Ухвала суду № 41810840, 03.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10003/14 Справа № 205/578/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н. В. Доповідач - Демченко Е.Л. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі - Денисенко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 жовтня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, в її інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради, про звернення стягнення, виселення, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2, в її інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, мотивуючи тим, що 22 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №DNGOG100002220, за умовами якого, остання отримала кредит у розмірі 24.000 доларів США на термін до 22 червня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості.

Зазначав, що у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №DNGOG100002220 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №DNGOG100002220. Згідно якого відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме, будинок загальною площею 54.30кв.м, житловою площею 23.30кв.м, розташований у АДРЕСА_1. Ціна предмету іпотеки дорівнює 151.500 грн.

Посилаючись на те, що у порушення вимог закону та умов кредитного договору відповідач зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 02 грудня 2013 року утворилася заборгованість в розмірі 23.826 доларів США 43 центів, що еквівалентно 190.373 грн.18 коп., яка складається з наступного: 22.052 долара США 29 центів - заборгованість за кредитом; 602 долара США 62 цента - заборгованість по процентам за користування кредитом; 07 доларів США 13 центів - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31 долар США 29 центів - штраф (фіксована частина); 1.133 долара США 10 центів - штраф (процентна складова), просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 54.30,кв.м., житловою площею 23.30 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем; з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у даному житловому будинку.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 жовтня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 22 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №DNGOG100002220, за умовами якого, остання отримала кредит у розмірі 24.000 доларів США на термін до 22 червня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості (а.с.14-16).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі (а.с.17).

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 23.826 доларів США 43 цента, що еквівалентно 190.373 грн.18 коп., яка складається з наступного: 22.052 долара США 29 центів - заборгованість за кредитом; 602 долара 62 цента - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7 доларів США 13 центів - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31 долар США 29 центів - штраф (фіксована частина); 1.133 долара 10 центів - штраф (процентна складова) (а.с.5-8).

З метою забезпечення кредитного договору сторони 22 червня 2007 року уклали договір іпотеки №DNGOG100002220. Згідно якого ОСОБА_2 надала в іпотеку належне їй на праві власності домоволодіння загальною площею 54.30кв.м., житловою площею 23.30кв.м., який розташований у АДРЕСА_1. Ціна предмету іпотеки дорівнює 151.500 грн. (а.с.21-22).

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності з 07 червня 2014 року, визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140кв.м для квартири та 250кв.м для житлового будинку.

Суд першої інстанції, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, правильно виходячи із положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», дійшов до вірного висновку, що, оскільки відповідач не є суб'єктом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», у спірному домоволодінні, площа якого не перевищує 250 кв. метрів, постійно проживає, іншого житла не має та не дає згоди на відчуження цього будинку, то в задоволенні вимоги банка про звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги про те, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може застосовуватись до даного виду правовідносин та те, що суд не перевірив підстав для його застосування не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

Куценко Т.Р.