Рішення № 41809332, 02.12.2014, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/895/14-ц

Провадження № 2/172/427/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2014 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді -Ушакової Н.Є.

при секретарі -Сергійчик Л.М.

представника позивача,за дорученням -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

"Про стягнення суми страхового відшкодування", -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

03 листопада 2014 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшла уточнена позовна заява з якої вбачається, що 22 жовтня 2013 року між ОСОБА_1.(страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АКСОР», в особі страховика ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності №072-2 від 29 грудня 2012 року, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року.

Цим договором було застраховано автомобіль позивача ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску.

Відповідно до п.15.1 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року , позивачем своєчасно сплачено страхові платежі в сумі 2724грн.

10 червня 2014 року,об 15:00 год., сталась дорожньо-транспортна подія в результаті якої автомобілю, який належить ОСОБА_1 були завдані механічні пошкодження.

На виконання договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року, зокрема п.23.2.10. Договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку,позивачем було суворо дотримано умови розділу ст..24 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року.

Безпосередньо, майже одразу після дорожньо-транспортної пригоди та виклику до місця події працівників Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування Васильківського району ГУ МВС України в Дніпропетровській області, позивач зателефонував до відповідача за зазначеними у п.24.1.3 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року телефонами (0 800 50 00 22, +380-44-393-39-80) з наміром повідомлення про настання страхового випадку. Але по даним телефонам ніхто не відповідав, хоча позивач дзвонив на протязі трьох днів -з 10.06.2014 року по 13.06.2014 року.

В зв'язку з тим, що по зазначеним в Договорі добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року номерам телефонів ніхто не відповідав позивач зв'язався з страховиком -ОСОБА_2, якому розповів про дорожньо-транспортну подію і потім надав позивачу номер телефону голови ТДВ, але він не відповідав на телефонні дзвінки позивача.

Позивачем у відповідності до розділу ст.25 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року зібрані всі необхідні документи, що підтверджують настання страхового випадку та розмір заподіяних збитків, а саме:

1)договір страхування;

2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

3) посвідчення водія;

4) довідку про дорожньо-транспортну подію;

5) висновок про результати огляду на стан сп'яніння;

6) висновок експерта.

Відповідно до п.23.4.2. Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року, відповідач протягом 2 (двох) робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, зобов'язаний був вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування.

Згідно з п.23.4.3. Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року, відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування у передбачені Договором строки - 30 днів (п.27.7 Договору) при визнанні страховим випадком події, що сталася із страховим застрахованим ТЗ.

Відповідач несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені, розмір якої визначається умовами Договору страхування.

Однак, відповідач дотепер не виконав взяті на себе зобов'язання страховика за Договором і не виплатив позивачу страхові відшкодування на суму 14665,09 грн., розмір якого визначений у висновку №2026 експертного дослідження.

Відповідно до вимог ч.4 ст.636 ЦК України - право вимоги до страховика, при настанні страхового випадку, відшкодування, на користь страхувальника, можливо лише у разі зміни вигодонабувача до настання страхового випадку, або відмови вигодонабувача від одержання страхового відшкодування.

В зв'язку з тим, що страховий випадок стався після зміни вигодонабувача (правонаступництво) вважає, що страхове відшкодування повинно бути стягнене з до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АКСОР».

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»від 12.04.1996 року № 5 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного суду України від 25.05.1998 року №5), умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством визначаються недійсними. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, то вони повинні бути відшкодовані винною особою у повному обсязі. Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем) у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища виробничій чи торгівельній діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач має право вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Просив суд:

1.стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АКСОР» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року у розмірі 14 665,08 грн., за страховим випадком, що трапився 10 червня 2014 року;

2. відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" звільнити позивача від сплати судового збору;

3. стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача, за дорученням, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та надав суду лист від ПАТ «Дельта Банк» № 05-2445231 від 07.11.2014 року , з якого вбачається, що з 02.12.2013 року до АТ «Дельта Банк», перейшло право вимоги по Кредитному договору № 300474039332004 від 26.10.2012 року, укладеному між ОСОБА_1 та первісним кредитором ПАТ «Астрабанк».

Заміна кредитора у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги за вказаним Кредитним договором була реалізована на підставі статей 512-516 Цивільного кодексу України, про що позивача та всіх інших позичальників, за кредитними договорами яких відбулася заміна кредитора у зобов'язаннях, було проінформовано спільним (двостороннім) листом через відправлення його на передані до Банку з боку ПАТ «Астрабанк» поштові адреси позичальників.

Вважали за доцільне додати, що згідно Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеному 02.12.2013 року між ПАТ «Астрабанк» та АТ «Дельта Банк», одночасно із здійсненням відступлення права вимоги за кредитними договорами були відступлені права за договорами забезпечення, тобто за іпотечними договорами, договорами поруки та застави, разом із усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них.

Таким чином, АТ «Дельта Банк» виступає заставодержателем заставного майна по кредитному договору № 300474039332004 від 26.10.2012 року та вигодонабувачем за договорами страхування заставленого майна.

Окремо зазначили, що АТ «Дельта Банк» не заперечує щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування по страховому випадку, що трапився з автомобілем ЗАЗ TF698К, державний номер НОМЕР_1, який є предметом забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору № 300474039332004 від 26.10.2012 року, на реквізити, які будуть вказані позивачем(а.с.48).

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились.

Суддя, вислухавши представника позивача, за дорученням ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

22 жовтня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АКСОР» в особі ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності №072-2 від 29 грудня 2012 року та ОСОБА_1, був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу номер 0504.004509. Відповідно до якого був застрахований автомобіль ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску, який належить ОСОБА_1.(відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4). Строк дії договору з 26.10.2013 року по 25.10.2014 року(а.с.3-6).

З висновку КЗ «Васильківська центральна районна лікарня» ДОР» від 10 червня 2014 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння вбачається, що ОСОБА_1 під час огляду перебував у тверезому стані.

З довідки наданої ВДАІ з обслуговування Васильківського району ГУ МВС України в Дніпропетровській області вбачається, що 10.06.2014 року о 15:00 год. в сел. Васильківка, вул. Першотравнева, Васильківського району, Дніпропетровської області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марка(тип) ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов(рама, шасі) НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження (а.с.7).

З висновку №2026 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 24.06.2014 року зробленого експертом авто товарознавцем ОСОБА_4.(свідоцтво центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України №1382 від 30.10.2009 року) зробленого на підставі заяви ОСОБА_1 вбачається, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер(НОМЕР_6, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної події, становить 14665,08грн. без урахування ВТВ та 17191,99грн. з урахуванням ВТВ(а.с.9-19).

12 серпня 2014 року до канцелярії суду надійшли від відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Аксор» заперечення на позов, з яких вбачається, що згідно ч. 2 ст. 985 ЦК України, що кореспондується із ч. 4 ст. З Закону України «Про страхування», передбачає право страхувальника призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також право замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Вигодонабувачем за договором страхування, що був укладений між позивачем та відповідачем, визначено ПАТ «АСТРА БАНК»(п.3), оскільки останній був заставодержателем забезпеченого заставою майна - застрахованого відповідачем автомобіля НОМЕР_2.

Згідно положень ст. 10 Закону України «Про заставу», якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. (Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2801-ІV (2801-15) від 06.09.2005 РОКУ).У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Аналіз зазначених норм матеріального права вказує на те, що у випадку призначення за договором страхування вигодонабувача, предметом якого є оставлене майно, право вимоги до страховика, при настанні страхового випадку, має виключно вигодонабувач - заставодержатель, а стягнення страхового відшкодування, на користь страхувальника, можливо лише у разі зміни вигодонабувача до настання страхового випадку, або відмови вигодонабувача від держання страхового відшкодування (ч.4 ст.636 ЦК України).

Між іншим, п. 18 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред'явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник не позбавлений права на пред'явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

Натомість у матеріалах справи відсутні відомості про те, що вигодонабувач до настання страхового випадку був змінений, або про те, що вигодонабувач відмовився від отримання страхового відшкодування. Приймаючи до уваги вищезазначене, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимогах у повному обсязі(а.с.31-32).

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування та протягом трьох робочих днів направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Згідно з приписами ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у строк, встановлений у зобов'язанні.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 34.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання, є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

З даною правовою нормою кореспондується положення п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», яке визначає, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

На підставі викладеного та керуючись ст..6, ст.22.1, ст.34.1, ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», ст.ст.526, 530,610,611, 979,992 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215,224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 14 665,08 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР"(і.к.37333299, що знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська,41) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, уродженця сел. Васильківка, Васильківського району, Дніпропетровської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1, суму страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №0504.004509 від 22 жовтня 2013 року у розмірі 14 665грн. 08 коп., за страховим випадком, що трапився 10 червня 2014 року.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР"(і.к.37333299, що знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська,41) на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., звільнивши ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлений 05.12.2014 року.

Суддя :