОБА_4, а з заперечень відповідача вбачається, що Фонд не вважає правомірною вимогу позивача про повернення коштів у зв'язку з внесенням, в тому числі, до ст. 50 Закону № 4452, певних змін, які вплинули на право вкладників повертати депозити.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності факту порушених прав позивача.

Крім того, в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що для того щоб набути права вкладників фізичні особи, кошти яких розміщені в банку, мають пред'явити до банку вимогу, або іншим чином виразити свій намір скористатися правами вкладника.

Колегія суддів з таким твердженням суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

В матеріалах справи наявна відомість персоніфікації пенсійних внесків, сформована 18.05.2011 р., відповідно до якої вкладником є ВАТ «Світло Шахтаря», учасниками якого є ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (а. с. 70).

Дані особи відображені в реєстрі учасників позивача, наявному в матеріалах справи, за № № 103, 168, 278, 468, 486, 488, 501, 508, 524, 559, 686, 679 відповідно.

Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст. 48 Закону № 1057 пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону № 1057 сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду. Відповідно до статті 1 цього ж Закону України чиста вартість активів пенсійного фонду - різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку.

Згідно вимог ч. 3 ст. 7 Закону № 1057 пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

Пунктом 4.4. Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20.07.2004 року № 1660, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.08.2004 року за № 990/9589, передбачено, що сума чистої вартості активів фонду має дорівнювати сумі пенсійних коштів на всіх індивідуальних пенсійних рахунках учасників.

Наведене свідчить про невиконання відповідачем вимог п. 2.10 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 року № 2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893 (зі змінами), згідно якого уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана вжити заходів щодо передачі активів недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону № 1057 пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків. Аналогічні приписи містила і ст. 50 Закону № 4452 до внесення змін.

Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Отже, держава гарантує збереження пенсійних активів шляхом заборони їх використання не за цільовим призначенням.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за договором банківського вкладу № 213/1 від 28.03.2013 р. власниками пенсійних коштів та вкладниками в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є саме фізичні особи-учасники позивача, на яких розповсюджуються гарантії, встановлені цим законом.

Доводи відповідача про виключення з активів пенсійних фондів, що не включаються до ліквідаційної маси, депозитів на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 р. № 1586-VII спростовуються незворотністю дії законів у часі, оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності цим законом.

Таким чином, не дослідження судом першої інстанції обставин справи у повній їх сукупності та, як наслідок, незастосування до спірних правовідносин відповідних норм права призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого недержавного пенсійного фонду "Резерв Слобожанщини" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом відкритого недержавного пенсійного фонду "Резерв Слобожанщини" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги відкритого недержавного пенсійного фонду "Резерв Слобожанщини" задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 12000,00 грн., розміщених у ПАТ "Банк Форум" відповідно до генерального договору банківського вкладного (депозитного) рахунку від 28 березня 2013 року № 213 та договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" від 28 березня 2013 року №213/1.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути відкритому недержавному пенсійному фонду "Резерв Слобожанщини" пенсійні активи у розмірі 12000,00 грн., розміщені у ПАТ "Банк Форум" відповідно до вищевказаних договорів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого недержавного пенсійного фонду "Резерв Слобожанщини" (ЄДРПОУ 34619062) судовий збір у розмірі 146, 16 грн. (сто сорок шість гривень 16 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови виготовлено 09.12.2014 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.